- •Лабораторний практикум
- •Лабораторна робота №1
- •1.2 Основнi теоретичнi положення.
- •1.3 Порядок проведення роботи.
- •1.4 Звіт з лабораторної роботи повинен включати:
- •Лабораторна робота №2
- •2.2 Основні теоретичнi положення.
- •2.3 Порядок проведення роботи.
- •Для визначення в лабораторних умовах кількості ароматичних вв (Ра) у вагових процентах використовуємо формулу:
- •2.4 Звіт з лабораторної роботи повинен включати:
- •Лабораторна робота №3 Визначення смолистих речовин сірчанокислотним способом
- •3.2 Основні теоретичнi положення.
- •3.3 Порядок проведення роботи.
- •3.4 Звіт з лабораторної роботи повинен містити:
- •Лабораторна робота №4 Визначення вмісту асфальтенів у нафті
- •4.3 Порядок проведення роботи.
- •4.4 Звіт з лабораторної роботи повинен містити:
- •4.4.1 Сформульовану мету лабораторної роботи, короткі теоретичні відомості з методики визначення вмісту асфальтенів у нафті.
- •Лабораторна робота №5
- •5.2 Основні теоретичні положення.
- •5.3 Порядок проведення роботи.
- •5.4 Звіт з лабораторної роботи повинен містити:
- •Лабораторна робота №6 Побудова та аналiз карт Ксп нафти при розробцi родовищ
- •6.2 Основні теоретичнi положення.
- •6.3 Порядок проведення роботи.
- •6.4 Звіт з лабораторної роботи повинен містити:
- •Додаток а
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Лабораторний практикум
Для визначення в лабораторних умовах кількості ароматичних вв (Ра) у вагових процентах використовуємо формулу:
Ра = К · ( Р1 - Р2 ),
де К – експериментальний коефіцієнт
для бензину, що википає до 150 0С К=1410;
для бензину, що википає до 200 0С К=1480;
Р1 – показник заломлення вихідної проби фракції;
Р2 – показник заломлення деароматизованої фракції.
2.4 Звіт з лабораторної роботи повинен включати:
2.4.1 Сформульовану мету лабораторної роботи, короткі теоретичні відомості з методики визначення групового складу фракцiй нафти рефрактометричним методом (з видаленням ароматичних вуглеводнiв).
2.4.2 Хід роботи.
2.4.3 Розрахункові дані з визначення кількості ароматичних ВВ у вагових процентах.
2.4.4 Заключення та висновки.
Лабораторна робота №3 Визначення смолистих речовин сірчанокислотним способом
3.1 Мета роботи: вивчення фізико-хімічних властивостей і закріплення знань з методики визначення смолистих речовин сірчанокислотним способом.
3.2 Основні теоретичнi положення.
Цей метод визначення смолистих речовин (“акцизних смол”) базується на взаємодії смол, асфальтенів та деяких інших речовин, що знаходяться в нафті, з концентрованою сірчаною кислотою.
Смоли та асфальтени є найбільш складними сполуками нафт, та їх барвниками. Будова їх молекул не зовсім відома. Смолисто-асфальтенові речовини це суміш великої кількості складних сполук переважно нейтрального характеру. Це гетероатомні сполуки з молекулярною масою понад 500-600. У нафті можуть знаходитись у вигляді колоїдних частинок. В їх склад входить ароматичні, нафтено – ароматичні радикали з алкільним ланцюгами. У їх складі значне місце посідають сірка, кисень і азот. Вміст смолисто-асфальтенових речовин в нафтах коливається в дуже широких межах.
Смолисто-асфальтенові речовини мають ряд цінних технічних властивостей і входить в склад нафтових бітумів, які широко використовуються в технічних цілях і зокрема для покриття доріг.
3.3 Порядок проведення роботи.
3.3.1 Апаратура та реактиви.
При визначенні смолистих речовин використовують:
відстійник;
штатив для відстійника;
мірні циліндри на 100 мл;
сірчану кислоту "чисту" або "ч.д.а" з вмістом 95.0 – 95.6 %;
кальцій хлористий безводний, подрібнений;
бензин прямої гонки (до 120 0С) очищений або бензин "Галоша";
масло вазелінове, або трансформаторне, або турбінне.
3.3.2 Підготовка до випробування.
а) безводної нафти
Наливають у мірний циліндр 30 мл нафти і 30 мл бензину, добре перемішують, додають ще 30 мл бензину.
б) обводненої нафти
Наливають у мірний циліндр 30 мл досліджуваної нафти та 30 мл бензину, добре переміщують та додають трохи хлористого кальцію (біля 3 грам).
Суміш інтенсивно перемішують протягом 3 хвилин і дають відстоятись впродовж 15 хвилин. Потім обережно нафту з бензином переливають у новий циліндр, а хлористий кальцій промивають бензином (5 – 10 мл) і знову обережно переливають у новий циліндр. Об’єм у другому циліндрі доводять до 90 мл.
3.3.3 Проведення досліду.
Наливають у відстійник сірчану кислоту до позначки 10 мл. Для вирівнювання меніска кислоти потрібно додати пару мілілітрів бензину. Потім сюди переливають приготовлену для досліду нафту з бензином. Відстійник інтенсивно перемішують протягом 3 хв., привідкриваючи належним чином декілька раз легенько пробку. Після цього промивають стінки відстійника бензиновим розчином від смол, що прилипли до стінки відстійника. Потім відстійник ставлять вертикально у штатив на 40 хвилин.
Після цього роблять відлік приросту нижнього (сірчанокислого) шару. При відсутності чіткої границі додають пару мл вазелінового або іншого масла.
3.3.4. Порядок розрахунку.
Кількість смолистих речовин (Х) у % об’ємних від досліджуваної кількості нафти вираховують за формулою:
v 100
Х = ----------------,
V
де v – приріст об’єму нижнього шару, в мл;
V – об’єм нафти, що взята для визначення, в мл.
При вихідній обводненій нафті кількість смолистих речовин (Х) визначають за формулою:
v 100
Х = ------------------------,
V(100 - Wоб)
де v – приріст об’єму нижнього шару, в мл;
V – об’єм нафти, що взята для визначення, в мл;
Wоб – вміст води в нафті в % об’ємних.
Після роботи помийте відстійник, мірний циліндр. Приберіть робоче місце.
