Лекція №2

Тема:	Профілактика травматизму, загальних і професійних захворювань, характерних для працівників галузі. Пожежна безпека, протипожежний захист службових галузевих приміщень.
Мета:	Формування у майбутніх фахівців, які здійснюють правоохоронну та інші види правової діяльності, уміння науково аналізувати умови праці з точки зору появи небезпечних, шкідливих чинників, вирішувати завдання охорони праці відносно до посадових обов’язків майбутньої професії.

План лекційного заняття

1. Травмонебезпечні фактори, професійні та загальні захворювання працівників галузі.

2. Підвищення рівня безпеки та профілактика травматизму і професійних захворювань в галузі.

3. Загальні поняття пожежної безпеки галузевих приміщень.

4. Система пожежного захисту галузевих приміщень.

1.Травмонебезпечні фактори, професійні та загальні захворювання працівників галузі.

При вивченні цієї теми студент повинен знати, що для створення комфортних умов праці на робочому місці працівника фіскальної та митної служби у приміщеннях необхідно передбачати регулювання параметрів мікроклімату в межах, заданих нормативним документом. Необхідно також надати можливість індивідуального регулювання роздачі повітря в окремих приміщеннях шляхом встановлення кондиціонерів. Але статистика свідчить, що люди, які впродовж тривалого часу працюють в приміщеннях з кондиціонерами хворіють частіше. Це дивно, бо прохолодне й чисте повітря повинно було б нести здоров’я. Виявилося, що благотворні природні аероіони застряють у фільтрах кондиціонерів і повітря виходить чистим, але мертвим. Російський біофізик А.Л. Чижевський розкрив механізм цілющого впливу негативно заряджених часток повітря, аероіонів, на все живе.

Щоб вберегти здоров’я людей, у санітарних нормах СНІП № 2152-80 передбачається пункт про необхідність “приставляти” до кожного кондиціонеру ще і аероіонізатор: в приміщеннях, де повітря кондиціонується, вони повинні працювати в парі.

У приміщеннях, де працюють комп’ютери, концентрація іонів у повітрі робочої зони зазнає значних змін. Так, вже через 5 хв роботи монітора, концентрація легких негативних іонів знижується у 5-10 разів, істотно знижується концентрація середніх та важких негативних часток. Через 3 години роботи їх концентрація у повітрі наближається до нуля. Це призводить до несприятливих змін у серцево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній та вегетативній нервовій системах.

Нормалізуючий вплив на аероіонний склад повітря робочої зони справляють примусова вентиляція, захисні екрани (оснащені заземленням) та застосування іонізаторів.

Використання кімнатного вентилятора (протягом 10 хв. наприкінці кожної години роботи), збуджуючого рух повітря паралельно площі екрану, призводить до підвищення концентрації аероіонів.

У повітрі робочих приміщень присутні різні мікроорганізми. Слід зазначити, що робота працівників фіскальної служби пов’язана з прийняттям відвідувачів, і тому вміст мікроорганізмів у повітрі приміщень значно зростає.

Тому, при такому режимі роботи необхідно залучати додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища – застосування додаткової вентиляції, обмежити число та тривалість перебування відвідувачів, конструювати робочі місця, оснащені загороджувальними стінами з невеликими віконцями для спілкування з відвідувачами.

Працівники фіскальної та митної служби у своїй роботі використовують апарати, обладнання, де використовується електрична енергія, яка є потенційним небезпечним та вражаючим факторами. Тому питання електробезпеки є актуальним для працівників фіскальної та митної служби. При експлуатації електрообладнання необхідно дотримуватися вимог ПТЕ, ПТБ “Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів” ДНАОП 0.00 такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.

Для підключення переносної електроапаратури застосовуються гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблів.

