- •Призначення, ттх та склад основного обладнання р-405м.
- •1. Правила безпеки при роботі на засобах електрозв’язку.
- •2. Структурна схема системи зв’язку.
- •3. Призначення, структурна схема, види модуляції коливань радіопередавача.
- •4. Принцип роботи задаючого генератора радіопередавача.
- •5. Призначення та структурна схема радіоприймача прямого підсилення.
- •6. Структурна схема радіоприймача супергетеродинного типу.
- •7. Призначення та принцип роботи електронних ламп.
- •8. Призначення напівпровідників та фізичні процеси в них.
- •9. Призначення, принцип роботи напівпровідникового діода.
- •10. Призначення, принцип побудови та режими роботи транзисторів.
- •11. Призначення, принцип роботи амплітудного детектора.
- •12. Призначення, принцип роботи частотного детектора.
- •13. Призначення, принцип роботи пристроїв виклику апаратури систем передачі
- •14. Призначення, принцип роботи диференційної системи
- •13. Призначення, ттх і структурна схема телефонного апарата та-57
- •15. Призначення, ттх, загальна будова комутатора п-193м.
- •16. Параметри ланцюгів проводових ліній зв’язку.
- •17. Призначення, ттх основних типів польових кабелів зв’язку.
- •18. Принципи побудови військово-польових телефонних апаратів.
- •19. Призначення, принцип роботи кільцевого перетворювача частоти.
- •20. Узагальнена структурна схема комутаційної системи.
- •22. Призначення, ттх та структурна схема радіостанції р-105м(р-107м).
- •23. Особливості поширення радіохвиль. Класифікація радіохвиль по діапазону.
- •24. Загальна характеристика діапазону ультракоротких радіохвиль.
- •25. Принцип та особливості радіорелейного зв’язку.
- •26. Принцип та особливості тропосферного зв’язку.
- •27. Структурна схема радіорелейної станції.
- •28. Структурна схема системи бксп. Принцип каналоутворення.
- •29. Методи частотного та часового ущільнення каналів.
- •30. Принцип побудови ррл з частотним розподілом каналів (ЧтРк).
- •31. Принцип побудови ррл з часовим розподілом каналів.
- •32. Канали зв’язку апаратури систем передачі.
- •33. Рівні передачі та прийому сигналів.
- •34. Залишкове згасання каналу тч.
- •35. Частотна характеристика залишкового згасання каналу тч.
- •36. Амплітудна характеристика і коефіцієнт гармонік каналу тч.
- •37. Призначення, ттх та склад основного обладнання радіорелейної станції р-405м.
- •38. Структурна схема радіорелейної станції р-405м.
- •39. Призначення, структурна схема передавача діапазону мх р-405м.
- •40. Призначення, структурна схема приймача діапазону мх р-405м.
- •41. Призначення, структурна схема передавача діапазону дмх р-405м.
- •42. Призначення, структурна схема приймача діапазону дмх р-405м.
35. Частотна характеристика залишкового згасання каналу тч.
Частотна характеристика залишкового згасання – це залежність величини залишкового згасання від частоти.
∆аr
=
За допомогою цього параметра визначається величина амплітудно-частотних викривлень сигналу, переданого по каналу.
Амплітудно-частотні викривлення негативно позначаються на якості передачі сигналів будь-якого виду зв’язку.
Природа амплітудно-частотних викривлень у каналі обумовлена головним чином кількістю і якістю фільтруючих пристроїв, застосовуваних в апаратурі канального перетворення систем передачі з частотним розподілом каналів. Оскільки кожен транзит по ТЧ приводить до збільшення кількості смугових канальних фільтрів, то із збільшенням кількості транзитів погіршується частотна характеристика залишкового згасання. Частотна характеристика нормується в ефективно переданій смузі частот каналу.
Ефективно переданою смугою частот (ЕПСЧ) називається смуга, у межах якої при повній дальності зв’язку залишкове згасання перевищує своє значення на частоті 800 Гц не більше ніж на 8,7 дБ (1 Нп).
У сучасних системах передачі смуга каналу ТЧ обмежена частотами 0,3 ÷ 3,4 кГц.
