- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки Степаненко с.В., Колядич о.І.
- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки План лекції
- •1. Сучасна парадигма суспільних наук. Сутність цивілізаційної парадигми.
- •2. Основні принципи функціонування суспільства:
- •3. Структура суспільства:
- •4. Розвиток суспільства: диференціація та інтеграція
- •5. Головна мета суспільства та його організація
- •6. Людиноцентричність.
- •2. Господарська система суспільства та її еволюція
- •3. Власність на засоби виробництва. Відносини власності.
- •4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- •5. Господарські одиниці та їх історичні форми. Взаємодія складових господарської системи.
- •6. Методи історії економіки та економічної думки
2. Основні принципи функціонування суспільства:
А) Серцевиною суспільства є його діалектична єдність з індивідами, які діють заради досягнення усвідомлених ними цілей (кожен суспільний суб’єкт існує завдяки іншому на основі взаємозв’яків та взаємодії).
З позицій системного методу (ключовий метод сучасного дослідження) взаємозалежність людини та суспільства є першоосновою суспільних процесів. А.Тойнбі: суспільство «являє собою систему взаємо залежностей між людськими істотами, які є не лише індивідами, а й суспільними утвореннями в тому розумінні що вони не могли б існувати, якби не перебували в залежності одне від одного… Суспільство це продукт взаємозалежності між індивідами». |
Б) Суспільству притаманні емерджентні властивості, які утворюються тільки на основі поєднання окремих його елементів в систему (діє системний ефект) (англ. emergence — виникнення нового)
Іншими словами, в міру об’єднання компонентів, або підмножин, у більш великі функціональні одиниці, у цих нових одиниць виникають нові властивості. Таким чином, властивості цілого неможливо звести до суми властивостей його частин.
Емерджентні властивості виникають в результаті взаємодії компонентів, а не в результаті зміни природи цих компонентів. Частини не «сплавляються», а інтегруються, обумовлюючи появу унікальних нових властивостей).
(в еволюціоністиці це виражається як виникнення нових функціональних одиниць системи, які не зводяться до простих перестановок вже наявних елементів).
Прикладами емерджентних властивостей суспільства є суспільна свідомість, духовно-культурні цінності, мова, звичаї, менталітет, релігія, цілі, морально-етичні норми, які є надбанням багатьох поколінь людей.
3. Структура суспільства:
Основними структурними елементами (підсистемами) суспільства є:
а) політична (владна);
б) економічна;
в) соціальна;
г) духовно-культурна.
Від їхнього стану розвитку та ефекту поєднання в систему залежить стан розвитку і властивості всього суспільства.
4. Розвиток суспільства: диференціація та інтеграція
Розвиток суспільства здійснюється шляхом розгортання двох взаємопов’язаних процесів – диференціації та інтеграції:
а) диференціація передбачає поділ суспільства та його складових на частини заради адаптації до змін зовнішнього середовища і ефективного виконання своїх функцій;
б) інтеграція передбачає об’єднання нових елементів у структуру, формування між ними нових зв’язків, утворення нових структурних рівнів.
5. Головна мета суспільства та його організація
Головною метою суспільства є збереження його від розпаду, котре досягається шляхом організації.
Організація включає в себе дві взаємопов’язані сторони:
а) організацію структури, що передбачає формування суспільних суб’єктів та їх об’єднань, встановлення зв’язків між ними;
б) організацію процесу взаємодії між її складовими та суспільством в цілому, що передбачає створення суспільних умов, необхідних для взаємодії суспільних суб’єктів.
6. Людиноцентричність.
Центральне місце в аналізі суспільства належить дослідженню людини, її статусу, діяльності та суспільного розвитку.
