Додаткова теоретична інформація

Медичний (лікарський) діагноз концентрує увагу на процесі перебігу захворювання та патології.

Сестринський діагноз – на проблемі пацієнта. Його формулюють на основі суб’єктивних та об’єктивних даних, що підтверджують наявність проблеми. Він пропонує сестринські втручання, обумовлені етіологією захворювання. Проблема – усвідомлення неможливості подолати труднощі. Категорії проблем: фізіологічні, психологічні, соціальні.

ТИПИ ПРОБЛЕМ

ДІЙСНІ (актуальні, наявні)	ПОТЕНЦІЙНІ
З ними пацієнт стикається на даний момент наприклад: біль, втрата зору, нудота, кровотеча	Можуть виникнути на основі існуючих, розвинутися із існуючих обставин життя, оточення наприклад: утворення пролежнів, інфікування рани, розрив сечового міхура

ПРИМІТКА .

Пріоритет проблеми встановлюють у порядку черговості, невідкладності: - ті проблеми, що становлять якусь загрозу життю, під кінець – менш вагомі.

ЗАПАМЯ’ТАЙТЕ!

Після збирання даних про стан пацієнта проводять їх аналіз, синтез, роблять висновки. Висновки – основа сестринського діагнозу.

Приклади сестринських діагнозів

1. Тривога, хвилювання, сумніви, які висловлює пацієнт, очікуючи на результати гістологічного дослідження.

2. Можливе утворення пролежнів у місцях почервоніння шкіри як

наслідок фізичної іммобільності.

Перелік проблем пацієнта, що виникають найчастіше

Проблеми пацієнта, що виникають унаслідок порушення дихання, пов’язанні із:

• незнанням, невмінням, небажанням, неможливістю зайняти положення тіла, за якого зменшиться задишка, біль;

- небажання виконувати дихальні вправи регулярно;

• невмінням використовувати плювальницю;

• невмінням користуватися інгалятором;

• зниженням фізичної активності;

• страхом смерті від ядухи;

• необхідністю відмови від паління;

• зниження апетиту внаслідок виділення харкотиння з неприємним запахом;

• не усвідомлення необхідності приймання призначених лікарем лікарських засобів.

Проблеми пацієнта з харчуванням та вживанням рідини, пов’язанні із:

• незнанням принципів раціонального, адекватного, дієтичного харчування;

• відсутністю можливості адекватного чи дієтичного харчування;

• неадекватним харчуванням та прийманням рідини внаслідок хвороби;

• неможливістю самостійно харчуватися, вживати рідину;

• страхом перед нетриманням сечі, калу;

• незручністю використання судна та сечоприймача;

• пропонуванням несмачних та не улюблених страв;

• зловживанням дієтами, проносними засобами, клізмами;

• пролежням чи ризиком їх розвитку.

Проблеми пацієнта, що виникають унаслідок порушення фізіологічних відправлень, пов’язанні із:

• неможливістю самостійно відвідувати туалет;

• необхідністю відвідування туалету в нічний час;

• труднощами під час дефекації або сечовипускання в незвичайному положенні;

• нетримання сечі, калу;

• порушення звичайного режиму фізіологічних відправлень;ризиком розвитку інфекцій сечових шляхів;

• неможливістю самостійно здійснювати особисту гігієну в ділянках статевих органів та відхідника;

• небажанням відверто обговорювати питання, що стосуються фізіологічних відправлень;

• наявністю постійного зовнішнього катетера;

• наявністю постійного катетера Фолея;

• наявністю колостоми чи цистостоми;

• страхом перед нетриманням сечі, калу.

Проблеми, пов’язанні із порушенням сну та відпочинку:

• неприємний мікроклімат у палаті;

• шум, яскраве світло, темрява;

• зміна звичної діяльності людини перед сном у домашніх умовах;

• необхідність вимушеного положення тіла;

• невідома обстановка;

• зміна звичного біоритму;

• біль.

Проблеми, що виникають під час здійснення особистої гігієни:

• відмова від допомоги під час підмивання;

• пацієнт не знає, як чистити зуби;

• не вміє застібнути ґудзики на сорочці лівою рукою;

• не вміє правильно стригти нігті.

Проблеми пацієнта у разі виникнення гарячки:

• не може самостійно вкритися;

• відсутність апетиту;

• не усвідомлення принципів адекватного харчування;

• ризик травми у зв’язку з маренням;

• ризик зневоднення;

• неадекватна рухова активність;

• неспроможність самостійно змінити білизну.

Проблеми, пов’язані із порушенням спілкування:

• сухість у ротовій порожнині;

• ларингіт, фарингіт, ангіна;

• труднощі у підбиранні слів;

• втрата голосу;

• втрата мовленнєвої функції;

• сенсорна агнозія;

• зниження слуху;

• дзвеніння у вухах;

• сліпота;

• порушення чутливості шкіри;

• не володіння мовою країни.

ПРОБЛЕМИ ПАЦІЄНТА, ЩО ВИНИКАЮТЬ Таблиця № 5