Тема 6. Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (хvі – п.П. Хvіі ст.) стр. 17

Колядич О.І. Погорєлов С.Б.

Тема 6. Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (xvі - перша половина XVII ст.)

Лекція (2 год.)

1. Фактори розвитку господарства країн Європейської цивілізації в період розпаду феодалізму. 2. Меркантилізм – перша економічна концепція доринкової економічної теорії. 3. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи. 4. Особливості переходу господартсва Західної Європи від феодально-натурального типу до капіталістично-товарного (кінець ХVІ – початок ХVIІ ст.). Революція цін та первісне нагромадження капіталу. 5. Перехід до наукового періоду економічної думки: антимеркантилізм та фізіократизм. 6. Економічний розвиток східних та західних українських земель в період розпаду феодального господарства.

В попередній темі розглянуто особливості розвитку суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя, з’ясовано економічні причини феодальної роздробленості ранньофеодальних держав та особливості прояву феодальних відносин.

Дана тема присвячена розгляду основних аспектів господарського розвитку країн Західної Європи наприкінці XV— у XVII ст. В ній аналізується перехід людства від доринкового господарства до ери ринкової економіки. Основним завданням теми є аналіз передумов виникнення інститутів ринкової економіки та висвітлення їх наукового відображення в економічних поглядах і теоріях того часу. Аналізуються процеси розкладу феодальних відносин, формування основних рис індустріального суспільства і передумов переходу до нього. В зв’зку з цим висвітлюється роль Великих географічних відкриттів у первісному нагромадженні капіталу, а також розглядаються процеси виникнення мануфактурного виробництва, становлення фермерського господарства, формування ринку праці та становлення світового ринку. Одночасно надається характеристика економічної думки періода розпаду феодального господарства і формування передумов виникнення ринкової економіки в західноєвропейських країнах.

1. Фактори розвитку господарства країн Європейської цивілізації в період розпаду феодалізму.

Об’єктивну картину змін у розвитку господарства Західної цивілізації в період з ХVІ до п.п. ХVІІ ст. (розпаду феодальної системи) демонструють ряд цивілізаційних факторів, а саме:

Політичні фактори:

1. Затвердження нової форми державного устрою — абсолютної монархії (останньої форми феодальної держави в якій головним джерелом законодавчої та виконавчої влади ставав глава держави, який встановлював податки і розпоряджався державними фінансами. Влада монарха має необмежений, безумовний характер);

2. Сприяння абсолютизму завершенню феодальної роздрібненості, (перетворення сеньйорів на офіцерів королівської армії, які стають чиновниками королівського апарату);

3. Зміна функцій влади у зв’язку з формуванням її центру (зміна в напрямі виконання об’єднавчої ролі - основною з них стає об’єднання індивідів в суспільство як одне ціле, запобігання від його розпаду, утримання всіх в суспільно-культурній сфері);

4. Удосконалення механізму реалізації інтересів суспільства з боку держави через писані форми соціальних норм, що набувають форми законів;

5. Закладення підґрунтя для появи національних економік (абсолютистські монархії стають прообразом національних держав в межах яких зароджувалися національні економіки).

З запровадженням загальнодержавних податків, королівська влада отримує економічну силу, в результаті чого складається економічна основа для трансформації станово-представницької монархії в абсолютизм.

6. утворення перших централізованих монархій - Іспанії і Португалії, (наприкінці XV ст.)

Особливості ліквідації феодальної роздробленості в європейських країнах:

Франція

1. звільнення території Франції від вассальної залежності від Англії (1453)

2. концентрація влади в руках короля Людовіка ХІ та трансформація станово-представницької монархії в абсолютизм.

3. Визначення основної мети економічної політики абсолютизму, спрямованої на забезпечення активного торговельного балансу;

4. Зародження та поширення доктрини меркантилізму у Франції.

Англія (на самостійне опрацювання).

