5 Порядок та організація поточного і підсумкового оцінювання знань

Оцінювання знань студентів з історії економіки та економічної думки здійснюється на основі результатів поточної успішності, екзамену.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені.

Об’єктом поточного оцінювання для студентів денної форми навчання є знання окремих складових робочої програми науки:

• матеріалу, викладеного на лекціях;

• питань, розглянутих та обговорених на семінарських заняттях;

• матеріалу опрацьованого самостійно.

• Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за виконання контрольних робіт, за роботу на семінарських заняттях, виконання завдань, передбачених робочою програмою дисципліни.

• Підсумкова оцінка з нормативної дисципліни складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за екзамен.

• Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам.

• За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за екзамен 50 балів.

• Результати поточної успішності студентів фіксуються у електронному журналі обліку навчальної роботи студенті та у відомості обліку поточної підсумкової успішності дисципліни, яка викладається протягом одного семестру.

Підсумкове оцінювання знань (екзамен)

Оцінювання знань студентів з науки «Історія економіки та економічної думки» здійснюється на основі поточної успішності та екзамену. Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

Для студентів денної форми навчання екзаменаційний білет містить 5 завдань і для студентів заочної форми навчання – 5 завдань.

На екзамен виносяться вузлові теоретичні питання, та тестові завдання.

Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни та методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи, поточного і підсумкового контролю і доводяться до студентів на початку року.

На екзамені оцінюванню підлягає:

• володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

• здатність творчого мислення та синтезувати знання тощо;

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

Оцінка за100 – бальною шкалою	Рівень знань
10	Відмінно
8	Добре
6	Задовільно
0	Незадовільно

Результати екзамену оцінюють в діапазоні віл 0 до 50 балів.

У разі, якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність (від 0 до 50) та за виконання екзаменаційних завдань (від 0 до 50) балів. У відомості обліку поточної підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену (від 0 до 100 балів).

Переведення даних 100-бальної системи оцінювання в 4- х бальну та шкалу за системою ЕСTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалоюECTS
90-100	відмінно	А
80-89	добре	В
70-79		С
66-69	задовільно	D
60-65		E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає оцінку за поточну успішність.

У відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену.

6. Орієнтовний перелік питань для підготовки до іспиту з курсу “Історія економіки та економічної думки”

1. Розкрийте об’єкт, предмет, методи історії економіки та економічної думки.

2. Фактори розвитку та історичні типи господарських систем.

3. Системно-синергетичний підхід у дослідженні суспільства. Положення цивілізаційної парадигми.

4. Формаційна та цивілізаційна парадигми у дослідженні суспільства.

5. Суспільний поділ праці як фактор розвитку господарської системи.

6. Власність на ресурси як фактор розвитку господарської системи.

7. Методи аналізу наукового рівня економічних знань дослідження історичного розвитку господарської системи.

8. Критерії та етапи періодизації історичного розвитку господарської системи, розроблені С. Десницьким, Ф. Лістом, Б. Гільдебрантом, Д. Беллом, Е. Тоффлером.

9. Особливості привласнювального та виробничо-відтворювального типів господарств.

10. «Неолітична революція» та її вплив на розвиток первісного суспільства.

11. Община, як історична форма господарських одиниць та її соціально-економічна роль в первісному суспільстві.

12. Розвиток та причини занепаду господарства суспільства трипільської культури.

13. Господарська сфера суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хаммурапі про явища і процеси господарського життя.

14. Господарство Давнього Єгипту. Особливості пам’яток економічної думки.

15. Господарства Месопотамської та Крито-Мікенської цивілізацій.

16. Особливості суспільств Східної і Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.

17. Проблеми розвитку господарства Афін та спробам їх розв’язання в реформах Солона.

18. Основні форми господарств Давньої Греції та їх відображення в економічній думці.

19. Давньоримські рабовласницькі господарські форми та їх суть за працями римських мислителів.

20. Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.

21. Риси господарської системи суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя на першому (V – XI ст.) та другому (XI – XV ст.) етапах.

22. Характеристика основних форма феодального землеволодіння в Західній Європі та українських землях.

23. Умови виникнення середньовічних міст Західної Європи та особливості їх господарського устрою.

