Тема 3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

3.1. Характеристика фінансової стійкості підприємства

Оценка финансовой устойчивости предприятия предусматривает проведение объективного анализа величины и структуры активов и пассивов баланса и определение на основании этого его финансовой стабильности и независимости, а также анализ соответствия финансовохозяйственной деятельности предприятия целям его уставной деятельности.

Финансово устойчивым является такой хозяйствующий субъект, который за счет собственных средств покрывает средства, которые вложены в активы; не допускает кредиторской и дебиторской неоправданной задолженности и рассчитывается в установленные сроки.

На финансовую устойчивость предприятия оказывает влияние следующие факторы:

1) положение предприятия на рынке

2) уровень качества его продукции

3) репутация предприятия в деловом сотрудничестве

4) уровень зависимости предприятия от влияния инвесторов и кредиторов

5) наличие у предприятия неплатежеспособных дебиторов

6) уровень эффективности финансово-хозяйственной деятельности.

Таким образом, финансовая устойчивость является отображением стабильного превышения доходов над расходами. Наличие финансовой устойчивости обеспечивает свободное маневрирование денежных средств и благодаря этому способствует эффективности процесса производства и

реализации.

Для комплексной оценки уровня финансовой устойчивости необходимо провести анализ по следующим направлениям:

1) изучить состав, размещение активов

2) рассмотреть динамику, структуру средств предприятия

3) рассчитать величину собственных оборотных средств (I раздел Пассива – I раздел Актива)

4) рассмотреть уровень кредиторской и дебиторской задолжности

5) изучить структуру оборотных активов

3.2. Визначення типу фінансової стійкості підприємства

Сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявом.

Вирішальне значення має питання про те, які абсолютні показники характеризують сутність стійкості фінансового стану. Відповідь на нього пов’язана з балансовою моделлю аналізу фінансової стійкості.

В умовах ринку ця модель має такий вигляд:

F + Z + Ra = И^с + K^T + K^t + R^p , (2.1)

де умовні позначки мають той же зміст, що й у табл. 2.6.

З огляду на те, що довгострокові кредити і позикові кошти направляються переважно на придбання основних засобів і на капітальні вкладення, перетворимо вихідну балансову формулу

Z + Ra = [(И^с + K^T) - F] + [K^t + R^p (2.2)

Звідси можна зробити висновок, що за умови обмеження запасів і витрат Z величиною [(И^с + K^T) - F]:

Z ≤ (И^с + K^T) - F, (2.3)

буде виконуватися умова платоспроможності підприємства, тобто грошові кошти, короткострокові вкладення (цінні папери) і активні розрахунки (дебіторська заборгованість) покриють короткострокову заборгованість підприємства (K^t + R^p):

Ra ≥ Kt + Rp. (2.4)

Таким чином, співвідношення величини запасів і витрат і величин власних і позикових джерел їх формування, визначає стійкість фінансового стану підприємства. Забезпеченість запасів і витрат джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, тоді як платоспроможність виступає її зовнішнім проявом. У той же час ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами є причиною того або іншого ступеня платоспроможності (або неплатоспроможності), що виступає як наслідок забезпеченості. Найбільш узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або нестача джерел коштів для формування запасів і витрат, який визначається , як різниця суми джерел коштів і величини запасів і витрат. При цьому мається на увазі забезпеченість певними видами джерел (власними, кредитними, позиковими), оскільки достатність суми всіх можливих видів джерел (включаючи короткострокову кредиторську заборгованість та інші пасиви) гарантована тотожністю підсумків активу і пасиву балансу.

Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовується кілька показників, що відбивають різний ступінь охоплення різних видів джерел:

1) наявність власних оборотних коштів, дорівнює різниці величини джерел власних коштів і величині основних засобів і інших необоротних активів:

E^c = И^с - F; (2.5)

2) наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат, одержувана з попереднього показника збільшенням на суму довгострокових кредитів і позикових коштів (цей показник рівний різниці оборотних активів і короткострокової заборгованості):

E^T = (И^с + K^T) - F = E^c + K^T; (2.6)

3) загальна величина основних джерел формування запасів і витрат, рівна сумі попереднього показника і величини короткострокових кредитів і позикових коштів (за винятком кредитів банків для працівників):

E^Σ = (И^с + K^T) - F + K^t = E^T + K^t = E^c + K^T + K^t. (2.7)

Наближеність, оціночний характер показника загальної величини основних джерел формування запасів і витрат неминучі при обмеженості інформації, використовуваної в ході зовнішнього аналізу фінансового стану. Незважаючи на ці недоліки показник E^Σ дає істотний орієнтир для визначення ступеня фінансової стійкості. Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат (формули 2.5, 2.6, 2.7) відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування. Визначимо їх для досліджуваного підприємства станом на кінець 2012 року:

1) надлишок або нестача власних оборотних коштів:

ΔEс = E_C – Z; (2.8)

2) надлишок або нестача власних оборотних і довгострокових позикових джерел, формування запасів і витрат:

ΔE_T = E_T – Z; (2.9)

3) зміна або нестача загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат:

ΔE_∑ = E_∑ - Z. (2.10)

Для оцінки типу фінансової стійкості використовують тривимірний показник:

(2.11)

Функція S визначається в такий спосіб:

Виділяють відповідно до умов і значень тривимірного показника типи фінансової стійкості, наведені в табл. 2.5.

Основні показники, що дозволяють визначити фінансову стійкість наведені в табл. 2.6.

Ці показники визначаються з використанням вищенаведених формул (2.1 – 2.11) і охоплюють всю методику оцінки фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 2.5

Типи фінансової стійкості підприємства

Тип фінансової стійкості	Три-вимірний показник	Використовувані джерела покриття витрат	Коротка характеристика
Абсолютна		Власні оборотні кошти	Висока платоспроможність
Нормальна		Власні оборотні кошти і довгострокові кредити	Нормальна платоспроможність, ефективне використання позикових коштів, висока прибутковість промислової діяльності
Нестійкий фінансовий стан		Власні оборотні кошти, довгострокові і короткострокові кредити і позики	Порушення платоспроможності, необхідність залучення додаткових джерел, можливість поліпшення ситуації
Кризовий фінансовий стан		-	Неплатоспроможність, грань банкрутства

За числовою інформацією, наведеною в табл. 2.6, слід зробити аналітичний висновок про тип фінансової стійкості підприємства та ті характеристики фінансового стану, які для нього притаманні.

Таблиця 2.6

Проміжні показники для визначення типу фінансової стійкості

підприємства, тис. грн.

Показники	2012 рік	2013 рік	Зміни за період
1. Джерела власних коштів ( рядок 1495 балансу) (Ис)	29657,544	25933,638	-3723,91
2. Основні засоби та інші необоротні активи (рядок 1095 балансу) ( F)	31220,074	27484,073	-3736
3. Наявність власних оборотних коштів (EC )	-1562,53	-1550,435	12,095
4. Довгострокові зобов’язання (рядок 1595 балансу) (KT)	0	0	0
5. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ET)	-1562,53	-1550,435	12,095
6. Короткострокові джерела формування запасів і витрат (рядок 1695 балансу) (Kt +Rp)	9390,456	8242,971	-1147,49
7. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат ( )	7827,926	6692,536	-1135,39
8. Загальна величина запасів і витрат (рядок 1100 балансу) (Z)	3211,317	2581,801	-629,516
9. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (ΔEс)	-4773,85	-4132,236	641,611
10. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ΔET)	4773,847	4132,236	-641,611
11. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат ( )	4616,609	4110,735	-505,874
12. Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості (S= {S (рядок.9 табл.), S( рядок 10 табл.), S(рядок 11)})	(0; 0; 1)	(0; 0; 1)	-

Фінансову стійкість підприємства можна охарактеризувати як нестійкий фінансовий стан на початок і на кінець періоду. Величина власних оборотних коштів менша сумарної вартості виробничих запасів і товарів. Величина власного капіталу нижче рівня необоротних активів. На підприємстві є в наявності тільки додатковий капітал.

