Скарги на слух в залежності від рівня шуму

Рівень шуму, дБА	Частота скарг, %
50	5
55	33
60–65	50
65–70	64–70
75–80	більше 85

Шум негативно впливає на організм людини, викликаючи індивідуальні реакції. Причиною різного сприйняття шуму може бути вік, стан здоров’я, характер діяльності людини, навіть настрій. Суб’єктивна реакція людини визначається станом центральної нервової системи. Велика кількість звукових сигналів викликає тривогу, призводить до передчасної втоми. В даний час розглядають кілька категорій впливу шуму на людину:

• пошкодження слухової функції, яке викликає тимчасове чи постійне зниження слуху, що ускладнює розмовне спілкування;

• подразливість, неспокій, порушення сну;

• зміна фізіологічних реакцій на стресові сигнали;

• порушення психічного і соматичного здоров’я людини;

• погіршення трудової діяльності.

Зниження працездатності у людей, які займаються виключно розумовою працею, починається вже при низьких рівнях шуму. Одноманітна фізична праця, навпаки, може виконуватись при рівнях шуму, близьких до порогу больової чутливості.

Просліджується пряма залежність ступеня зміни фізіологічних реакцій від рівнів і характерів діючих шумів. Зсуви порогів чутливості зростають із збільшенням рівня шуму, дося-гаючи максимуму при дії шуму літаків 90 дБА і шуму двигунів – 80 дБА.

Під дією шуму погіршується розумова працездатність, розвивається аритмія. Такі зміни найбільш виражені при дії переривчатого шуму рівнів 90 дБА, що відбивається у переважанні гальмових процесів, розвитку перевтоми центральної нервової системи, неврозів. Із зростанням діючого шумового навантаження (рівнів шуму і тривалості його дії) у людини зростає можливість захворювання серцево-судинної системи поряд із пошкодженням органів слуху.

Якщо на протязі тривалого часу особовий склад піддається до високих шумових навантажень, то це може призвести до розладу слуху. Визначені орієнтовні категорії небезпеки шумових навантажень:

• 50...70 дБА – порушення сну;

• 70...80 дБА – немає небезпеки;

• 85 дБА – починається деяке погіршення слуху;

• 90 дБА – певне погіршення слуху;

• 95 дБА – імовірність втрати слуху складає 50 %;

• 105 дБА – втрата слуху проходить у всіх осіб, які піддаються впливу.

Особовий склад ВТЗА піддається впливові шуму, головним чином, короткочасний період (при учбових стрільбах, обслуговуванні автомобільної та спеціальної техніки, станцій електроживлення та ін.), але цей вплив має інтенсивний характер. На учбових стрільбах особовий склад зазнає епізодичної дії шумів значної інтенсивності (150–170 дБА). У людини виникає реакція нервової системи, функція якої відновлюється через кілька годин після припинення шумової дії. Але цей час відновлення прямо залежить від тривалості шуму, від несподіваності його виникнення, оскільки саме переривчастий та імпульсний шум мають найбільш негативний вплив на організм. При довготривалих стрільбах можливі виражені та стійкі зміни функціонального стану нервової системи, які паралельно супроводжуються тимчасовим або тривалим зниженням слуху.

При обслуговуванні автомобільної і спеціальної транспортної техніки, станцій електроживлення, а також під час маршу особовий склад ВТЗА піддається впливу транспортного шуму. Транспортний шум викликає процес гальмування у корі головного мозку, призводить до зниження уваги та працездатності, особливо розумової. Встановлений певний вплив шуму на серцево-судинну систему і особливо сильний вплив на сон (табл. 3.4). Нормальний сон людини можливий при 30–35 дБА. При 40 дБА сон порушується, а при 50 дБА подовжується період засипання та скорочуються тривалість сну. Таких показників важко досягти, бо, наприклад, вантажна машина спричиняє шум до 103 дБА.

Таблиця 3.4