Класифікація

Типові форми:

1. Фарингокон’юнктивальна гарячка

2. Плівчастий кон’юнктивіт

3. Аденовірусний катар дихальних шляхів

4. Тонзилофарингіт

5. Аденовірусна пневмонія

6. Кишкова форма

7. Мезоаденіт

Атипова (стерта) форма

Клініка

Інкубаційний період триває 1 – 13 днів. Початок хвороби гострий. Суттєвою ознакою є помірна загальна інтоксикація:

- загальна слабкість,

- озноб,

- помірний головний біль,

- біль у суглобах і м’язах,

- температура тіла 38*С, іноді 39*С,

- збільшення печінки і селезінки,

- помірна аденопатія.

Зміни в ротовій частині глотки виявляють при всіх формах хвороби. Важкість перебігу захворювання залежить від віку дитини, найважчі форми спостерігають у ранньому дитячому віці.

Фарингокон’юнктивальна гарячка – найтиповіша форма, що характеризується катаральними явищами та значним підвищенням температури тіла:

- різке підвищення температури тіла до 38 – 39*С,

- адинамія,

- анорексія,

- нежить зі слизовими, рідше – гнійно – слизовими виділеннями,

- набряк обличчя і повік,

- сльозотеча,

- гіперемія склер і кон’юнктив,

- гіперемія дужок, мигдаликів, іноді плівчастий наліт,

- гіпертрофія фолікулів задньої стінки глотки,

- біль під час ковтання,

- кашель, біль за грудниною,

- ін’єкція судин склер.

Перебіг цієї форми триває 2 тижні і більше.

Плівчастий кон’юнктивіт – часто самостійна форма хвороби. Процес одно - , а потім двобічний:

- кон’юнктива гіперемована, зерниста, набрякла,

- серозно – слизові, потім слизово – гнійні виділення з очей,

- сірувато – білі плівчасті нальоти між склерою і кон’юнктивою очей.

Ці прояви тривають 1 – 2 тижні.

Аденовірусний катар дихальних шляхів зустрічається часто і має легкий перебіг. Катаральні зміни проявляються ринофарингітом, ринофаринготонзилітом, ринофарингобронхітом:

- температура тіла субфебрільна,

- нежить, кашель,

- незначний біль і гіперемія горла,

- синдром крупу,

- помірне збільшення лімфовузлів.

Тонзилофарингіт супроводжується :

- незначним болем у горлі,

- гіперемією слизової оболонки глотки,

- лакунарними та плівчастими нашаруваннями на набряклих мигдаликах,

- кашлем,

- нежиттю.

Аденовірусна пневмонія характеризується атиповим тривалим перебігом (до 3 – 6 тижн), доволі слабкою загальною інтоксикацією на тлі досить значної дихальної недостатності. Погано піддається лікуванню.

У дітей грудного віку аденовірусна пневмонія перебігає дуже важко, тривало:

- задишка змішаного характеру,

- ціаноз,

- гарячка ремітуючого характеру,

- блювання,

- різнокаліберні вологі хрипи в легенях під час аускультації,

- крепітація,

- укорочення перкуторного звуку,

- тоніко – клонічні судоми.

Пневмонія має рецидивний характер з тенденцією до поширення вогнищ, що призводить до високої летальності.

Кишкова форма характерна для дітей 1 – го року життя. Спостерігаються такі симптоми:

- рідкі випорожнення з домішками слизу,

- частота випорожнень 5 – 7 разів на добу,

- зниження апетиту,

- блювання,

- підвищення температури тіла до 38*С.

Нерідко до цих симптомів приєднуються явища катару дихальних шляхів. Тривалість даної форми – 3 – 4 дні. Зневоднення не розвивається.

Мезоаденіт – досить рідкісна форма аденовірусної хвороби, частіше поєднується з іншими формами, іноді переважає в клінічній картині. Завжди перебігає на тлі катаральних явищ дихальних шляхів:

- гострий переймоподібний біль у животі,

- підвищення температури тіла до 38*С,

- нудота, іноді блювання,

- язик обкладений білим нальотом,

- часті рідкі випорожнення.

Стерта форма проявляється незначно вираженим синдромом фарингокон’юнктивальної гарячки або аденовірусного катару дихальних шляхів. Температура тіла не підвищується.