3. Призначення, структурна схема, види модуляції коливань радіопередавача.
Радіопередавач призначений для перетворення енергії джерел живлення в енергію електромагнітних коливань, управління параметрами цих коливань та передачі інформації за допомогою радіохвиль. Радіохвиля являє собою електромагнітне поле високої частоти.
Радіопередавач складається з передавача й передавальної антени. У передавачі відбуваються три основні процеси:
генерація коливань високої частоти (ВЧ);
підсилення коливань ВЧ до необхідної потужності;
управління (модуляція) одним з параметрів коливання ВЧ (амплітудою, частотою або фазою) відповідно до переданої інформації.
Структурна схема радіопередавача
ПУС
антенний
комутатор
ПП
ЗГ
ЧМ
Система
УБС
джерело
живлення
Задаючий генератор (ЗГ) - формує сигнал (несучу) заданого виду роботи на робочій частоті – fроб.
Підсилювач потужності (ПП) - забезпечує підсилювання сформованого у збуджувачі сигналу до потужності , яка забезпечує задану дальність зв’язку.
Пристрій узгодження та симетрування (ПУС) – забезпечує узгодження вихідного опору ПП та вхідного опору антени, а також забезпечує живлення симетричних антен від несиметричного виходу ПП.
Антенний комутатор (АК) – забезпечує комутацію вибраної антени на вихід РПД.
Джерело живлення формує напруги живлення не тільки для забезпечення роботи модулятора, але і всього РПД.
6. Система управління, блокування та сигналізації (УБС) забезпечує управління радіопередавачем (увімкнення та вимикання живлення, вибір режиму та виду роботи та ін.), задану послідовність вмикання та вимикання напруг живлення, а також безпеку обслуговуючого персоналу.
Види модуляції (маніпуляції) коливань радіопередавача.
Процес управління коливаннями несучої високої частоти, які передаються НЧ повідомленням називається модуляцією. Модуляція - це процес зміни одного або декількох параметрів високочастотного несучого коливання за законом низькочастотного інформаційного сигналу (накладання коливань низької частоти на коливання високої частоти). Телеграфна робота називається маніпуляцією.
Модуляцію коливань виконують за допомогою пристроїв, які називають модуляторами.
При амплітудній модуляції модулятор змінює амплітуду генеруємих коливань з несучою частотою. В модуляторі лампового передавача модулююча напруга подається на вхідні (сіткові або анодні) ланцюги генератора.
При частотній модуляції в якості управляючого елемента в модуляторі використовують реактивні пристрої, в яких ємність або індуктивність змінюється під дією модулюючого сигналу. Реактивні пристрої включають безпосередньо в резонансний контур задаючого генератора.
При імпульсній модуляції в модуляторі управляючим елементом служить лампа або напівпровідник, наприклад варікап, який закриває або відкриває тракт при посилках імпульсної модулюючої напруги різної полярності
Амплітудна модуляція (АМ) відрізняється вузькою смугою частот, яку займає передавач і широко використається в діапазонах довгих, середніх і коротких хвиль. До недоліків модуляції варто віднести низький ККД передавача і низьку завадозахищеність.
При частотній модуляції (ЧМ) амплітуда коливань сигналу постійна, а несуча частота змінюється в такт НЧ сигналу. ЧМ володіє більшою завадозахищеністю й дає значний виграш у потужності передавача. Однак широка смуга частот не дозволяє здійснити ефективну модуляцію на ДХ, СХ КХ хвилях, тому ЧМ використається тільки в діапазоні УКХ для радіомовлення, радіозв'язку на невеликі відстані.
