Питання 2. Види тілесних ушкоджень

Відповідно до Кримінального кодексу України тілесні ушкодження поділяються на тяжкі (ст. 121 умисне або нанесене з необережності тяжке тілесне ушкодження, те що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу, або інший розлад здоров’я, поєднаний із стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або приривання вагітності чи непоправиме нівечення обличчя.), середньої тяжкості (ст. 122 ушкодження що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину. Під тривалим розладом здоров’я розуміється безпосередньо пов’язана з ушкодження тимчасова втрата працездатності (захворювання, порушення функцій слуху, мовлення тощо). Пов’язують з тим, що для відновлення. Одужання потрібно більше трьох тижнів, понад 21 день) та легкі (ст. 125 що спричинили короткочасний розлад здоров’я це такі, що характеризуються розладом здоров’я понад 6 днів, але не більше 21 дня. Стійкою втратою працездатності до 10 відсотків). Серед останніх в свою чергу розріз­няють: 1) легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я або короткочасною втратою працездатності; 2) легкі тілесні ушкодження. В окремі статті виділені побої і мордування (ст. 126) та катування (ст. 127), а в частині 2 ст. 121 КК зустрічається термін “особливе мучення”. Перераховане є юридичною класифікацією тілесних ушкоджень. Інше, довільне тлумачення ступеней тяжкості тілесних ушкоджень не допускається. В основу тяжкості тілесних ушкоджень покладені: небезпечність ушкодження для життя; шкода, заподіяна здоров’ю; тривалість розладу здоров’я. У медицині всі тілесні ушкодження поділяються на подряпини, садна, синяки, рани, вивихи, переломи, тріщини, надриви, розриви, розміжчення, роздавлювання, відриви, поділ тіла на частини, травматичний токсикоз, опіки (термічні, хімічні), відмороження, ураження електричним струмом тощо. Це і є медичною класифі­кацією тілесних ушкоджень.)Для визначення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень обов'язково призначається судово-медична експертиза, при проведенні якої експерт керується «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Міністерством охорони здоров'я України 17 січня 1995 р . Згідно цих Правил, характер і ступінь тяжкості ушкоджень визначають за трьома критеріями:

1) патологічний – визначає небезпечність тілесних ушкоджень для життя в момент їх заподіяння, а також характер і ступінь порушення цілості і функцій тканин чи органів та тривалість впливу цих порушень на стан здоров’я.

2)  економічний – визначає ступінь втрати працездатності

3) естетичний – визначає знівечення обличчя потерпілого.

З цих критеріїв патологічний є головним, а два інші – додатковими.

Кримінальний кодекс особливо передбачає заподіяння тілесних ушкоджень при пом'якшуючих обставин:

- Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого;

- Тяжке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони. Заподіяння легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень в умовах необхідної оборони не утворює перевищення її меж і, отже, кримінально не карається. Найбільш небезпечними є умисні тяжкі тілесні ушкодження, передбачені ст.121 КК, що складається з двох частин. Частина перша передбачає заподіяння тяжких тілесних ушкоджень без обтяжуючих обставин, частина друга - при обтяжуючих. За ст. 121 КК України тяжким тілесним повинно бути визнане таке ушкодження, яке відповідало у особи хоча б одному з шести його юридичних критеріїв, а саме:

1) ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння;

2) ушкодження, що спричинило втрату будь-якого органа або його функцій;

3) ушкодження, яке викликало психічну хворобу;

4) ушкодження, що спричинило розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину;

5) ушкодження, яке викликало переривання вагітності;

6) ушкодження, що спричинило непоправне знівечення об­личчя.