1. почала встановлюватися колоніальна система, яка прискорила виникнення у західній Європі капіталістичного виробництва і сприяла накопиченню у буржуазії великих грошових засобів, необхідних для організації великих капіталістичних підприємств – мануфактур, а згодом і фабрик та заводів;

2. почав складатися світовий ринок, як ще один поштовх до зародження та розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі;

3. відбулася так звана „революція цін”, яка була обумовлена ввозом з Америки до Європи великої кількості золота та срібла;

4. „революція цін” сприяла зміцненню становища міської та сільської буржуазії, росту, їх, доходів, а великі землевласники-феодали розорювались, бідні селяни та наймані робітники несли збитки;

5. Центр економічного життя перемістився із Середземного моря до Атлантичного океану.

Пояснення третього наслідку.

Під час „революції цін”, за ХVІ століття загальна кількість монет в обігу у Західній Європі зросла понад чотири рази, що призвело до різкого падіння вартості грошей і дво – три разового зростання цін на продукцію сільського господарства й промисловості.

Фернан Бордель зазначає про два цикли як американського срібла так і золота.

Таблиця № 1. Два цикли надходження срібла з Америки до Європи у ХVI – XVIII ст.ст.

Срібло
І-й цикл	Потосі	1575-1600, 1660 рр.	близько 7 млн. песо на рік
ІІ-й цикл	Мехіко	З 1680 р.	близько 6 млн. песо на рік
		1750 р.	близько 13 млн. песо на рік
		бл. 1780 р.	близько 24 млн. песо на рік

Таблиця № 2. Два цикли надходження золота з Америки до Європи у ХVI – XVIII ст.ст.

Золото
І-й цикл	Іспанський цикл (золото Антильських островів, Нової Іспанії, Нової Гранади, Перу	1493-1610 рр.	близько 170 тон
		1493-1502 рр. – 1,8 тони на рік;
		1503-1510 рр. – 0,7 – // – // –
		1511-1520 рр. – 1,0 – // – // –
		1521-1530 рр. – 0,6 – // – // –
		1531-1540 рр. – 1,7 – // – // –
		1541-1550 рр. –2,5 – // – // –
		1551-1560 рр. –4,5 – // – // –
		1561-1570 рр. –1,25 – // – // –
		1570-1610 рр. –1,3 – // – // –
ІІ-й цикл	Португальський цикл (золото Бразилії)	1701-1820 рр.	442 тони
		1701-1720 рр. – 2,9 тони на рік
		1721-1740 рр. – 9,0 – // – // –
		1741-1760 рр. – 14,7 – // – // –
		1761-1780 рр. – 10,5 – // – // –
		1780-1800 рр. – 5,5 – // – // –
		1801-1820 рр. – 3,0 – // – // –

4. Особливості переходу господартсва Західної Європи від феодально-натурального типу до капіталістично-товарного (кінець хvі – початок хviі ст.). Революція цін та первісне нагромадження капіталу.

XVI-XVII століття в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від феодального до індустріального суспільства. Зміст цієї перехідної епохи полягав в розкладі феодальних відносин і формуванні передумов індустріалізації господарства, зародженні інститутів ринкової економіки.

1. Розвиток науки і техніки.

а) використання вдосконаленого та більш потужного водяного колеса „верхнього бою” у різних галузях; (наслідок: розширення географії промислового виробництва, оскільки зникала необхідність прив’язки колеса до річок – достатньо було відвідного каналу);

б) розвиток доменного виробництва, застосування механічних молотів а також простих видів шліфувальних та токарних верстатів;

в) революція у військовій справі. (перехід до виготовлення стволів способом їх відливання –можливість до переозброєння армії: заміни холодної зброї на вогнепальну);

г) винайденя телескопу, мікроскопу, термометра, барометра, годинникового механізму (виготовлений годинник з маятником, став прообразом багатьох машин);

д) досягнення у суднобудуванні (нові типи кораблів - баржі, каравели – останні мали велику кількість вітрил, могли рухатися проти вітру, а також були значно місткішими);

е) запровадження друкарської справи (виробництво паперу й книгодрукування за допомогою літературного набору).