24. Господарський розвиток Київської Русі – як складової Європейської цивілізації.

25. Основні господарські форми в українських землях доби середньовіччя.

26. Господарські системи середньовічних міст Західної Європи та Київської Русі.

27. Зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ХV-ХVІ ст.).

28. Великі географічні відкриття та значення їх наслідків у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.

29. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

30. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.

31. Ринкова системи вільної конкуренції та концепція лібералізму А. Сміта.

32. Характеристика фізіократизму: передумови виникнення, суть та внесок в розвиток економічної теорії. «Економічна таблиця» Ф. Кене.

33. Характеристика меркантилізму: передумови виникнення, суть та особливості на різних етапах його розвитку.

34. Господарський розвиток українських земель у ХVІ-ХVІІ ст.

35. Економічні погляди В. Петті та П. Буагільбера.

36. Значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.

37. Промислова революція: передумови, суть та значення для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації.

38. Промисловий переворот в Англії та Німеччині (передумови, періоди, особливості та наслідки).

39. Промисловий переворот в Англії і США (передумови, періоди, особливості та наслідки).

40. Меркантилізм і класична школа політичної економії (історичні умови виникнення та основні економічні категорії).

41. Методологічні засади класичної політичної економії і національної політичної економії.

42. Ринкове господарство в Англії у другій пол. ХVІІ – 60-тих роках ХІХ ст.: виникнення, становлення нових форм господарства. Теорії А. Сміта та Д. Рікардо.

43. Розвиток ринкового господарства у Франції (друга пол. ХVІІ – 60-ті роки ХІХ ст.). Теоретична спадщина Ж.Б. Сея та Ф. Бастіа.

44. Становлення ринкового господарства в США та виникнення нових форм господарювання. Ліберальна економічна теорія Г.Ч. Кері.

45. Погляди представників «старої» та «нової» історичних шкіл.

46. Економічна теорія К. Маркса і сучасність

47. Господарський розвиток українських земель в ХV – першій половині ХVI ст. як передумова Визвольної війни українського народу (1648-1676).

48. Економічна політика Б. Хмельницького та її основні напрями.

49. Економічна політика Петра І та її вплив на господарство України.

50. Господарська система Західної України та особливості її еволюції під впливом реформ Йосипа ІІ.

51. Зародження елементів ринкового господарства в господарській системі України наприкінці XVIII — початку ХІХ ст.

52. Криза кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини ХІХ ст. (В. Каразіна, М. Балудянського, І. Вернадського).

53. Промислове зростання Німеччини наприкінці ХІХ ст. Соціальний напрям політичної економії як передумова ґенези інституціоналізму.

54. Лідерство економіки США кінця ХІХ – початку ХХ ст. Теоретичні досягнення американської школи маржиналізму.

55. Господарська система Англії в період монополістичної конкуренції. Теоретичні досягнення кембриджської школи.

56. Економічний розвиток Франції в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Математична школа маржиналізму.

57. Розкрийте історичні умови виникнення, сутність, етапи та основні риси маржиналізму.

58. Внесок А. Маршалла в економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.

59. Друга науково-технічна революція (остання чверть ХІХ – початок ХХ ст.): суть та значення для розвитку господарств провідних країн світу.

60. Господарські системи країн Західної Європи та США в 70-ті роки ХІХ – початку ХХ ст.

61. Зміст та значимість реформ: 1848 р. (в межах Австро-Угорщини) та 1861 р. (в межах Російської імперії) для утвердження ринкових форм господарювання в Україні.

62. Сутність та результати столипінської аграрної реформи.

63. Київська психологічна школа в українській економічній думці.

64. Розвиток промисловості України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та її місце в господарстві Російської імперії.

65. Основні напрями української економічної думки в пореформений період (друга половина ХІХ ст.)

66. Внесок представників української економічної думки (М. Туган-Барановський, Є. Слуцький, С. Подолинський) у розвиток економічної теорії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

67. Проблеми ринкового розвитку у науковій спадщині М. Тугана-Барановського.

68. Версальська угода та її вплив на розвиток економік провідних європейських країн.

69. Світова економічна криза 1929-1933 рр. у США та шляхи виходу з неї.

70. Економічні програми та дії урядів щодо виходу з Великої депресії в США та Німеччини.