Економічні фактори:

1. Зростання потреби в грошах абсолютистської влади (королівського двору, дворянства) для утримання державних структур (апарату управління, службовців, армії тощо);

2. Потреба у грошах для забезпечення зростаючого товарообігу ( ХІV-ХV ст.),

3. Наслідком потреби у грошах стають Великі географічні відкриття;

4. Сприяння економічної політики феодально-абсолютистських держав, (що відображала інтереси торговельного капіталу) переходу від натурального господарства до простого та до розвинутого товарного виробництва;

5. Виникнення (ще до початку епохи великих географічних відкриттів) – монетарної системи.

6. Орієнтація урядів європейських держав на реалізацію політики меркантилізму.

7. Зміна форм власності

Перехід від феодального до індустріального суспільства, пов’язується перш за все зі змінами у власності. Типи і форми власності: 1. Історичні типи та форми власності обумовлені певними формами суспільної залежності. 2. До історичних типів власності відносяться особиста, приватна та індивідуальна. 3. Кожний тип власності має свої історичні форми. (особистій власності є притаманна общинна, рабовласницька і феодальну форми). 4. Особиста власність характеризується тим, що доступ економічних індивідів до засобів виробництва опосередкований особистісною залежністю і обмежується ступенем влади інших людей. 5. Особистісна залежність виявляється у тому, що власники умов виробництва утворюють умови доступу до ведення господарської діяльності. 6. Надання права особистої власності здійснюється владою. 7. Приналежність до особистої власності ієрархічний тип зв’язків. 8. Звільнення індивідів від особистої залежності санкціонувало перехід суспільства до приватної власності, (супроводжувався формуванням майнової залежності).

Соціально-демографічні фактори

1. формування т. зв. європейського типу шлюбу (характеризується різким зменшенням народжуваності);

2. Нерівномірне зростання населення в окремих країнах (з середини XV по середину XVII ст., воно зросло майже в 2 рази і досягло 100 млн. чол.);

3. швидке зростання міського населення та його диференціація (власники – наймані працівники –середній прошарок);

4. подолання особистої залежності (залежних селян) і формування економічної залежності людей (наймані робітники);

5. формування нових суспільних класів (або груп): буржуазія (мануфактурники) і пролетаріат (робочий клас);

6. започаткування індивідуалізму та формування умов для підприємницької діяльності.

Духовно-культурні фактори:

1. Настання епохи Відродження, або Ренесансу (період XV – середини XVII ст.) – відбувається відновлення духу і технічного рівня Античності;

2. Виникнення потреби в освіті для успішної діяльності людини (винахід техніки друкарства, створення, паралельно з церковними, світських шкіл: муніципальних, торгових, ремісничих);

3. Стрімкий розвиток гуманітарних, природничих наук, літератури і мистецтва;

4. нові тенденції впливу релігійних чинників:

а) падіння престижу католицької церкви та її реформування;

б) виникнення нових, протестантських релігій (лютеранство, кальвінізм), що відображають дух буржуазного підприємництва;

в) поступовий відхід від традиційних релігійних догм та зорієнтованість на проблеми господарської практики;

г) поява нової модифікації християнства з ознакою мінімізації ролі церкви і священнослужителів (лютеранство. За перекладом М. Лютером з латинської на німецьку мову Біблії роль священиків й самої церкви з „пастиря-заступника і посередника між богом й людьми” зменшується до рівня „вчителя-поводиря, без якого можливо обходитися, взявши за обов’язок кожному християнинові самостійне розуміння божої волі за допомогою читання книг й молитов”). Приймають „лютеранство” – Саксонія й Пруссія а з часом, північні й східні німецькі землі, а також у Скандинавія;

д) утвердження поміркованого протестантизму, в Англії в результаті Реформації;

е) утвердження протестантської етики та переосмислення людьми відношення до свого власного суспільного статусу (переважання ідеї раціонального індивідуалізму).