Розвиток науки і техніки супроводжується підвищенням продуктивністі праці в 3-4 рази. Відбувається розвиток мануфактурного виробництва із застосуванням вільнонайманої праці.

2. Розвиток міст та міської економіки.

а) значна роль міста у становленні приватної власності (в містах жили вільні люди, що не перебували в особистісній залежності);

б) розвиток ремесла та його сприяння розширенню товарного обміну і продуктивності праці;

в) розбудова інфраструктури міста адаптованої для надання необхідних умов для виробничої діяльності і збуту;

г) зміни функціонального призначення міста (їх перетворення з адміністративних та релігійних центрів на центри економічного й культурного прогресу);

д) протистояння міських жителів феодалам та руйнування феодальної системи. (суперечки між феодальною аристократією, міськими громадянами згодом призвели до демократичних революцій, скасування привілеїв земельної аристократії та ліквідації нерівності);

е) формування (виокремлення із заможної верхівки) бюргерства – основи європейської буржуазії (прообраз сучасного середнього класу).

3. Розвиток сільського господарства.

а) зростання кількості і якості сільськогосподарського реманенту;

б) запровадження порайонної спеціалізації відповідно до природно-кліматичних умов окремих країн;

в) підвищення продуктивності праці;

г) збільшення питомої ваги продукції, призначеної до продажу;

д) подальше використання трипілля та поступове впровадження багатопілля (або плодозмінної системи (отримала назву „дрис”);

е) підвищення врожайності. (найвищі показники в Нідерландах);

є) поширення протекціоністської зовнішньоторговельної політики на с/г-во;

ж) перетворення селянського володіння у дрібну селянську власність.

4. Еволюція форм господарювання

Загалом досягнення західноєвропейських країн у промисловості й сільському господарстві на початку XVI ст. обумовили значне збільшення обсягів виробництва товарів та товарообігу.

1. поява перших закритих товариств з обмеженою відповідальністю – командитних, а потім й акціонерних, (нові форми поступово починають витісняти сімейні фірми. Таким чином виникають позасімейні господарства).

2. утвердження професійних корпорацій, (ремісничі цехи, купецькі гільдії – характерні організаційні форми для етапу становлення ринкових відносин).

3. виникнення нових форм організації торговельної діяльності: конвоїв (морські каравани, що охоронялися), пайові купецькі товариства, асоціації купців декількох міст.

4. Запровадження мануфактурного виробництва як більш прогресивної й адекватної досягнутому рівню розвитку продуктивних сил форми організації виробництва, в якій воно спиралося на широкий розподіл праці.

Революція цін та первісне нагромадження капіталу (висхідні пункти становлення капіталістичного господарства)

Революція цін та її наслідки

Первісне нагромадження капіталу

І. Зрушення світових масштабів XVI - XVIII ст. (ВГВ, утворення колоніальної системи, становлення світового ринку) призвели до ситуації незадоволення попиту на різні промислові товари, які традиційно вироблялися дрібним товарним виробництвом;

ІІ. Основною метою вирішення цієї проблеми постає завдання створення великого масового виробництва;

ІІІ. Здійснення переходу від натурального, дрібнотоварного господарства до ринкового товарного виробництва ставав можливим за таких умов:

1) звільнення основної маси робітників від особистої, феодальної залежності і станових, цехових обмежень (мова йде про юридичне звільнення особи селянина від кріпацтва і ремісника — від цехового порядку і примусу);

2) відмежування робітників від засобів виробництва, щоб створити для них необхідність пошуку роботи за грошову плату (цей процес відбувався за рахунок масового обезземелювання селянства і занепаду ремісництва. Таким чином, формувалася армія найманої фізичної сили для потреб великого виробництва);

3) концентрація капіталу (переважно в грошовій формі) у суб’єктів спроможних організувати й управляти великомасштабним товарним виробництвом (тобто, у підприємців). Такими суб’єктами виступали, головним чином: купці та лихварі, а також цехові майстри і фермери.