Працівникам фіскальної та митної служби, які користуються електроапаратурою, приладами слід пам’ятати, що в їх службові обов’язки не входить монтаж, налагодження, компонування, ремонт, обслуговування цих апаратів та приладів. Цими питаннями займається електротехнічний персонал, який пройшов спеціальне навчання і має право обслуговувати електрообладнання. Крім того, відповідно до ПТЕ та ПТБ, в структурних підрозділах органів ДФС наказом з числа інженерно-технічних працівників призначається особа, яка відповідає за електрообладнання і забезпечує виконання правил електробезпеки.

Працівники фіскальної та митної служби в процесі експлуатації електрообладнання, за яким вони працюють, повинні дотримуватися певних правил з електробезпеки, є неприпустимими такі дії:

• використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів;

• робота на несправних електроприладах та апаратурі;

• користування пошкодженими розетками, штепсельними з’єднувачами, вимикачами;

• застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ “Правила влаштування електроустановок до переносних електропроводок”;

• експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою ізоляцією або такою, яка втратила захисні властивості за час експлуатації;

• застосування для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

• обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).

Дотримання вищезазначених вимог значно підвищує електробезпеку при експлуатації електрообладнання, встановленого у приміщеннях податкової служби. Але внаслідок неправильних дій працівника або зіпсування електрообладнання можливе ураження працівника електричним струмом.

Наслідки ураження електричним струмом вагомо залежать від того, наскільки швидко та правильно діють ті, хто надає.

При ураженні електричним струмом часто потерпілий продовжує знаходитися в контакті зі струмопровідною частиною і не може самостійно порушити цей контакт. Через нього продовжує протікати електричний струм, що різко погіршує важкість ураження. Тому, перш за все, необхідно негайно звільнити потерпілого від електричного струму. Це можна зробити різними способами. Але перша дія для звільнення потерпілого від струму – негайне відключення тієї частини електроустановки, якої він торкається.

Відключення електроустановки здійснюється за допомогою найближчого вимикача, шляхом зняття запобіжника роз’єднання штепсельних з’єднань. Якщо швидко відключити електрообладнання неможливо, то потрібно відокремити потерпілого від струмоведучих частин, пам’ятаючи при цьому про особисту безпеку, щоб самому не опинитися в контакті зі струмопровідною частиною або тілом потерпілого. Можна відтягнути потерпілого від електрообладнання за одяг, якщо він не вологий і відстає від тіла, наприклад, за поли халата, піджака, сукні. При цьому не можна торкатися тіла потерпілого, його взуття, яке може виявитися струмопровідним внаслідок забруднення, наявності в ньому цвяхів та інше. Не можна торкатися вологої одежі, а також заземлених металевих предметів. Рекомендується діяти однією рукою, держачи другу в кишені, або за спиною. При необхідності доторкнутися до частини тіла потерпілого, яка не покрита сухим одягом, треба надіти на руки діелектричні рукавиці, або обмотати їх сухою тканиною (шарфом тощо), натягнути на руки рукава піджака, халата, сукні. Для ізоляції своїх рук можна також накинути на потерпілого піджак, халат або просто суху тканину. Для більшої надійності можна також ізолювати себе від землі або струмопровідного полу, вставши на суху дошку, підставку, або згорток сухої одежі, які не проводять електричний струм.

Після припинення дії електричного струму на людину необхідно викликати лікаря, але до його прибуття слід негайно, тут же на місці, надати потерпілому першу медичну допомогу. Заходи долікарської допомоги потерпілому від електричного струму будуть розглянуті далі у третьому розділі посібника.

У процесі трудової діяльності на працівників фіскальної та митної служби впливають електромагнітні поля (ЕМП) і електромагнітні випромінювання (ЕМВ) кількох діапазонів: радіочастотне, рентгенівське і оптичне випромінювання. Кожний вид випромінювання характеризується своїм особливим впливом на організм людини.

Головними джерелами електромагнітних полів радіочастотного діапазону в приміщеннях ДФС є електромережі та електроприлади, радіопередавачі та засоби персонального радіозв’язку, персональні комп’ютери з електронно-променевими трубками і типу Notebook, мікрохвильові печі (діапазон до 300 МГц).

