5.3 Порядок проведення роботи.

5.3.1 Перед початком проведення лабораторної роботи студентам видаються:

- система спостережень, тобто просторове положення пунктів пробовідбору;

- результати розрахунку концентрацій різних компонентів ВВГ.

5.3.2 Розрахунок аномальних значень проводяться зі застосуванням ПЕОМ, використовуючи методи математичної статистики, а саме програми EXEL, STATISTICA.

Для визначення фонових і аномальних значень потрібно студентам:

- пiдготувати таблицю розподiлу метану, сумарні концентрації ненасичених вуглеводневих газів, сумарні концентрації насичених вуглеводневих газів;

- провести групування вихiдних даних у рангований ряд;

- пiдрахувати частоти, частковiсть i накопиченi частковостi для кожного iз значень вмiсту в породi вуглеводневих газiв;

- побудувати кривi розподiлу газонасиченостi порiд (окремо для метану i для сумарної концентрації ненасичених вуглеводневих газів, сумарної концентрації насичених вуглеводневих газів);

- побудувати кумулятивнi кривi газонасиченостi порiд метаном i його гомологами.

- визначити фоновi значення вмiсту в породi СН₄ i концентрацій ненасичених вуглеводневих газів, концентрацій насичених вуглеводневих газів.

- показати на картi розповсюдження аномальних зон досліджуваних критеріїв;

• виділити за пріоритетами прогнозно – нафтогазоперспективні об’єкти;

• запроектувати місця закладання пошукових і розвідувальних свердловин.

5.4 Звіт з лабораторної роботи повинен містити:

5.4.1 Фоновi та аномальнi значення вмiсту метану та сумарні концентрації ненасичених вуглеводневих газів, сумарні концентрації насичених вуглеводневих газів.

5.4.2 Карти розповсюдження в породах метану та сумарні концентрації ненасичених вуглеводневих газів, сумарні концентрації насичених вуглеводневих газів.

5.4.3 Прогнозно – нафтогазоперспективні об’єкти.

5.4.4 Обґрунтування місце закладання пошукових і розвідувальних свердловин на площі, яку необхідно дослідити.

5.4.5 Висновок про доцільність проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт на територiї за геохiмiчними показниками.

Лабораторна робота №6 Побудова та аналiз карт Ксп нафти при розробцi родовищ

6.1 Мета роботи: вивчення фізико-хімічних властивостей і закріплення знань з методики побудови та аналiз карт К_сп нафти при розробцi родовищ.

6.2 Основні теоретичнi положення.

Вiдомо, що властивостi нафти в межах окремих покладiв зазнають закономiрних змiн. Досить добре вивченi i змiни нафти в процесi розробки родовищ. Цi змiни можуть вiдбуватись за рахунок просторового перемiщення з одних частин в iншi. Вони можуть бути зафiксованi лабораторними дослiдженнями.

Дослiдженнями доведено, що найбiльш чутливим параметром змiни властивостей нафти в межах покладу є коефiцiєнт свiтлопоглинання (К_сп) або оптична густина. К_сп нафти залежить, головним чином, вiд вмiсту смолисто-асфальтенових компонентiв i зазнає в межах покладiв значних змiн у широкому дiапазонi значень, що дозволяє легко ним користуватись.

При використаннi Ксп для визначення перемiщень нафти в пластi при експлуатацiї покладу та стягування контуру нафтоносностi потрiбно також не забувати про можливiсть змiн за рахунок адсорбцiї смолисто - асфальтенових речовин та випадання їх з розчинiв. Величина К_сп, як правило закономірно зростає від склепіння до водонафтового контакту.

Величина К_сп нафти визначається за допомогою фотоколориметра.