15

Зміст

Вступ 3

Питання 1. Судово-медична характеристика тілесних ушкоджень 5

Питання 2. Види тілесних ушкоджень 7

Питання 3. Судово-медична характеристика середньої тяжкості тілесних ушкоджень 10

Висновки 13

Список використаної літератури 14

16.Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу, Бойко А.М., Брич ЛП. та ін. http://legalexpert.in.ua/komkodeks/uk.html 15

Вступ

Актуальність теми. Безумовно дана тема на даний момент є актуальною. Адже згідно в статті 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров’я визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Протягом довгих століть як проблемам кваліфікації злочинів проти здоров"я особи як особливого конкретного вчинку окремої особи чи групи осіб, так і злочинності проти здоров"я особи як певної системи антисуспільної поведінки людей приділяли увагу фахівці різних галузей знань. Одними з найбільш складних для юридичного аналізу злочинів проти особистості є тілесні ушкодження. Кримінально правовий аспект охорони здоров"я має універсальний характер. Він не залежить від суспільних ознак особи потерпілого (його віку, громадянства, службового стану та ін.). Кримінальний закон рівною мірою охороняє здоров"я як молодої, так і безнадійно хворої або літньої людини, як законослухняного громадянина, так і завзятого злочинця. При кваліфікації злочину слідчим, дуже важливим є визначення саме ступіня та види тілесного ушкодження, адже від цого буде залежити суворість покарання.

Об'єкт дослідження. Питання призначення судово-медтчної експертизи, методика і цілі її проведення, порядок визначення судово-медичною експертизою тілесних ушкоджень середньої тяжкості .

Завдання дослідження :

• Надати характеристику тілесним ушкодженням

• Охарактеризувати види тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості

• Визначити що собою являє судово-медична експертиза тілесних ушкоджень середньої тяжкості

Методи проведення дослідження: формально-юридичний, порівняльно-правовий, метод системного аналізу, психологічний.

Питання 1. Судово-медична характеристика тілесних ушкоджень

Судово-медична травматологія - одні з основних розділів судової медицини (науки і практики), що вивчає пошкодження тіла людини.

Метою судово-медичної травматології є надання допомоги судово-слідчим органам у розкритті злочинів та профілактика травматизму. Цим визначено коло її завдань. Основними з них є: встановлення характеру тілесних ушкоджень, ступеня їх тяжкості, предмета, яким заподіяно пошкоджена механізму їх утворення, давності виникнення

Будь-який замах на життя і здоров’я громадян підлягає покаранню. Експертиза ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є одним з поширених видів експертизи живих осіб. Питома вага її серед експертиз живих осіб сягає 90 %. Вона призначається в кожному випадку, якщо необхідно визначити ступінь вини і міру покарання винного за нанесення тілесних ушкоджень.

Визначаючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, експерт не має права зазначати у висновках свого акту статтю КК, яка передбачає тяжкість покарання, оскільки юридична кваліфікація дії, передбаченої законом, проводиться органами розслідування чи суду з урахуванням інших об’єктивних і суб’єктивних факторів.

Кримінальним законодавством України, що охороняють інтереси і права особи, передбачена кримінальна відповідальність за будь-які посягання на здоров'я людини, зокрема, за заподіяння тілесних ушкоджень.

Кримінальний кодекс України (далі КК) розрізняє тілесні ушкодження в залежності від ступеня їх тяжкості, обставин заподіяння і форми вини суб'єкта злочину.

Під тілесними ушкодженнями слід розуміти протиправні заподіяння шкоди здоров'ю людини, що виражаються у порушенні анатомічної цілісності або фізіологічної функції органів і тканин людського тіла. Таким чином, тілесні ушкодження представляють собою наслідок, результат дії, а не сама дія. З медичної точки зору тілесним ушкодженням називається порушення анатомічної цілості або фізіологічної функції тканин чи органів внаслідок дії на людський організм різноманітних факторів зовнішнього середовища (механічних, фізичних, хімічних тощо). У медицині всі тілесні ушкодження поділяються на подряпини, садна, синяки, рани, вивихи, переломи, тріщини, надриви, розриви, розміжчення, роздавлювання, відриви, поділ тіла на частини, травматичний токсикоз, опіки (термічні, хімічні), відмороження, ураження електричним струмом тощо. Це і є медичною класифікацією тілесних ушкоджень.) Судово-медичний експерт або лікар повинні враховувати велику відповідальність, яку вони несуть при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки їх висновки служать основою для кваліфікації дій обвинувачуваного і притягнення його до відпо­відальності. Без проведення судово-медичної експертизи у випадках спричинення ушкоджень не може бути успішно проведене слідство чи судовий розгляд справи.

   При визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень треба керуватись: 1) вказівками Закону (в даному випадку ст.ст. 121-127 КК України); 2) “Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи” (1995 р.); 3) “Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” (1995 р.), затвер­джених Міністерством охорони здоров’я України. В статтях КК наведені юридичні критерії, ознаки ушкоджень різного ступеня тяжкості, а “Правила” роз’яснюють кожний критерій, ознаку окремо, що треба розуміти під ними. З термінологічних чи тлумачних розбіжностей у названих документах випливає єдиний правильний принцип: якщо закон і підзаконний акт суперечать один одному або не узгоджуються між собою, то діє Закон.