Реакція організму людини (чоловіки, вік 18-20 років) на навантаження (біг 400 м з максимальною швидкістю) (Амосов, Бендет, 1989)

Показник	Нетреновані спортсмени		Треновані спортсмени
	в спокої	після навантаження	в спокої	після навантаження
ЧСС, уд/хв	70	180	55	210
Вентиляція легень, л	10	75	8	140
Хвилинний об'єм кровообігу, л	6	20	4,5	30
Споживання кисню , мл/кг-1·хв-1	4	45	4	70

Прикладом термінової адаптації можуть також служити дані про перерозподіл кровотоку при фізичних навантаженнях.

Таблиця 2

Розподіл кровотоку в спокої і при фізичних навантаженнях різної інтенсивності (Амосов, Бендет, 1989)

Кровообіг	В спокої		Фізичне навантаження
	мл/хв-1	%	легке		середнє		максимальне
			мл/хв-1	%	мл/хв-1	%	мл/хв-1	%
Органи черевної порожнини	1400	24	1100	12	600	3	300	1
Нирки	1100	19	900	10	600	3	250	1
Вінцеві судини	250	4	350	4	750	4	1100	4
М'язи	1200	21	4500	47	12 500	71	22 000	88
інші органи	1850	32	2650	27	3050	19	1450	6
Разом	5800	100	950	100	17 500	100	25 100	100

 

Термінові адаптаційні реакції обумовлені величиною подразника, тренованістю спортсмена, його готовністю до виконання конкретної роботи, здатністю функціональних систем організму спортсмена до ефективного відновлення. Наприклад, нормалізація показників після короткочасних вправ може відбутися за кілька десятків секунд, а може (наприклад, після бігу на марафонську дистанцію) – за 9-12 днів (Platonov, 2002).

2.3.1. Стадії термінових адаптаційних реакцій. Найбільш наочно їх наявність проявляється при тривалій роботі.

Перша стадія пов'язана з активізацією діяльності різних компонентів функціональної системи, що забезпечує виконання заданої роботи. Це виражається в різкому збільшенні ЧСС, вентиляції легенів, споживання кисню, накопичення лактату в крові та ін.

Друга стадія наступає, коли діяльність функціональної системи протікає при стабільних характеристиках основних параметрів її забезпечення, в так званому стійкому стані.

Третя стадія характеризується порушенням встановленого балансу між запитом і його задоволенням внаслідок стомлення нервових центрів, що забезпечують регуляцію рухів, і вичерпанням вуглеводних ресурсів організму. Зайве часте пред’явлення організму спортсмена вимог, пов’язаних з переходом в «третю стадію термінової адаптації», може несприятливо вплинути на темпи формування довготривалої адаптації, а також привести до негативних змін у стані різних органів [В. Платонов].