Діючі нормативні документи по ЕМЕІ опроміненню:

• Санитарные правила и норми № 2.2.4/2.1.8.05-96. Электромагнитные излучения радиочастотного диапазона;

• Санитарные правила и норми № 2.2.2.542-96. Гигиенические требования к видео дисплейним терминалам, персональним электро- вычислительным машинам и организации работы;

• Временные допустимые уровни воздействия электромагнитных излучений, создаваемых системами сотовой радиосвязи №2.1.8/2.2.4.019-94.

Встановлені граничнодопустимі рівні (ГДР) електромагнітних впливів на людину різних джерел випромінювань.

ГДР напруження електричного поля в приміщеннях складає 500 В/м. Це значення встановлено для відстані 0,5 м від корпусу будь-якого електричного приладу, який працює на частоті 50 Гц.

ГДР щільності потоку енергії для системи стільникового зв’язку розроблені для частоти діапазону 400-1200 МГц і складають для користувачів радіотелефонів - 100 мкВт/см² , ГДР електричного і магнітного полів на відстані 50 см від будь-якої точки поверхні монітору становлять:

• для діапазону частот 5 Гц - 2 кГц: 25 В/м та 250 нТ (0,2 А/м), відповідно;

• для діапазону частот 2 кГц - 400 кГц: 2,5 В/м та 25 нТ (0,02 А/м), відповідно.

Поверхневий електростатичний потенціал екрану монітору не повинен перевищувати 500 В.

Персональні ЕОМ з електронно-променевими трубками (ЕПТ) і типу Notebook є джерелами ЕМВ дуже великого діапазону. Найбільш сильні рівні випромінювань спостерігаються від верхніх та бокових стінок монітору, причому зона перевищення гігієнічних стандартів може простягатися до 2,5 м.

Переважно монітори застарілих моделей не відповідають вимогам нормативних актів.

Напруженість електричного поля і щільність потоку енергії не перевищує ГДР при роботі зі стаціонарними радіопередавальними пристроями та базовими станціями стільникового зв’язку. Найбільшу тривогу викликають випромінювання власних телефонних трубок стільникового зв’язку, особливо при випромінюванні із закритих приміщень в режимі підвищеної потужності. Значення щільності потоку на відстані “антена - голова” складає від 70 до 500мкВт/см² (ГДР = 100 мкВт/см²).

Дотепер причини і механізм впливу ЕМП на людину до кінця не зрозумілі, хоча у багатьох країнах світу активно проводяться дослідження. Встановлено, що найбільш чутливою до слабо інтенсивних ЕМП є центральна нервова система, особливо її вищі відділи. Чисельні публікації вказують на те, що ЕМВ впливаючи на ЦНС, є вагомим стрес-фактором, нехтувати яким аж ніяк не можна.

Особливу чуйність до ЕМП має імунна система. Існують дані про порушення білкового обміну при впливі ЕМП, які можуть виступати в якості алергена.

Систематичний вплив ЕМП сприяє зміні гормонального статусу, яка часто призводить до органічних структурних порушень з послідуючим відхиленням репродуктивної функції. Існують дані про порушення генетичної структури. Опубліковані матеріали про високий рівень викиднів та народження дітей з вродженими дефектами у жінок операторів відеодисплейних терміналів.

При застосуванні стільникових радіотелефонів було встановлено нерівномірне поглинання електромагнітної енергії з утворюванням в тканинах мозку так званих “гарячих плям” з послідуючою структурною зміною нервових клітин. Зафіксовано порушення короткочасної пам’яті.

