1. Заповніть табличку:

“Загальна будова живої клітини. Її структурні компоненти.”

Назва органели	Функції які виконує	Особливості будови.	Загальний вигляд органели
Мітохондрія.	Синтезує молекули АТФ, які забезпечують живу клітину необхідною енергією для життєдіяльності. Містить позаядерний генетичний матеріал.	Двомембранна органела. Верхня мембрана — гладень, а внрутрішня утворює різноманітні вирости — кристи на яких відбувається синтез молекули АТФ.
Хлоропласт	Відбуваються процеси фотосинтезу, у результаті чого утворюються глюкоза (важлива для рослинного організму) та кисень важливий для гетеротрофів.	Двомемьранна органела. Зовнішня мембрана гладенька, а внутрішня утворює вирости тилакоїди, які утворюють грани, на останніх розміщениі молекули хлорофілу де власне і відбувається процес фотосинтезу.
Ядро	Збереження та передача спадкової інформації ук еукаріотичній клітині.	Двомембранна органела, мембрани мають пори через які відбувається транспорт синтезованих молекул у цитоплазма та навпаки. У середині ядра наявний генетичний матеріал. Каріоплазма та одне або два ядерця.
Комплекс Гольджі	Забезпечення дозрівання, розподілу та транспортування у клітині синтезованих речовин.	Маєвигляд ряду сплющених мембранних мішечків поєднаних із системою невеликих міхурців.
Лізосоми.	Ферменти, що містяться у лізосомах забезпечують перетравлення шкідливих та непотрібних речовин.	Одномембранні органели, мікроскопічних розмірів, в середині містять велику кількість різноманітних ферментів.
Вакуоля	У рослинних організмах забезпечує виведення надлишку води із клітини,	Одномембьранна органелла, яка складається із мембрани та внутрішнього середовоща, що заповнена тонопластом, до його складу входять ферменти та скоротливі білкові молекули.
Ендоплазматична сітка	Відбувається транскрипція та транспорт мембранних білків, а також накопичення ліпідів та стероїдів.	Складається із ряду одномембранних цистерн та пухирців, на гранулярній еддоплазматичній сітці розміщуються рибосоми.
Рибосоми	Забезпечують процеси трансляції та формування білкової молекули.	Одномембранні органелли, що складаються із двох субодиниць — великої та малої, між ними є заглибина у якій наявні ферменти, що забезпечують біосинтез білкової молекули.

2. Особливості будови прокаріотичної клітини. Прокаріотична клітина характеризується відносною простотою у будові. У ній відсутні практично усі органели, які є притаманними для еукаріотичної клітини, не має вакуолі, ЕПР, комплексу Гольджі, та найважливіше не має сформованого ядра. Із органел у цій клітині містяться мітохондрії, рибосоми, інколи хлоропласти, та кільцева молекула ДНК, або РНК, яка прикріплється до клітинної оболонки.

Характерною особливістю прокаріотичної клітини є наявність джгутика, або декількох які забезпечують переміщення бактерії у навколишньому середовищі, енергією джгутики дляч подібного переміщення забезпечують мітохондрії.

3. Особливості процесів мейозу та мітозу.

Мітоз (рідше: каріокінез або непрямий поділ) (від грец. mitos — нитка) — найпоширеніший спосіб поділу ядра, за якого клітина розподіляє два ідентичні набори хромосом, утворені внаслідок реплікації ДНК, кожен до нового ядра. Біологічне значення мітозу полягає у збереженні сталості каріотипу багатоклітинного організму і виду в цілому під час нестатевого розмноження. Він складається із наступних етапів: профази, анафази, телофази, метафази. На стадії профази відбувається руйнування ядерної оболонки, деспіралізуються хромосоми, вони стають доволі товстими та добре помітними під світловим мікроскопом. Спочатку вони прилягають одна до одної по всій довжині, але сполучені між собьою лише у ділянці первинної перетяжки. Наприкінці профази хромосоми розташовуються у центральній частині клітини. Під час метафази хромосоми переміщуються по цитоплазмі, остаточно розташовуються у центрі клітини у площині перпендикулярній до ниток веретена поділу. Слід зазначити, що в цей час хромосоми мають найменші розміри та чітко помітно, що вони складаються із двох ниток хроматину. Саме й цій фазі структура та індивідуальні особливості кожної клітини є помітними вкрай чітко. Анафаза — хроматиди однієї хромосоми відокремлюються одна від одної і починають порівняно швидко переміщуватися до полюсі клітини, при цьому кожна із них стає дочірньою хромосомою. Телофаза — завершальна стадія поділу клітин, тут відбувають процеси деспіралізації хромосом, формується ядерна оболонка, а також відбувається остаточне відокремлення двох дочірніх клітин. Інтерфаза — це частина клітинного циклу, яка триває між двома поділами, або триває від останнього поділу до смерті даної клітини. У період інтерфази відбувається подвоєння кількості хромосом, а також наново синтезуються органели, які не потрапити у дану дочірню клітину (під час мітозу вони поділяються 50/50), а також синтезуються нові макромолекули для забезпечення життєдіяльності даної клітини.

Мейоз — подвійний мітоз із вкороченою інтерфазою, характерною ознакою даного способу поділу зменшення вдвічі кількості хромосом у клітині. Значення мейозу: утворення гамет; підтримання сталості числа хромосому організмів, яким притаманне статеве розмноження, виникають нові генетичні комбінації у порівнянні із батьківським організмом, широкопоширеним є кросинговер.