Основними джерелами нагромадження капіталів стали:

– зовнішня торгівля, особливо колоніальними товарами (перець, прянощі, тютюн і т.п.);

– застосування методів державного впливу (система протекціонізму, державні позики, податки);

– пограбування колоніальних володінь (колоніальні війни, торгівля рабами, піратство);

– використання дешевої праці в колоніях (експлуатація місцевого населення Африки, Азії, Півн. і Півд. Америки);

– експлуатація відчужених від засобів виробництва і засобів існування робітників у майстернях і робочих будинках (робота виконувалась з перервами лише на сон і їжу).

4) наявність ринків постійного збуту продукції – ця умова утворювалася природно, завдяки зростанню кількості відчужених від власного господарства селян та зростанню добробуту (а разом з тим і потреб населення).

В сукупності процес забезпечення усіх цих умов отримав назву первісного нагромадження.

Таким чином, головною ознакою первісного нагромадження капіталу виступали розвиток товарно-грошових відносин та становлення ринкової економіки.

Первинним трактуванням капіталу виходячи з процесу первісного нагромадження є таке: Капітал – це цінність, що зростає, його нагромадження починалося там, де цінність працювала на своє збільшення. Первісне нагромадження капіталу виявилося вихідною точкою в становленні господарського устрою, що почав складатися з ХVІ ст. в Європі, і отримав назву капіталізму.

Якісні зміни господарської системи та господарських процесів у період ПНК:

1. Трансформація феодальних відносин у капіталістичні;

2. Домінування грошової ренти;

3. Зменшення та ліквідація феодальної залежності селянства (в основному через викуп);

4. Ускладнення класової структури суспільства. (Поряд з основними класами феодального суспільства - феодалами, селянами, ремісниками - виникають нові - наймані робітники і капіталісти);

4. Ліквідація територіальної замкнутості й обмеженості феодальних вотчин (завдяки розширення масштабів торгівлі);

5. Посилення підприємницької ініціативи. (завдяки утвердженню буржуазних свобод);

6. Зростання ролі торгівлі і фінансово-банківських інститутів, які набувають якісно нових рис. (розповсюдження міняльно - лихварської справи, поширення торгівлі цінними паперами, створення товарних та фондових бірж, розвиток купецького й лихварського капіталу);

7. Запровадження мануфактурного виробництва (заможні майстри, купці й дрібні фінансисти формують прошарок мануфактурників – власників великих майстерень, не зайнятих фізичною працею, майбутніх капіталістів).

Спочатку виникла „розсіяна” мануфактура, (саме там, де були слабкі цехові обмеження). Цехові ж майстри, збільшуючи масштаби свого виробництва і ступінь поділу праці, створювали централізовані мануфактури. Особливо ефективні мануфактури були в галузях із дорогими, складними засобами виробництва і стійкого масового збуту: видобувної, збройної, суднобудівної, друкарської, ткацької.

Процес нагромадження капіталу на прикладі Англії

1. Розорення селян та утворення армії людей – потенційних робітників. (даний процес отримав назву “обгородження” – вигнання феодалами залежних селян із феодальних маєтків з метою розширення пасовищ для овець). Причина: у результаті “революції цін” вівчарство стає найприбутковішою галуззю у Англії (символічно, що спікер палати общин англ-го парламенту під час засідань сидів на мішку із шерстю);

2. Накопичення капіталів:

основні джерела:

– спочатку відбувалося у сферах обігу і кредиту, а в подальшому перетікали у сферу виробництва;

– пограбування і експлуатація колоній посередництвом контрабанди та работоргівлі (оскільки, більшість колоній належало Іспанії та Португалії, то англійцям доводилося вести контрабандну торгівлю з цими колоніями, нагромаджуючи значний капітал);

– піратство (нападів зазнавали іспанці, а для спорядження піратських експедицій створювалися акціонерні компанії під егідою королеви Єлизавети. Пірат Френсіс Дрейк став адміралом королівського флоту;

– монопольна торгівля (укладання договорів на ексклюзивну закупівлю товарів у окремих країн з метою їх подальшого перепродажу, наприкл. Англія – Росія).

Більш детально – у підручнику !