З метою захисту працівників фіскальної та митної служби від несприятливого впливу електромагнітних випромінювань необхідно:

• застосовувати персональні комп’ютери, прилади радіозв’язку новітніх конструкцій, які відповідають сучасним вимогам стосовно захисту від випромінювання;

• встановлювати на відеотерміналах (ВДТ) старої конструкції (випуск до 1995 року) заземлений приекранний фільтр (незаземлений захисний екран відіграє лише декоративну роль щодо захисту від ЕМВ);

• не переобмежувати приміщення значною кількістю робочих місць з ВДТ, електроприладами;

• не концентрувати на робочому місці великої кількості радіоелектронних пристроїв;

• вимикати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходиться неподалік від нього;

• застосовувати прилад типу “Форпост-1 ”.

Джерелами електростатичного поля в умовах фіскальної та митної служби можуть бути будь-які поверхні або предмети, які легко електризуються за рахунок тертя: килими, лінолеум, лаковані покриття, одяг із синтетичної тканини, взуття. Крім того, джерелом електростатичних зарядів є відеотермінали (ВДТ) з електронно-променевими трубками (ЕМП). На екранах комп’ютерів і телевізорів накопичується електростатичний заряд і виникає електромагнітне поле, яке характеризується напруженістю. Як показали досліди, напруженість електростатичного поля миттєво зростає до максимуму в момент включення ВДТ і згодом зменшується до стабільного рівня.

Напруженість електростатичного поля залежно від типу ВДТ коливається від 8 до 75 кВ/м. Відповідно ГОСТ 12.1.045-84 “ССБТ. 3 Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля” напруженість електростатичного поля на робочому місці не повинна перевищувати 20 кВ/м.

Поверхневий електростатичний потенціал ВДТ відповідно СН №1757-77 “Санитарно-гигиенические норми допустимой напряженности электростатического поля” та ДСанПіН 3.32-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно- обчислювальних машин” не повинен перевищувати 500В.

Електростатичні заряди накопичуються не тільки на екрані ВДТ, а і на користувачі персонального комп’ютера шляхом контакту або через індукцію

(від лат. inductio - наведення). Накопичені на користувачі заряди підвищують його електричний потенціал.

Тривале перебування працівника в електростатичному полі може спричинити бронхо-легеневі захворювання, порушення серцево-судинної та нервової систем. Крім того, несприятливий вплив електростатичного поля проявляється у тому, що воно здатне притягувати пил, бруд та інші частини, присутні у повітрі навколо ВДТ, що призводить до покриття пилом його екрану.

Захист від електростатичної електрики та її небезпечних проявів досягається наступними заходами:

• застосуванням іонізації повітря нейтралізаторами статичної електрики;

• збільшенням електропровідності поверхні шляхом підтримки у приміщенні з ВДТ відносної вологості на рівні 40-60% (можна використовувати побутові електрозволожувачі);

• застосуванням у приміщенні з ВДТ підлоги з антистатичним лінолеумом і проводженням вологого прибирання;

• обробляти неантистатичне покриття підлоги антистатичними речовинами (“Лана”);

• заземлити ВДТ відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустаткування споживачів”;

• для зняття статичного заряду кілька разів на день мити руки та обличчя водою, або час від часу торкатися металевих поверхонь, наприклад, зачищених від фарби місць на батареях центрального опалення;

• працівникам бажано носити одяг з природних або комбінованих (природних і штучних) волокон;

• як спецодяг працівникам рекомендуються бавовняні халати;

• складати всі полімери покриття (чохли) ВДТ у найбільш віддаленому від працівників кутку приміщення;

• періодично при вимкненому комп’ютері протирати ледве змоченим мильним розчином бавовняною ганчіркою пил з поверхонь апаратури. Екран та захисний екран протирати ватою, змоченою спиртом.

Джерелом рентгенівського випромінювання є відеодисплейні термінали на основі ЕПТ. Рентгенівське випромінювання виникає усередині колби ЕПТ, коли електрони, які летять з великою швидкістю, різко сповільнюються матеріалом екрана. Отже, джерелом рентгенівського випромінювання є внутрішня флюоресціююча поверхня екрана. Енергія цих променів обмежена величиною напруги, що використовується для розгону електронів. Внаслідок обмеження енергії цих полів рентгенівське випромінювання ефективно поглинається скляним екраном. При довготривалій роботі за ВДТ рентгенівські промені можуть викликати гінекологічні порушення, ураження шкіри та органу зору. На думку багатьох фахівців, які проводили дослідження на ВДТ різних моделей при всіх можливих робочих режимах, робота за ВДТ не пов‘язана з шкідливим радіобіологічним впливом.