71. Наслідки Першої світової війни для провідних країн світу – Англії, Франції, Німеччини, США.

72. Порівняльна характеристика Версальської угоди, плану Дауеса та плану Юнга.

73. Визначте економічні причини та наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр.

74. Шляхи виходу з «Великої депресії» США та Німеччини.

75. Методологія раннього інституціоналізму та її відмінність від методології класичної політичної економії.

76. Ранній інституціоналізм: причини виникнення, основні напрями, спільні риси і відмінності.

77. Роль держави в теоретичних розробках представників німецького ордолібералізму та кейнсіанства.

78. Концепції ринку недосконалої, монополістичної та ефективної конкуренції Дж.В. Робінсон, Е. Чемберліна, Й. Шумпетера.

79. Порівняйте теорії імперіалізму Дж. Гобсона і Й. Шумпетера.

80. Провідні напрями економічної думки (50-80-ті роки ХХ ст.).

81. Вплив плану Маршалла, Бреттон-Вудської та Ямайської систем на трансформацію фінансово-торговельної системи у 50-80-ті роки ХХ ст..

82. Нові тенденції у господарському розвитку країн Європейської цивілізації в 1970 – 80-х роках та формування теорії монетаризму.

83. НТР та її вплив на розвиток національних економік у 50-80-ті роки ХХ ст.. Основні концепції НТР.

84. Причини, зміст та наслідки економічного зростання провідних господарств світу у 1950-60-х роках. Зрушення соціального характеру.

85. Основні цілі та структурний зміст змішаних економічних систем 1950 – 70-х років. Сутність концепції соціального ринкового господарства.

86. Нові типи і форми корпоративних організацій та їх роль у процесі глобалізації світового господарства (друга половина ХХ ст.).

87. Порівняльна характеристика неокейнсіанської (Р. Харрод, О. Домар), неокласичної (Р. Солоу, Дж. Мід) та неоінституціональної (С. Кузнець) теорій економічного зростання.

88. Теорія та практика «економічного дива» в Німеччини та Японії.

89. Кризи світової економіки та кейнсіанства у 1970-80-ті роки. Феномен стагфляції.

90. Неоконсервативні реформи: «тетчеризм» та «рейганоміка».

91. Еволюція кейнсіанської теорії: теорія Дж. М. Кейнса, неокейнсіанство, посткейнсіанство.

92. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства кінця ХХ – початку ХХІ ст..

93. Транснаціональні корпорації та їх вплив на світогосподарський розвиток в кінці ХХ – початку ХХІ ст..

94. Інформаційно-технологічна революція кінця ХХ – початку ХХІ ст. та її відображення в сучасній економічній думці.

95. Економічний розвиток США на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.

96. Структура інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст..

97. Теорії прав власності та трансакційних витрат. Теорема Р. Коуза.

98. Етапи становлення та розвитку командно-адміністративної системи в радянській Україні.

99. Нова економічна політика (НЕП) та її місце в еволюції радянської системи господарства.

100. Радянська індустріалізація та дискусії щодо її джерел і темпів (друга половина 20-х років ХХ ст.).

101. Характеристика суцільної колективізації в СРСР та її соціально-економічних наслідків.

102. Становлення директивної системи планування та зміст довоєнних п’ятирічних планів. Дискусія щодо природи планової системи наприкінці 20-х років ХХ ст.

103. Криза радянської командно-адміністративної системи та основні напрями її трансформації у 50-ті роки ХХ ст. («хрущовська відлига»).

104. Основні напрями теоретичного обґрунтування та реалізація господарської реформи 1965 р. («Косигінська реформа»).

105. Шляхи реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років ХХ ст.

106. Причини кризи ортодоксальної марксистської політичної економії та основні напрями теоретичних досліджень в Україні другої половини 80-х років ХХ ст.

107. Характерні риси застійних явищ в радянській економіці 70-х – першої половини 80-х років ХХ ст.

108. Становлення національної господарської системи України в 90-х роках ХХ ст.

109. Обґрунтування шляхів переходу до ринкової системи в українській економічній літературі 90-х років ХХ ст.

110. Загальна характеристика теорії та практики структурної перебудови української економіки за часів незалежності.