- •Конспект лекцій
- •Лекція №1
- •План лекційного заняття
- •1. Практичне застосування законодавчих та нормативних актів про охорону праці в галузі.
- •2. Система управління охороною праці в галузі.
- •3. Загальні поняття про умови праці в галузі.
- •4. Небезпечні та шкідливі фактори умов праці в галузі.
- •5. Психофізіологічні аспекти діяльності співробітників галузі.
- •6. Напрямки поліпшення умов праці та зниження напруженості трудового процесу.
- •Лекція №2
- •План лекційного заняття
- •1.Травмонебезпечні фактори, професійні та загальні захворювання працівників галузі.
- •Використання втд у яких була різною
- •2. Підвищення рівня безпеки та профілактика травматизму і професійних захворювань в галузі.
- •3.Загальні поняття пожежної безпеки галузевих приміщень.
- •4. Система пожежного захисту галузевих приміщень.
- •Література: Базова:
- •Допоміжна:
- •Інформаційні ресурси
4. Система пожежного захисту галузевих приміщень.
Для того, щоб запобігти дії на людей шкідливих факторів пожежі, при проектуванні та будівництві споруд необхідно передбачити можливість людям швидко залишити небезпечне приміщення.
Переміщуючись від джерела небезпеки до безпечного місця, людина переходить від одного приміщення в інше через дверні прорізи (отвори), коридори, вестибюль, проходи, сходинну клітку до зовнішнього виходу. Ці шляхи та виходи, якщо вони задовольняють певні вимоги безпеки, називають евакуаційними. Однак, не кожен прохід, коридор, дверний отвір може вважатися евакуаційним. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень:
першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибуль чи сходинну клітку;
будь-якого поверху, крім першого, в коридор, що веде на сходинну клітку, або безпосередньо на сходинну клітку. При цьому сходинна клітка повинна мати вихід безпосередньо назовні або через вестибуль, який відділений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;
у сусідні приміщення на тому ж поверсі, які забезпечені виходами, що перераховані вище.
Залежність часу евакуації від категорії приміщення
Категорія приміщень за вибуховопожежо- небезпекою |
Час, необхідний для евакуації, хв., при об’ємі приміщення, тис.м3 |
||||
До 15 |
30 |
4 |
50 |
60 і більше |
|
А, Б, Е |
0,5 |
0,75 |
1,0 |
1,5 |
1,75 |
В |
1,25 |
2,0 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
Г, Д |
Не обмежується |
||||
На початковій стадії розвитку загорання, його можна погасити за допомогою первинних засобів пожежогасіння. До них, в першу чергу, відносяться внутрішньопожежні крани з пожежними дулами та рукавами, вогнегасники та інше.
Всі підрозділи ДФС України повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. їх необхідно розташовувати на легко доступних місцях з можливістю використання у будь-який час. Найбільш поширеним засобом пожежогасіння є вогнегасник.
Відповідно до ДСТУ України 2273-93 “ССБП Пожежна техніка. Терміни та визначення” вогнегасником називається переносне або пересувне обладнання для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасником речовини.
Вогнегасник складається з корпусу для зберігання вогнегасної речовини або компонентів для її отримання, пристрою підготовки вогнегасної речовини та подавання її на вогнище пожежі, пристроїв, що запобігають перевищенню тиску вище допустимого, а також від випадкового спрацювання.
Загальний принцип роботи вогнегасника полягає в утворенні надлишкового тиску у корпусі (за винятком закачних), під дією котрого вогнегасна речовина подається на вогнище пожежі. Даний принцип втілений у різних моделях вогнегасників, кожний з яких має свої особливості.
При виникненні пожежі дії адміністрації та персоналу повинні бути спрямовані на гарантування безпеки та евакуації людей.
Кожен працівник при виявленні пожежі повинен:
негайно повідомити по телефону пожежну охорону (при цьому слід назвати адресу об’єкту, вказати поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, назвати своє прізвище, ім’я та по-батькові);
вжити можливі заходи для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
повідомити про пожежу керівника або відповідальну компетентну посадову особу.
Посадова особа організації, після прибуття на місце пожежі, повинна:
перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести до відома керівника організації про пожежу;
у разі загрози для життя людей негайно організувати їх порятунок, використовуючи при цьому усі наявні сили та засоби;
вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;
припинити роботи у приміщенні, крім робіт зі вжиттям заходів ліквідації пожежі;
при потребі – відключити електроенергію за винятком систем протипожежного захисту;
одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію людей, у відповідності зі схемою, і захист матеріальних цінностей;
забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, що беруть участь у гасінні пожежі;
організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, допомогти у виборі найкоротшого шляху під’їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела.
Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та службовий персонал зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі про конструктивні особливості об’єктів організації, де виникла пожежа.
Інструкції про заходи пожежної безпеки в органах ДФС України необхідно розробляти на основі чинних нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, приміщень, в яких працюють співробітники органів ДФС Інструкції повинні встановлювати:
порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки;
обов’язки та дії співробітників у разі виникнення пожежі;
порядок оповіщення людей та повідомлення про пожежу пожежної охорони;
порядок евакуації людей, матеріальних цінностей;
порядок застосування засобів пожежогасіння;
порядок взаємодії з підрозділами пожежної охорони;
інше.
Інструкції можуть мати, як додаток, план евакуації людей і матеріальних цінностей.