За даними ВООЗ, експериментальне дослідження впливу рентгенівського випромінювання на користувача ВДТ показало, що рівні опромінення виявилися нижче від допустимих значень. Відповідно до норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала не повинна перевищувати 7,74·10^-12А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

Дослідження, проведені фахівцями ВООЗ, показали, що у професійних операторів комп’ютерів, які використовують відеодисплейні термінали (ВДТ), частіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри. Необхідно зазначити, що вже в перші роки впровадження ВДТ в Європі та США була зафіксована значна кількість скарг операторського персоналу на загальне недомагання, передчасне стомлювання, головний біль, порушення функцій органів зору, які здійснювали несприятливий психофізіологічний вплив на самопочуття та працездатність операторів. Однак, в той час, основна увага приділялась розвитку техніки, а людина залишалась без відповідного захисту.

Дослідження медиків-гігієністів, психологів, світлотехніків та фахівців з охорони праці та ергономіки показали, що сучасна професія ВДТ належить до розумової праці, яка характеризується: високою напруженістю зорових функцій; одноманітною позою; великою кількістю стереотипних висококоординованих рухів, що виконуються лише м’язами кистей рук на фоні малої загальної рухової активності; значним нервово-емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу; роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій. Крім того при роботі з ВДТ виникає вплив на користувача цілої низки факторів фізичної природи – електростатичні поля, радіочастотне та рентгенівське випромінювання тощо.

Встановлено, що стан організму користувача значно залежить від типу роботи з ВДТ та умов її виконання. В загальному усі користувачі комп’ютерів поділяються на професіоналів та на непрофесіоналів. До останніх можна віднести осіб, які використовують комп’ютер епізодично і він є для них не основним, а тільки допоміжним засобом (наприклад науково-технічні працівники Національного університету ДПС України, керівники підрозділів ДФС України та ін.). Діяльність професіоналів можна поділити на три групи:

1. Діяльність, яка пов’язана з використанням нескладних багаторазово повторюваних операцій, що вимагають великого розумового напруження, наприклад робота державних інспекторів, технічних працівників органів ДФС України.

2. Діяльність, яка пов’язана із здійсненням логічних операцій, що постійно повторюються, наприклад обліковці фіскальної та митної служби.

3. Діяльність, яка в процесі роботи вимагає прийняття рішення за відсутності заздалегідь відомого алгоритму, наприклад оперативні уповноважені податкової міліції, науковці у сфері оподаткування та ін.

Необхідно зазначити, що такий поділ досить умовний. На сьогоднішній день не тільки за кордоном, а й в Україні накопичений вже певний фактографічний матеріал по впливу комп’ютерів на користувачів. На жаль дані по інтенсивності захворюваності в органах ДФС України, пов’язаних із впливом комп’ютера поки-що відсутні, тому наводимо дані аналогічних за умовами робіт. Так в Інституті медицини праці АМН України проводились дослідження інтенсивності захворюваності осіб, що використовують у своїй роботі комп’ютер. Була вивчена захворюваність працівників з різною тривалістю використання комп’ютерів та характером діяльності самих користувачів. Розглядалися три групи користувачів:

1. Системні інженери-програмісти (тривалість роботи за комп’ютером більше 6-ти годин на добу).

2. Інженери, економісти, які у своїй роботі використовують уже розроблене програмне забезпечення (від 4 до 6 годин).

3. Математики-поставники завдань, які використовували комп’ютери не більше 2-х годин на добу.

Результати дослідження наведені у таблиці .

Рівень захворюваності (%) осіб, тривалість та інтенсивність