Норми на частотну характеристику каналу задаються у вигляді залежності
,
де
,
тобто різниця між залишковим згасанням на даній частоті з ЕПСЧ каналу і залишковим згасанням на частоті 800 Гц.
Відповідно до рекомендацій Міжнародного консультативного комітету по телеграфії і телефонії існує єдина норма на частотну характеристику залишкового згасання каналу повної дальності при виконанні в каналі 10 транзитів по ТЧ. Якщо частотна характеристика залишкового згасання каналу відповідає нормі, то графік кривої укладається в рамки незаштрихованої області. Обмеження ходу кривої частотної характеристики знизу визначає збереження стійкості у всій смузі частот каналу. Обмеження зверху визначається припустимими амплітудно-частотними викривленнями сигналів.
Вимірювання частотної характеристики залишкового згасання зводиться до виміру залишкового згасання на окремих частотах із ЕПСЧ каналу ТЧ, зображених на графіку.
У технічних описах та інструкціях з експлуатації апаратури ущільнення БКСП приведені норми на частотну характеристику залишкового згасання каналу. Ці норми можуть відрізнятися від єдиної норми на частотну характеристику залишкового згасання для каналу повної дальності. У процесі експлуатації систем передачі необхідно керуватися нормами, приведеними в технічній документації. Доведення частотної характеристики до норми можна здійснити перепайкою контурів корекції, включених у коло зворотного зв’язку підсилювача низької частоти тракту прийому каналу.
36. Амплітудна характеристика і коефіцієнт гармонік каналу тч.
Амплітудна характеристика і коефіцієнт гармонік характеризують величину нелінійних викривлень у каналі.
Амплітудною
характеристикою
називається залежність залишкового
згасання від рівня сигналу на вході
каналу, тобто
(Рвх).
Амплітудна характеристика вимірюється на частоті 800 Гц, для каналу ТЧ вона має вигляд:
аr, дБ
Lвх, дБ
–11,5
–3 +7
8
0,3
2
–17
Амплітудна
характеристика каналу ТЧ (режим 4
ПР. КІН)
Щоб уникнути перевантаження групових пристроїв апаратури, на вході кожного каналу ТЧ включається обмежувач амплітуд.
До порога обмеження амплітудна характеристика повинна бути по можливості лінійною, тобто залишкове згасання не повинне залежати від рівня сигналу на вході каналу.
Під відхиленням амплітудної характеристики від лінійної на цій ділянці розуміється головним чином порушення режимів у вузлах апаратури канального перетворення (перетворювачі, підсилювачі низької частоти) і приводить до різкого росту нелінійних викривлень у каналі. Нелінійні викривлення несуттєво погіршують якість телефонної передачі в каналі, але більш помітно позначаються на якості роботи інших кінцевих пристроїв, у першу чергу апаратури тонального телеграфування.
Норми на амплітудну характеристику задаються на простий канал:
- до порога обмеження амплітудна характеристика повинна бути по можливості лінійною;
- при підвищенні рівня сигналу на вході каналу відносно номінального на 3,5 дБ (0,4 Нп) залишкове згасання повинне залишатися постійним з точністю 0,3 дБ (0,035 Нп);
- при підвищенні рівня сигналу відносно номінального на 10 дБ (1,15 Нп) і 20 дБ (2,3 Нп) залишкове згасання повинне збільшуватися не менш ніж на 2 дБ (0,23 Нп) і 8 дБ (0,92 Нп) відповідно. Останні дві норми характеризують якість роботи обмежувача амплітуд.
Для оцінки величини нелінійних викривлень на лінійній ділянці амплітудної характеристики нормуються коефіцієнти гармонік, які вимірюються на частоті 800 Гц при номінальному рівні на вході каналу.
Норми задаються на загальний коефіцієнт гармонік
і окремо на коефіцієнт третьої гармоніки К3г = U3г/ U1г.
Величина третьої гармоніки нормується з урахуванням особливого впливу її на роботу апаратури тонального телеграфування.
Загальний коефіцієнт гармонік у простому каналі ТЧ повинен бути не більше 1,5 %, а коефіцієнт третьої гармоніки – не більше 1 %.
Для виміру амплітудної характеристики та нелінійних викривлень у каналі застосовують прилади П-321м, П-322.
