Львівський державний університет фізичної культури

	“ЗАТВЕРДЖУЮ” Ректор ____________Є. Н. Приступа
	РОЗГЛЯНУТО І ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні Вченої ради ЛДУФК “___” _______ 20_____р. Протокол № ___

Обґрунтування теми дисертаційної роботи фізична реабілітація осіб похилого віку з хворобою паркінсона в умовах стаціонару

на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту за спеціальністю

24.00.03 – Фізична реабілітація

Розглянуто на засіданні

кафедри фізичної реабілітації

“____” ____________ 200_р.

Протокол №

Завідувач кафедрою

к.б.н., доцент Вовканич А.С._____

Аспірант : Вольєва Н.П.

Науковий керівник:

к.б.н., доцент Вовканич А.С.

Львів 2011

Актуальність. Хвороба Паркінсона (ХП) (первинний, ідиопатичний паркінсонізм) – хронічне дегенеративне прогресуюче захворювання центральної нервової системи невідомої етіології, яке уражає переважно осіб у віці старше 50 років. .(А.С.Кадиков.,Л.А. Чернікова,Н.В.Шахпаронова,2008). ХП трапляється у 75-80% випадків синдрому паркінсонізму.(Шевага В.М.,Паєнок А.В.,2004)

У структурі загальної популяції ХП зустрічається з частотою 67-187, а в Україні – 133 на 100000 населення (R.J.Marttila et al., 1997; M.C.de Rijk et al., 1997; С.П.Московко, 2006). Зі збільшенням віку спостерігається зростання захворюваності, у літніх людей ХП досягає 1,9%-6,9% в популяції (A.Rajput et al., 2003). Загальне постаріння населення Землі сприяє збільшенню частоти хвороби (Є.Г. Дубенко та ін., 2001).

Хвороба Паркінсона (ХП) характеризується неухильним прогресуванням, неминуче призводить до інвалідності і значних соціально-економічних витрат суспільства. (В.Л. Голубєв и соавт., 1999; В.Н Шток ., Н.В Федорова ., 2002; Г.Н.Крижановський и соавт., 2002; В.В.Безруков и соавт., 2005). Це визначає велику медико-соціальну значущість проблеми і необхідність подальшої розробки методів та засобів реабілітації хворих.( С.П.Московко, 2006).

У відновному лікуванні ХП особливе місце належить методам фізичної реабілітації. Загальними її завданнями є попередження чи зменшення темпу наростання патологічної симптоматики та пристосування хворих до функціональних розладів, які вони мають.(А.С.Кадиков.,Л.А. Чернікова,Н.В.Шахпаронова,2008).

Більшість авторів відмічають доцільність застосування різних реабілітаційних засобів, підкреслюють їх допоміжну роль в загальному комплексі лікування та велику ефективність в боротьбі з вторинно виникаючими симптомокомплексами, які є наслідками насамперед малої рухливості хворих – м’язовими контрактурами, деформуючими артрозами, різноманітними больовими синдромами (Л.Г.Столорова та ін.,1979; О.Г.Коган, В.Л. Найдін.,1988; Carr J.H.,Shepherd R.B,1980)

Традиційні програми фізичної реабілітації, які передбачають використання засобів і методів, недостатньо сприяють відновленню чи компенсації рухових дисфункцій, збільшенню тривалості періоду ремісії та поліпшенню якості життя пацієнтів.(Сиротинська Г.І.,2000; Віничук С.М.,2001).

На сьогоднішній день метою фізичної реабілітації при хворобі Паркінсона є пошук і розробка нових програм фізичної реабілітації, які будуть враховувати стадію хвороби, клінічну форму та пов’язані з ними рухові зміни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми 4.2. « Фізична реабілітація неповносправних з порущеннями діяльності опорно – рухового апарату», за номером державної реєстрації 111U006471.

Мета дослідження - розробити та апробувати програму фізичної реабілітації для осіб похилого віку з хворобою Паркінсона, відносно клінічних форм захворювання.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати та узагальнити зміст існуючих програм фізичної реабілітації для осіб з хворобою Паркінсона.

2. Укласти картку реабілітаційного обстеження осіб похилого віку з хворобою Паркінсона.

3. Розробити та впровадити в практику комплексну програму фізичної реабілітації осіб похилого віку з хворобою Паркінсона.

4. Перевірити ефективність розробленої програми фізичної реабілітації осіб похилого віку з хворобою Паркінсона в умовах стаціонару.

Об’єкт дослідження - фізична реабілітація осіб з захворюваннями нервової системи.

Предмет дослідження - засоби і методи фізичної реабілітації для осіб з хворобою Паркінсона.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, соціологічні методи (вивчення історії хвороби,опитування, анкетування),педагогічні (спостереження,експеримент), параклінічні методи дослідження (гоніометрія, мануальний м’язовий тест (6-бальна шкала Ловетта),шкала Бартела, шкала оцінки рухової активності у людей похилого віку, оцінка стадії паркінсонізму по Хен Яр, шкала функціональної мобільності при ходьбі (Perry et.al.,1995), шкала UPDRS (United Parkinson’s Disease Rating Scale)), методи математичної статистики.

Організація дослідження: Дослідження проводиться на кафедрі фізичної реабілітації Львівського університету фізичної культури, та на базі неврологічного відділення Хмельницького обласного госпіталю інвалідів ВВВ.

І етап ( 2011-2012 р.р.) – збір,аналіз,та узагальнення даних науково-методичної літератури, визначення основних напрямків, методів, засобів фізичної реабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона.

ІІ етап (2012 – 2013 р.р.) – розробка картки реабілітаційного обстеження та програми фізичної реабілітації осіб похилого віку у відновному лікуванні хвороби Паркінсона з урахуванням стадії та клінічної форми захворювання.

ІІІ етап (2013-2014 р.) – аналіз результатів дослідження, розробка методичних рекомендацій, висновків, формування тексту та апробація дисертації.

Наукова новизна:

- вперше науково обґрунтовано комплексне використання авторської програми фізичної реабілітації осіб похилого віку з хворобою Паркінсона.

-доведена ефективність програми фізичної реабілітації осіб похилого віку з хворобою Паркінсона в умовах стаціонару.

-доповнено наукові дані щодо впливу засобів фізичної реабілітації на попередження чи зменшення темпу наростання патологічної симптоматики та пристосування хворих до функціональних розладів, які вони мають.

Практичне значення:

Розроблена програма фізичної реабілітації сприяє відновленню чи компенсації рухових дисфункцій, збільшенню тривалості періоду ремісії та поліпшенню якості життя пацієнтів, може бути рекомендована фахівцям фізичної реабілітації для роботи з пацієнтами з хворобою Паркінсона. Результати проведеного дослідження можуть використовуватись у навчальному процесі при вивченні студентами дисципліни «Фізична реабілітація при захворюваннях нервової системи».

Шляхи впровадження:

1. Публікації (тези, лекції, наукові повідомлення).

2. Доповіді на наукових конференціях.

3. Практичні рекомендації щодо використання методики фізичної реабілітації осіб похилого віку з хворобою Паркінсона в умовах стаціонару.

Завідуючий кафедри

фізичної реабілітації к.б.н.доц.Вовканич А.С.

Науковий керівник к.б.н.доц. Вовканич А.С.

Аспірант Вольєва Н.П.