Відповідно до специфіки підприємства і відповідно до фактичних і нормативних значень його техніко-економічних показників та величини їх відхилення від бар'єрних (граничних) значень фінансової стійкості досліджуваного підприємства можна характеризувати як:

а) нормальне, коли індикатори фінансової стійкості знаходяться в межах граничних значень, а рівень використання наявного фінансового потенціалу виявлено на рівні близькому до нормативних значень;

б) передкризовий, коли переступається бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів фінансової стійкості, а інші наблизилися до деякої межі своїх бар'єрних значень і при цьому не були втрачені основні цільові орієнтири;

в) кризовий, коли переступаються бар'єрні значення більшості основних (на думку експертів) індикаторів фінансової стійкості і з'являються ознаки необоротності спаду виробництва і часткового виснаження фінансового потенціалу унаслідок недостатнього рівня наявних коштів для забезпечення діяльності;

г) критичний, коли порушуються всі (або майже всі) бар'єри, що відокремлюють нормальний і кризовий стани фінансової стійкості, а значне виснаження фінансового потенціалу стає неминучим і невідворотним.

Нехай Pi - система показників фінансової стійкості підприємства, i = 1 ,..., m; piб - порогове (бар'єрне) нормалізоване значення показника Pi. Систему показників можна сформувати на основі проведення факторного аналізу, або підібравши декілька ключових показника, які представляють підсистеми показників фінансового стану підприємства.

Зміна значень індикатора Pi відбувається в діапазоні 0 <xi <1 і ці значення визначаються співвідношеннями:

хiн, якщо (1 + s) piб <xi <1,

xinк, якщо рiб <xi <(1 + s) piб,

xi = xiк, якщо (рiб <xi <(1-s) piб,

xiкр, якщо 0 <xi <(1-s) piб

Тут s - межа бар'єрного значення показника, що приймає значення, припустимо, s = 0,15; Cтан підприємства позначено наступним чином: н - нормальне, пк - передкризовий, к - кризовий, кр - критичний.

В якості критерію достатності нарощування фінансового потенціалу, що відповідає вимогам забезпечення прийнятного рівня фінансової стійкості, виступатиме умова Sн> Sпк> Sкр, де Sн - площа багатокутника при нормальному або передкризовому розвитку фінансової діяльності; Sпк - площа багатокутника в кризовій або пороговій зоні забезпечення фінансової стійкості; Sкр - площа багатокутника у критичній зоні забезпечення фінансової стійкості підприємства.

Рис. 2.4. Використання графічного способу для визначення рівня фінансової стійкості підприємства

Для визначення процесів зміни фінансового потенціалу підприємства за індикаторами використовується графічний спосіб (рис. 2.4). Значення графічної інтерпретації результатів індикативного аналізу економічних обгрунтувань, оцінок, розрахунків на практиці часто недооцінюється. Вона сприяє кращому сприйняттю і прискоренню одержання не тільки кількісних, а й якісних значень показників, що грає важливу роль у при проведенні візуальної, оперативної, комплексної оцінки узгодженості різнорідних факторів, що визначають стан і тенденції розвитку підприємства. Графік не тільки характеризує поточний стан підприємства, але і той стан нарощування його фінансового потенціалу, до якого необхідно прагнути. Маючи аналогічні дані по конкуруючим або суміжних підприємствам, з’являється можливість порівнювати досліджуване підприємство з іншими підприємствами й оцінювати свої відносні переваги і недоліки, порівнювати і сполучати свої можливості і можливості підприємств-конкурентів, або порівнювати стан підприємства в динаміці різних років і достовірно аналізувати прогресує чи деградує підприємство, виявляти небезпечні відхилення від нормального стану.