VIII. Здатність підтримувати безпеку

Перш ніж заповнити даний розділ, Ви повинні врахувати такі моменти:

по-перше, вік пацієнта (якщо це дитина, то інформацію ви одержите або від батьків дитини, або від неї самої; якщо це пацієнт похилого віку, то необхідно враховувати стан зору, слуху, нюху, дотику, відчуття смаку, сухості, розуміння та ін.);

по-друге, уточніть, як діє пацієнт у звичайних умовах, щоб дбати про власну безпеку; які чинники впливають на його можливість дбати про власну безпеку; які заходи, що дозволяють дбати про власну безпеку, знає ваш пацієнт; чи зазнавав ваш пацієнт труднощів із підтриманням безпеки в минулому і як йому вдавалося їх подолати.

Як пацієнт взагалі ставиться до цієї потреби?

IX. Праця та відпочинок

Якщо у пацієнта працездатність збережено, з'ясуйте такі питання:

Чи є у Вас потреба в роботі?

Ваша робота приносить вам задоволення? Де Ви працюєте? На якій посаді?

Чи є шкідливі професійні чинники на Вашому підприємстві?

Який стаж Вашої роботи?

Чи відпочиваєте Ви під час відпустки?

Чи є у Вас змога відпочивати?

Якому виду відпочинку Ви віддаєте перевагу?

Чи маєте Ви захоплення?

Чи є у Вас змога реалізувати Ваші захоплення?

X. Можливість спілкування

На даному етапі спілкування з пацієнтом ви вже самі зможете зробити висновок про те, чи є труднощі в спілкуванні

на підставі розмови з пацієнтом і його сім’єю, спостереження за його поведінкою та інших таких ознак;

— чи розуміє пацієнт ваші запитання і чи правильно на них

відповідає;

• чи добре чує пацієнт все, що ви говорите;

• чи є порушення зору: чи носить окуляри або контактні лінзи;

• чи є порушення мовлення.

Для того щоб провести більш повне оцінювання потреби у спілкуванні, вам слід ураховувати такі чинники, що впливають на цей процес:

• вік людини;

• залежний чи незалежний стан;

• анатомо-фізіологічні особливості;

• психологічні чинники;

• соціально-культурні чинники;

• навколишнє середовище;

• політико-економічні чинники.

Враховуючи дані чинники, зверніть увагу на таке:

• який спосіб спілкування звичайно використовує пацієнт;

• як чинники, що впливають на спілкування, змінюють повсякденну життєдіяльність пацієнта;

• як пацієнт ставиться до спілкування;

• чи є у нього постійні труднощі і як він з ними справляється;

• які проблеми зі спілкуванням є на даний момент, чи є побоювання, що вони можуть з'явитися.

Для того щоб ваше спілкування з пацієнтом було більш ефективним:

ставте правильні відкриті запитання;

говоріть повільно, простими короткими фразами, чітко вимовляючи слова;

не зловживайте медичною термінологією; стежте за інтонацією свого голосу, власною мімікою, рухами, виразом обличчя, позою і зовнішнім виглядом.

Мистецтво ставити запитання

Запитання можуть бути загальними, конкретними, пробними, множинними, навідними.

Тип запитання	Приклад
1. Загальні	Як справи? Як почуваєтесь?
2. Конкретні	Як Ваше прізвище? Чи любите Ви страви з картоплі?
3. Навідні	Ви не будете палити? Ви будете більше займатися фізичними вправами після виписування з лікарні?
4. Пробні	Ви кажете, Ваш чоловік багато працює? Останнім часом біль у шлунку посилюється?
5. Множинні	Ви кажете, Ваш чоловік багато працює? Як Ви справляєтесь сама з дітьми?