- •Призначення, ттх та склад основного обладнання р-405м.
- •1. Правила безпеки при роботі на засобах електрозв’язку.
- •2. Структурна схема системи зв’язку.
- •3. Призначення, структурна схема, види модуляції коливань радіопередавача.
- •4. Принцип роботи задаючого генератора радіопередавача.
- •5. Призначення та структурна схема радіоприймача прямого підсилення.
- •6. Структурна схема радіоприймача супергетеродинного типу.
- •7. Призначення та принцип роботи електронних ламп.
- •8. Призначення напівпровідників та фізичні процеси в них.
- •9. Призначення, принцип роботи напівпровідникового діода.
- •10. Призначення, принцип побудови та режими роботи транзисторів.
- •11. Призначення, принцип роботи амплітудного детектора.
- •12. Призначення, принцип роботи частотного детектора.
- •13. Призначення, принцип роботи пристроїв виклику апаратури систем передачі
- •14. Призначення, принцип роботи диференційної системи
- •13. Призначення, ттх і структурна схема телефонного апарата та-57
- •15. Призначення, ттх, загальна будова комутатора п-193м.
- •16. Параметри ланцюгів проводових ліній зв’язку.
- •17. Призначення, ттх основних типів польових кабелів зв’язку.
- •18. Принципи побудови військово-польових телефонних апаратів.
- •19. Призначення, принцип роботи кільцевого перетворювача частоти.
- •20. Узагальнена структурна схема комутаційної системи.
- •22. Призначення, ттх та структурна схема радіостанції р-105м(р-107м).
- •23. Особливості поширення радіохвиль. Класифікація радіохвиль по діапазону.
- •24. Загальна характеристика діапазону ультракоротких радіохвиль.
- •25. Принцип та особливості радіорелейного зв’язку.
- •26. Принцип та особливості тропосферного зв’язку.
- •27. Структурна схема радіорелейної станції.
- •28. Структурна схема системи бксп. Принцип каналоутворення.
- •29. Методи частотного та часового ущільнення каналів.
- •30. Принцип побудови ррл з частотним розподілом каналів (ЧтРк).
- •31. Принцип побудови ррл з часовим розподілом каналів.
- •32. Канали зв’язку апаратури систем передачі.
- •33. Рівні передачі та прийому сигналів.
- •34. Залишкове згасання каналу тч.
- •35. Частотна характеристика залишкового згасання каналу тч.
- •36. Амплітудна характеристика і коефіцієнт гармонік каналу тч.
- •37. Призначення, ттх та склад основного обладнання радіорелейної станції р-405м.
- •38. Структурна схема радіорелейної станції р-405м.
- •39. Призначення, структурна схема передавача діапазону мх р-405м.
- •40. Призначення, структурна схема приймача діапазону мх р-405м.
- •41. Призначення, структурна схема передавача діапазону дмх р-405м.
- •42. Призначення, структурна схема приймача діапазону дмх р-405м.
16. Параметри ланцюгів проводових ліній зв’язку.
Процес передачi електромагнiтноi енергii по ланцюгам провідних лiнiй характеризується двома явищами:
поширенням енергii вподовж ланцюга
взаємним переходом енергii з одного ланцюга в другий.
Процес поширення енергii вподовж ланцюга визначаеться параметрами передачi, а процес взаємних переходiв енергii iз одного ланцюга в другий - параметрами взаємного впливу.
Параметри передачі дiляться на первиннi та вториннi.
До первинних вiдносяться:
- активний опiр R - це опiр, який отримує змiнний струм, проходячи по ланцюговi. Вiн складається iз опору постiйному струму (визначається iз закону Ома), опору за рахунок поверхневого ефекту, опору за рахунок ефекту близькостi та опору , зумовленого втратами в оточуючих металевих масах. Активний опiр залежить вiд матерiалу проводу (Rмiдi < Rсталi); вiд дiаметру, температури і частоти.
- iндуктивнiсть L - це здатнiсть провiдника створювати магнiтний потiк при проходженнi по ньому струму.
ндуктивнiсть залежить вiд матерiалу проводу (Lмiдi < Lсталi); вiд дiаметру, вiд вiддалi мiж проводами та вiд частоти .
- ємнiсть ланцюга C аналогiчна ємностi конденсатора, в якому роль обкладок виконують поверхнi жил (проводiв) ланцюга, а дiелектрикомтьслужить розмiщений мiж ними iзоляцiйний матерiал (повiтряний простiр).
Ємнiсть залежить вiд матерiалу діелектрика, вiд дiаметру і вiддалi мiж проводами. Ємнiсть не залежить вiд матерiалу проводiв та частоти струму.
- провiднiсть iзоляцii G характеризує якiсть iзоляцii жил (проводiв) ланцюга i обумовлена опором iзоляцii (Riзоляцii) та дiелектричними втратами , якi зв'язанi з поляризацiею останнього. Провiднiсть залежить вiд матерiалу та стану iзоляцii, вiд атмосферних умов (Gсиро > Gсухо), та вiд частоти.
Первиннi параметри не дають повного уявлення про якiсть лiнii, тому залежнiсть мiж ними враховують вториннi параметри.
Вторинні параметри передачi ланцюга широко використовуються для оцiнки експлуатацiйно-технiчноi якостi електропровiдних лiнiй зв'язку. До вторинних параметрiв вiдносяться:
Хвильовий опiр Zхв - це опiр, який зустрiчає електромагнiтна хвиля при поширеннi вподовж однорiдного ланцюга без вiдбиття. Вiн визначае залежнiсть мiж енергiею електричного та магнiтного полiв i залежить вiд первинних параметрiв та частоти:
________________
Zхв.= √(R + jL)/(G + jC). (Ом);
Iз зростанням частоти хвильовий опiр зменшується.
Коефiцiент поширення γ являє собою комплексну величину, яка характеризує зменшення iнтенсивностi (через коефiцiєнт згасання α) та змiну по фазi (через коефiцiєнт фази β) електромагнiтноi хвилi, яка поширюється вподовж ланцюга.
________________
γ = α + β = √(R + jL)(G + jC).
Коефiцiент згасання α визначае ступiнь згасання електромагнiтноi енергii сигналiв зв'язку по ланцюгам довжиною в 1 км. На практицi одержав назву кiлометричне згасання. Вiн визначаеться первинними параметрами i залежить вiд частоти (iз зростанням частоти α зрoстає). Розмiрнiсть - Нп/км (дБ/км).
Коефiцiєнт фази β визначає якiсть передачi енергii сигналу та фазову швидкiсть поширення енергii по електропровiднiй лiнii. Розмiрнiсть - рад/км (1 радiан = 53 градуси).
Параметри взаємного впливу оцiнюють перехiднi процеси, якi виникають при передачi енергii по проводам внаслiдок паразитних індуктивних та ємностних зв'язкiв. Переходи проявляються в прослуховуваннi розмови. Це погiршує якiсть та дальнiсть зв'язку.
До параметрiв взаемного впливу вiдносяться:
- перехiдне згасання на ближньому кiнцi Aо
- перехiдне згасання на далньому кiнцi Al;
- захищенiсть мiж ланцюгами Aзах.