Мистецтво. Архітектура

В грецькій міфології було 9 муз. Вони були заступницями мистецтва і наук. Але не було музи архітектури. Конструкції та спорудження стали набагато пізніше вважатися мистецтвом будівництва. Слово ″architekton″ позначає в грецькій тільки ″будівник″. Але архітектура вважається одним із стародавніх і утилітарних видів мистецтва. В європейській архітектурі є такі стилі: романський стиль, готика, ренесанс, бароко, класицизм. В ХХ ст. потрібно назвати стилі баухаус і модерн.

Архітектурні стилі античної Греції та Рима визначили суттєво європейську архітектуру. Такі конструктивні елементи, як колони, балки перекриття і конструкції стелі, ремесло і технологія будівництва, основи теорії пропорцій та містобудування, застосовуються і сьогодні. Греки будували фортеці і храми. Відомий приклад – це Акрополь в Афінах. Римляни запозичили архітектуру античної Греції та розвили її далі. Вони прокладали дороги, будували мости та канали. Вони були чудовими будівниками та інженерами і використовували будівні матеріали, такі як цегла, бетон, камінь та мармур.

Романське мистецтво - це мистецтво західно-та центральноєвропейського феодального суспільства в ХІ-ХІІІ ст. Романське мистецтво продовжило мистецтво Древнього Риму. Але вперше з часів античності виник новий тип архітектури. Будівне мистецтво визначалось в той час клеросом та князями. Архітекторами були монахи, оскільки монастирі могли передати античні знання завдяки своїм бібліотекам. Князі будували фортеці з башнями та товстими стінами. Основною ознакою романського стилю є напівциркулярна арка. Вона використовується на вікнах та дверях. Прикладами є Кайзеровський собор в Шпейері (1080-1106), Майнський собор (1200) та ін.

В середині ХХІІ ст. з’явилось готичне мистецтво. Готичними соборами можна захоплюватись і сьогодні. Масивні стіни були замінені високою вертикальною побудовою та увінчені куполом за новою технологією. Це враження підкріплюється високими баштами, багатими орнаментами, великою кількістю високих вікон ти мистецтвом по склу. Напівциркулярні арки були замінені стрілчастими склепіннями. Готичні церкви можна побачити усюди в Західній та Центральній Європі. Першими готичними спорудами в Німеччині був Магдебургський собор, будівництво якого почато в 1209 році.

Але відомі в усьому світі є собор у Кельні (почато в 1248 р.), кафедральний собор в Стразбурзі (почато в 1236 р.).

У ХV ст. наступила нова культурна епоха, обумовлена початковим етапом буржуазного розвитку європейських країн.

Ренесанс – відродження ідеалів і мистецтва античності. В Італії і північніше Альп головним завданням архітектури стало спорудження палацових та замкових споруд. Але церква залишилась великим замовником для діячів мистецтва та архітекторів ренесансу. Архітектура підкреслювала, в протилежність готиці, горизонтальні лінії і симетричне розташування навколо основної будівлі.

Після ренесансу установився стиль бароко, стиль в європейському мистецтві, починаючи з 1600 р. по 1750 р. Його завдання полягало в тому, щоб продемонструвати багатство і владу абсолютизму і католицької церкви в епоху контрреформації. Типовими ознаками стилю бароко є рух, сила і напруження, які, як здається, стирають кордони між архітектурою, скульптурою та мистецтвом. Визначальним завданням приміщення в стилі бароко – створювати ілюзії. Для цього існує подвійне використання колон і башт, а також великі розписи на стелі. В цей час були побудовані маєтки світських та духовних князів, фамільні резиденції дворян та будинки для буржуазії, церкви та монастирі, сади, мости і т.д. Великими архітекторами бароко в німецько-мовному регіоні були Й.Б.Нойманн, А.Шлютер, Й.Б.Фішер фон Єрлах, М.Д.Пьопельман та ін. Значною спорудою німецького бароко є Дрезденський Цвінгер (1709- 1722). Вінська церква Карла (1716-1737) Й.Б. Фішера фон Ерлаха вважається містом бароко.

Бароко змінився стилем рококо, який проіснував з 1720 по 1770 р. Мова йде про декоративний стиль. Все велике, тяжке, помпезне стиля бароко замінилось маленьким, легким, тонким. Поштовхом для розвитку нового стилю дали, як завжди, італійці. Але своєї кульмінації він досяг у французів. В Баварії та Австрії рококо пережив свій найбільший розквіт. Сьогодні захоплюють багато церкв, монастирів, палаців, таких, як Церква 14 святих (1743-1772) Й. Б. Нойманна під Бамбергом, палац Сан-Сусі (1745) Г.В. Кнобельсдорфа в Потсдамі.