2 Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98.

Другим, і таким, що викликає більшість запитань, є спосіб апеляційного узгодження податкового зобов’язання.

У випадках, встановлених законом (п.п. 4.2 і 4.3 Закону № 2181), контролюючий орган вправі самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку. Основними з таких випадків є:

- встановлення за результатами документальних перевірок діяльності платника податків фактів заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях;

- виявлення внаслідок проведення камеральної перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.

Контролюючий орган у зазначених випадках направляє платнику податкове повідомлення (податкове повідомлення-рішення) із зазначенням самостійно визначеної ним суми податкових зобов’язань.

При цьому платник податків, податкове зобов’язання якого визначене контролюючим органом, несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання, однак має право на оскарження цієї суми, а обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків визначення податкових зобов’язань за непрямими методами.

При апеляційному узгодженні моментом узгодження податкового зобов’язання є:

- день отримання платником податкового повідомлення, якщо платник не оскаржив рішення податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення (тобто наприклад, якщо податкове повідомлення отримане 14 березня, то останнім днем, коли можливе подання скарги, є 24 березня);

- день закінчення процедури адміністративного оскарження (дата отримання платником рішення контролюючого органу (органу, який нарахував зобов’язання, чи вищестоящого) про повне задоволення скарги, викладеної у заяві, чи відмовне рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню).

Звернемо при цьому увагу, що між підпунктами 5.2.1 та 5.2.4 ст. 5 Закону 2181 існує неузгодженість (правова колізія): з однієї сторони, неоскаржене повідомлення-рішення набуває чинності з узгодженням податкового зобов’язання в день отримання (п. 5.2.1) (у наведеному прикладі це 14 березня); а з іншої сторони — в день закінчення 10-денного строку на оскарження (п. 5.2.4) (24 березня).

Зазначена колізія має своє значення, оскільки згідно з пп. 5.3.2 цього ж Закону, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції (за їх наявності) протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, якщо надати пріоритет пп. 5.2.1, то в розглянутому прикладі кінцевою датою сплати зобов’язань за неоскарженим податковим повідомленням буде 24 березня, а якщо пп. 5.2.4 — то 3 квітня.

На практиці податкові органи застосовують пп. 5.2.1, однак вказаною колізією варто скористатися, якщо суми нарахованих зобов’язань є значними.

Окрім цього на практиці, навіть якщо ймовірність скасування податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку є низькою, при значних сумах варто скористатися правом на адміністративне оскарження, оскільки протягом строку оскарження, згідно з пп. 5.2.3 ст. 5 Закону, сума податкового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У відповідності до п. 56.1. Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору – оскарження по податковій лінії. З порядком адміністративного оскарження ППР Ви можете ознайомитись за цим посиланням.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 Податкового кодексу України).

Право платника податків скористатися процедурою судового оскарження податкового повідомлення-рішення (ППР) передбачене п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.

Строк, протягом якого платник пдататків має право звернутися до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (ППР), встановлений у п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України.

Так, згідно з вказаною нормою Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження ППР, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному суб’єкту господарської діяльності гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб, які зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Адміністративна юрисдикція – це встановлений законом порядок розгляду й вирішення адміністративних справ, які виникають у сфері державного управління між юридичними особами, з одного боку, і суб’єктами владних повноважень – з іншого, здійснюваний адміністративними судами.

Основоположною складовою адміністративної юстиції в податкових спорах є адміністративне судочинство.

Важливим для розуміння є завдання адміністративного судочинства у вирішенні податкових спорів з приводу винесених податкових повідомлень-рішень.

Ці завдання полягають у захисті прав та інтересів юридичних осіб у сфері податкових відносин від порушень з боку податкових органів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнан­ня недійсним (протиправним) податкового повідомлення-рішення, грошове зобов’язання вважається не­узгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, тобто, не підлягає сплаті до держаного бюджету.

Окружні адміністративні суди вирішують адміністративні справи про визнання нечинним (неправомірним) та скасування податкового повідомлення-рішення як суди першої інстанції.

Адміністративний позов пред’являється шляхом подання позовної заяви.

Отримавши адміністративний позов про визнання нечинним (неправомірним) та скасування податкового повідомлення-рішення, питання про відкриття провадження суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків даної заяви.

Суд до судового розгляду справи вживає заходів для її всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення в одному судовому засіданні.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження.

Учасники процесу з оскарження податкового повідомлення-рішення мають право на апеляційне оскарження судового рішення (повністю або частково).

Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий суд, що ухвалив рішення.

Бувають випадки, коли податковий орган вважає, що подальше оскарження судового рішення є недоцільним. Рішення про недоцільність приймається керівником податкового органу, крім справ про визнан­ня недійсними податкового повідомлення-рішення на суму понад 10 тис.грн. Таким чином, справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму понад 10 тис. грн підлягають обов’язковому апеляційному оскарженню.

Декілька слів варто сказати про апеляційні скарги. Дана скарга подається через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, а копія надсилається до апеляційного суду.

Апеляційна скарга подається в письмовій формі протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду.

Суддя-доповідач апеляційного суду протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження, а протягом наступних 10 днів вживає заходів щодо підготовки справи до розгляду.

Апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд може вийти за межі доводів скарги в разі встановлення під час провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття провадження.

Як суд касаційної інстанції з розгляду адміністративних справ діє Вищий адміністративний суд України (ВАСУ). Податковий орган або платник податків мають право оскаржити (повністю або частково) в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення суду апеляційної інстанції. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Касаційна скарга подається в письмовій формі безпосередньо до касаційного суду протягом 20 днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Отримавши касаційну скаргу, суддя-доповідач у дводенний строк вирішує питання про відкриття провадження, про що постановляє ухвалу, та витребовує справу.

Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом адміністративної справи. Суддя протягом 10 днів після відкриття провадження вживає заходів щодо підготовки справи до розгляду. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду заперечення на касаційну скаргу. У разі відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження повторне оскарження цих рішень цією особою не допускається.

Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п’яти днів після складення доповіді суддею без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення рішення. У судовому засіданні справа призначається до розгляду, якщо хоча б один суддя дійшов такого висновку. Розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі не менше трьох суддів.

Варто зазначити про нововведення КАСУ, яким встановлено судовий контроль за виконанням рішень. Суд, який ухвалив рішення, має право зобов’язати орган Міндоходів, не на користь якого ухвалене рішення, подати звіт про виконання даного рішення. У разі неподання такого звіту суддя може встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника органу ДПС штраф у розмірі 10–30 мінімальних заробітних плат.

Скасування податкового повідомлення-рішення тягне за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності ревізорів, винних в ухваленні незаконного рішення.

Адвокатське об’єднання “Київська колегія адвокатів” допоможе Вам домогтися скасування податкового повдіомлення-рішення в судовому порядку, якщо це не вдалося зробити під час процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення.