4.3. Аналіз ліквідності балансу
Ліквідність балансу є однією з найважливіших умов фінансового становища підприємства. Ліквідність балансу складається в можливості швидко мобілізувати наявні засобу (активи) для оплати у відповідний термін зобов'язань (пасивів), а також непередбачених боргів. Ліквідність - найважливіший критерій оцінки фінансового стану підприємства акціонерами, банками, постачальниками й іншими партнерами.
Ліквідність підприємства – це наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань, хоча й з порушенням строків погашення, передбачених контрактами [27].
При оцінці ліквідності визначаються наступні показники:
1) коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття):
; (4.6)
де
– оборотні активи;
– поточні
зобов'язання
і забезпечення.
2) коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності:
; (4.7)
де ВЗ – виробничі запаси.
Світова практика визначає, що значення цього коефіцієнта не повинен бути менше, ніж 1,0
3) коефіцієнт абсолютної ліквідності:
; (4.8)
ГіЕ – грошові кошти і їхні еквіваленти.
При цьому, еквіваленти коштів - це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми коштів.
Орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не менше 0,2 - 0,25.
Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів у достатньому обсязі для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.
Коефіцієнт платоспроможності – це коефіцієнт, що являє собою відношення сум наявних у платіжних засобів до суми термінових платежів на певну дату або період.
; (4.9)
де Кг – сума грошових коштів;
З пот– сума поточних зобов'язань.
Якщо коефіцієнт більше або дорівнює одиниці, це означає, що господарюючий суб'єкт є платоспроможним. Якщо коефіцієнт менше одиниці, у цьому випадку необхідно встановити причини недостачі платіжних засобів (зниження суми виторгу, доходу, прибутки, неправильне використання оборотних коштів).
Головними ознаками платоспроможності підприємства є:
наявність у достатньому обсязі засобів на розрахунковому рахунку;
відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Чим більше розмір коштів на розрахунковому рахунку, тим з більшою ймовірністю можна затверджувати, що підприємство має досить засобів для поточних розрахунків і платежів.
Контрольні запитання для самодіагностики:
1. Наведіть технологію розрахунків показників ліквідності та методи їх оцінки.
2. Наведіть особливості проведення аналізу основних показників, що характеризують платоспроможність.
3. Охарактеризуйте особливості проведення оцінки платоспроможності за коефіцієнтами і методики їх розрахунків.
4. Надайте характеристику процесам оцінювання довгострокової платоспроможності підприємств.
5. Охарактеризуйте особливості відновлення платоспроможності підприємства.
Литература: [2, 9, 20, 22, 24, 25]
Тема 5. Аналіз грошових потоків
5.1. Класифікація грошових потоків підприємства
Загальний "аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності суб'єктів господарювання не дає відповіді на важливі запитання, пов'язані з управлінням фінансовими ресурсами, зокрема: чи принесла діяльність підприємства достатню кількість готівки для виплати дивідендів; чи зазнало підприємство фінансових втрат і чи достатньо коштів для погашення зобов'язань; куди інвестовано кошти за минулий рік; які види фінансових операцій здійснювались і яка їх результативність (зміна активів і пасивів, ефективність вкладень коштів від реалізації тощо).
Щоб відповісти на ці питання, треба поглибити аналітичні дослідження, доходячи висновків про рух грошових коштів.
Грошовий потік суб'єкта господарювання — це сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю. Ефективність управління грошовими потоками визначається такими обставинами:
• грошові потоки забезпечують господарську діяльність в усіх її аспектах;
• розвиток підприємства і його фінансова стійкість визначаються тим, наскільки синхронізовані між собою в обсягах і часі грошові потоки;
• раціональні грошові потоки допомагають забезпечити ритмічність операційної діяльності;
• за ефективного управління грошовими потоками зменшується потреба залучення капіталу;
• з оптимізацією грошових потоків прискорюється оборотність оборотного капіталу підприємств;
• активні форми управління грошовими потоками дають змогу підвищити прибутковість операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів та знизити ризик неплатоспроможності.
Грошовий потік охоплює велику кількість потоків грошових коштів, які обслуговують господарську діяльність. Для ефективнішого та цілеспрямованого управління ними грошові потоки класифікують за різними ознаками (рис. 8.6).
Управління грошовими потоками ґрунтується на принципах: інформаційної достовірності, збалансованості, ефективності та ліквідності. Принцип інформаційної достовірності передбачає створення необхідної та достатньої інформаційної бази за міжнародними стандартами. В Україні цьому найбільше відповідає "Звіт про рух грошових коштів", складений за вимогами П(С)БО 4. Принцип збалансованості полягає в оптимізації грошових потоків за видами, обсягами, часовими інтервалами та іншими суттєвими характеристиками. Принцип ефективності передбачає мобілізацію тимчасово вільних коштів через фінансові інвестиції. Принцип ліквідності має на меті синхронізацію позитивного та негативного грошового потоків за всіма часовими інтервалами.
Поняття „ грошовий потік підприємства" є агрегованим, що включає у свій склад численні види цих потоків, що обслуговують господарську діяльність. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони вимагають визначеної класифікації. Таку класифікацію грошових потоків пропонується здійснювати за наступними основними ознаками (рис.3.1.):
Рис.3.1.
Класифікація грошових потоків підприємства
1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються наступні види грошових потоків:
• грошовий потік по підприємству в цілому. Це найбільш агрегований вид грошового потоку, що акумулює усі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;
• грошовий потік по окремих структурних підрозділах (центрах відповідальності) підприємства. Така диференціація грошового потоку підприємства визначає його як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарської побудови підприємства;
• грошовий потік по окремих господарських операціях. У системі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку варто розглядати як первинний об'єкт самостійного управління.
2. За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків:
• грошовий потік по операційній діяльності. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятому в операційному процесі, а також здійснюючому управління цим процесом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; іншими виплатами, пов'язаними зі здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку відображає надходження коштів від покупців продукції; від податкових органів у порядку здійснення перерахунку зайве сплачених сум і деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандартами обліку;
• грошовий потік по інвестиційній діяльності. Він характеризує платежі і надходження коштів, пов'язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність підприємства;
• грошовий потік по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження і виплати коштів, пов'язані з залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсотків по вкладах власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.
3. За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків:
• позитивний(вхідний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін “приплив коштів")(рис.3.2);
• негативний(вихідний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін „відплив коштів")(рис.3.3.).