2. Основні принципи функціонування суспільства:

А) Серцевиною суспільства є його діалектична єдність з індивідами, які діють заради досягнення усвідомлених ними цілей (кожен суспільний суб’єкт існує завдяки іншому на основі взаємозв’яків та взаємодії).

З позицій системного методу (ключовий метод сучасного дослідження) взаємозалежність людини та суспільства є першоосновою суспільних процесів. А.Тойнбі: суспільство «являє собою систему взаємо залежностей між людськими істотами, які є не лише індивідами, а й суспільними утвореннями в тому розумінні що вони не могли б існувати, якби не перебували в залежності одне від одного… Суспільство це продукт взаємозалежності між індивідами».

Б) Суспільству притаманні емерджентні властивості, які утворюються тільки на основі поєднання окремих його елементів в систему (діє системний ефект) (англ. emergence — виникнення нового)

Іншими словами, в міру об’єднання компонентів, або підмножин, у більш великі функціональні одиниці, у цих нових одиниць виникають нові властивості. Таким чином, властивості цілого неможливо звести до суми властивостей його частин.

Емерджентні властивості виникають в результаті взаємодії компонентів, а не в результаті зміни природи цих компонентів. Частини не «сплавляються», а інтегруються, обумовлюючи появу унікальних нових властивостей).

(в еволюціоністиці це виражається як виникнення нових функціональних одиниць системи, які не зводяться до простих перестановок вже наявних елементів).

Прикладами емерджентних властивостей суспільства є суспільна свідомість, духовно-культурні цінності, мова, звичаї, менталітет, релігія, цілі, морально-етичні норми, які є надбанням багатьох поколінь людей.

3. Структура суспільства:

Основними структурними елементами (підсистемами) суспільства є:

а) політична (владна);

б) економічна;

в) соціальна;

г) духовно-культурна.

Від їхнього стану розвитку та ефекту поєднання в систему залежить стан розвитку і властивості всього суспільства.

4. Розвиток суспільства: диференціація та інтеграція

Розвиток суспільства здійснюється шляхом розгортання двох взаємопов’язаних процесів – диференціації та інтеграції:

а) диференціація передбачає поділ суспільства та його складових на частини заради адаптації до змін зовнішнього середовища і ефективного виконання своїх функцій;

б) інтеграція передбачає об’єднання нових елементів у структуру, формування між ними нових зв’язків, утворення нових структурних рівнів.

5. Головна мета суспільства та його організація

Головною метою суспільства є збереження його від розпаду, котре досягається шляхом організації.

Організація включає в себе дві взаємопов’язані сторони:

а) організацію структури, що передбачає формування суспільних суб’єктів та їх об’єднань, встановлення зв’язків між ними;

б) організацію процесу взаємодії між її складовими та суспільством в цілому, що передбачає створення суспільних умов, необхідних для взаємодії суспільних суб’єктів.

6. Людиноцентричність.

Центральне місце в аналізі суспільства належить дослідженню людини, її статусу, діяльності та суспільного розвитку.