1.2. Предмет, зміст, завдання та принципи фінансового аналізу

Застосування фінансового аналізу в управлінні фінансами підприємства ґрунтується на розкритті його змісту. Зміст фінансового аналізу визначається предметом аналітичного дослідження, його метою і завданнями.

Предметом фінансового аналізу є: фінансово-господарські процеси та операції; фінансові результати діяльності підприємства; економічний потенціал і фінансовий стан підприємства; чинники, які обумовлюють результати та ефективність фінансово-господарської діяльності.

Фінансово-господарські процеси - постачання, виробництво і реалізація продукції (робіт, товарів, послуг) - дозволяє оцінити динаміку основних параметрів виробництва, реалізації, постачання в цілому та за окремими операціями, кількісно оцінити вплив зовнішніх івнутренніх факторів і встановити пріоритетні напрямки і резерви розвитку виробництва .

Для характеристики фінансових результатів діяльності підприємства застосовуються такі показники: дохід від реалізації продукції, чистий дохід від реалізації продукції, валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат від звичайної діяльності до і після оподаткування, надзвичайна прибуток (збиток), чистий прибуток. Аналіз наведених показників дозволяє встановити тенденції розвитку підприємства, порівняти досягнуті результати з аналогічними середньогалузевими фінансовими результатами та результатами діяльності підприємства у попередньому періоді, встановити причини змін і оцінити кількісні параметри змін, а також обґрунтувати прогнозне значення вищенаведених показників.

Економічний потенціал визначається обсягом і складом майна (майновий потенціал) та джерел його фінансування (фінансовий потенціал) - проводиться оцінка фінансового стану підприємства (характеризуються активи підприємства, ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування, фінансова стійкість, платоспроможність, кредитоспроможність). На підставі оцінки економічного потенціалу приймаються рішення про інвестування капіталу, наданні та залученні кредитів.

Фактори як предмет фінансового аналізу представляють собою явища (причини), які впливають на показник або ряд показників фінансово-господарської діяльності підприємства і призводять до їх зміни в досліджуваному періоді. Фактори поділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішні - економічні, політичні, соціальні, кліматичні та ін. Внутрішні - фінансові, матеріальні, трудові ресурси. Досліджуючи внутрішні чинники фінансовий аналіз здійснює пошук шляхів активного впливу на їх стан і розвиток у відповідності зі стратегічними цілями підприємства.

Метою фінансового аналізу є визначення напрямів і кількісне обчислення резервів збільшення ринкової вартості підприємства на підставі дослідження стану і динаміки показників, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства, та факторів, які зумовлюють зміну цих показників.

Досягнення поставленої мети досягається шляхом послідовного вирішення задач фінансового аналізу:

1) Аналіз фінансових результатів:

- Оцінка виконання плану за доходами, видатками та прибутку;

- Аналіз динаміки фінансових результатів;

- Аналіз формування та розподілу прибутку;

- Аналіз собівартості реалізованої продукції;

- Факторний аналіз доходів, витрат та прибутку;

- Аналіз ефективності використання прибутку.

2) Аналіз фінансового стану підприємства:

- Оцінка економічного потенціалу підприємства;

- Аналіз активів;

- Аналіз власного капіталу;

- Аналіз зобов'язань;

- Оцінка фінансової стійкості і платоспроможності;

- Оцінка фінансових ризиків;

- Оцінка ефективності використання ресурсів.

Залежно від мети і характеру завдань складається програма фінансового аналізу, в якій визначають види аналізу, методичні прийоми, які будуть застосовуватися для вирішення задач, формується система первинних аналітичних показників, за якими будуть оцінюватися параметри об'єкта управління, розробляється алгоритм переробки первинної економічної інформації у вихідні дані аналітичного блоку, обґрунтовуються критерії оцінки вихідних даних, встановлюються терміни надходження і адресність економічної інформації.

Завдання фінансового аналізу вважаються вирішеними, якщо реалізація заходів, розроблених за результатами його проведення, призводить до досягнення поставлених цілей.

Ефективність фінансового аналізу як інструменту управління залежить від дотримання принципів його організації: системність; комплексність; об'єктивність; динамічність; точність; оперативність; ефективність; прогресивність.

Системність - базується на загальному визначенні інформаційної системи управління, до якої відносяться підсистеми аналізу, обліку та контролю. Аналітичний блок здійснює відповідні функції та входом в таку підсистему є зовнішня і внутрішня первинна інформація, а вихід - результати аналізу (аналітичні звіти, довідки, записки). Крім того, дотримання принципу системності, вимагає від аналітика дослідження діяльності підприємства як єдиної відкритої економічної системи. Принципу системності відповідає така побудова фінансового аналізу, яке забезпечить дослідження і кількісну оцінку взаємозв'язків між елементами, які формують відповідні рівні економічної системи, яка є об'єктом управління.

Комплексність - вимагає дослідження об'єкта в єдності всіх його елементів. Для забезпечення комплексності фінансового аналізу необхідно залучати інформацію, яка характеризує внутрішні взаємозв'язку об'єкта дослідження та його взаємовідносини з державою, інвесторами, кредиторами, постачальниками, клієнтами.

Об'єктивність – це стосується, перш за все, первинної аналітичної інформації, яка повинна бути повною, репрезентативною (фінансові звіти складені за досить тривалий проміжок часу) і достовірною.

Динамічності – вимагає дослідження об'єкта в його динаміці, що дозволяє визначити і оцінити напрямки та перспективи розвитку підприємства в цілому і по його окремих функціональним і структурним підрозділам.

Точність – базується на об'єктивній перевірці первинної інформації, правильності розрахунків та обґрунтованості, зроблених висновків (ретроспективний аналіз).

Оперативність – забезпечення оперативного управління необхідною інформацією в момент здійснення, безпосередньо перед здійсненням або відразу після здійснення фінансово-господарських операцій.

Ефективність – реалізується в двох аспектах: 1) спрямованість аналізу на пошук резервів і шляхів підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства; 2) витрати на проведення аналізу не повинні перевищувати ефект, отриманий в результаті впровадження розроблених заходів. Прогресивність - здійснювати пошук резервів і шляхів підвищення ефективності використання фінансових, трудових і матеріальних ресурсів підприємства на основі сучасних технологій виробництва, високого рівня управління та організації праці.