12. 2 Особливості змішаних ринкових систем та корпоративних форм господарств провідних країн світу.

З’ясувавши, суть економічної системи, як загальнотеоретичної конструкції, для подальшого вивчення цього питання, слід встановити передумови зародження змішаної економіки. Найважливішим у розумінні трансформаційних процесів, пов’язаних модифікаціями економічних систем ринкових суспільств є встановлення суті і меж їх самокерованості. Тобто, головну увагу слід зосередити на вивченні стану механізму координації ринкових систем. У зв’язку з цим потрібно знайти відповіді на питання, чому у повоєнний період відбувається пролонгація функціонування системи регульованого капіталізму й подальше поширення ідей дирижизму, кейнсіанства, інституціоналізму та збереження економічними системами ознак етатизації — державного втручання в економічні відносини.

Загалом при з’ясуванні ролі держави у механізмі координації змішаних ринкових систем, насамперед, потрібно звернути увагу на Таблицю 12.3. “Фактори модифікації ринкової системи в напрямі державного регулювання – управління ринковими відносинами в межах змішаної економіки”, розміщену у основному навчальному посібнику. В таблиці показано зміну ролі держави на різних етапах формування ринку. Далі, крім координуючої ролі держави у економічній системі, слід виокремити інші її функції, характерні для розвинутих країн.

Беззаперечною є провідна роль держави у стимулюванні НТП та забезпеченні сприятливого інституціонального середовища. Теоретичне підґрунтя до усвідомлення державою власної ролі локомотиву НТП закладали різні вчені, але найбільший внесок зробили, представники інституціонального напряму – У. Ростоу (р.н. 1916) та Дж.К. Гелбрейт.

Значної уваги у з’ясуванні питання механізму координації ринкової системи заслуговує теоретична спадщина англо-американського економіста Р. Коуза (р.н. 1910). Головною ідеєю представника інституціональної теорії є уявлення про фірму як організаційну структуру, що виступає не тільки як суб’єкт ринкових відносин, але й як своєрідний замінник ринку, його альтернатива. Для усвідомлення цієї думки вченого, слід виявити основні аргументи на її користь. Матеріали стосовно цільової аргументації Коуза можна знайти у книзі „Природа фірми: Походження, еволюція і розвиток” / За ред. О.Е. Вільямсона, С.Дж. Вінтера. – К., 2002.

Наступним кроком у вивченні змісту та характерних особливостей змішаної економіки розвинутих країн є ознайомлення з підходами відомих економістів до їх інтерпретацій. В цьому відношенні на увагу заслуговує обґрунтування концепції типологізації економічних систем суспільства німецьким економістом В. Ойкеном (1891-1950), яка викладена у двох основних працях ученого: „Основи національної економіки” (1940 р.) і „Основи принципів економічної політики” (1950 р.). Слід розглянути положення вченого, згідно якого критерієм розмежування ідеальних типів економічних систем є механізм координації взаємодії господарських одиниць, процес прийняття економічних рішень. Крім цього слід знайомитися з концепцією „двох систем” Дж. Гелбрейта, загальну суть якої зведено до того, що національні економічні системи розвинутих країн Заходу фактично містять у собі дві системи - планову та ринкову. Змішана економіка на думку вченого, опирається на серію законодавчо оформлених рішень, що сприяли забезпеченню повної зайнятості у Великобританії, Швеції, США та інших країнах.

Врешті решт, слід звернути увагу на надзвичайне поширення, в умовах структурної перебудови економіки, нового етапу НТР в країнах Західної Європи впливу соціал-демократичних концепцій, основою яких є стрижнева концепція – „демократичного соціалізму”. Концепція змішаної економіки є однією з провідних концепцій демократичного соціалізму другої половини ХХ ст., і саме тому слід віддати їй належне у вивченні питання типологізації змішаних систем.

Водночас з розглядом вагомих координаційних сил ринкового суспільства, які уособлювали держава та фірма, слід пам’ятати про те, що ринок залишається фундаментальною основою економік держав Заходу. Тому у 50-х – середині 70-х років, поряд з відходом від неокласичних, ліберальних канонів функціонування економічних систем, такі теоретики неокласичного напряму неоавстрійської школи, як Л. фон Мізес (1881-1973), Ф. фон Хайєк (1899-1992) продовжували відстоювати їх незаперечність. Необхідно розглянути погляди цих вчених. Пояснення та аргументації вимагатимуть трактування економістами такої категорії, як ринок. За Мізесом, ринок – це сфера і форма співпраці людей, а у Хайєка, насамперед, механізм розповсюдження інформації.

Завершити вивчення сутності змішаної економіки доцільно розглядом основних її різновидів, зокрема: соціально-ринкового капіталізму, англосаксонського вільниого ринкового капіталізму, і державно-керованого капіталізму. Кожен із вказаних типів змішаних економік був притаманний окремим розвиненим країнам. Таким чином, наступним завданням у вивченні цього питання має стати розгляд французької, англійської, шведської, американської, а також японської моделей змішаної економіки. Типи і основні риси змішаних економічних систем окремих країн формалізовано в Таблиці 12.4. ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ТА ОСНОВНІ РИСИ ЗМІШАНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. основного навчального посібника.

На окрему увагу заслуговує неоліберальна модель Німеччини. Для кращого її розуміння, насамперед, слід ознайомитись з концепцією соціального ринкового господарства, закладеної в основу економічної політики Л. Ерхарда. Саму ж суть реформ Л. Ерхарда як першопричини „економічного дива” Німеччини, буде розглянуто у наступному питанні теми.

Завершити вивчення суті змішаних економік слід з’ясуванням причин їх подальшої системної трансформації у 50-70-х рр. ХХ ст.

При дослідженні сутності корпоративних моделей другої половини ХХ ст., слід зазначити, що у цей період, як у світовій практиці, так і в межах Європейської цивілізації корпорація стає основною формою організації господарства, управління господарськими процесами.

Розглянувши визначення корпорації, слід перейти до вивчення її типів та моделей, сформованих у другій половині ХХ ст. Аналізуючи американську, європейську та японську моделі корпорацій необхідно застосовувати метод порівняння; встановити їх спільні та відмінні риси. Доповнити вивчення суті корпорації слід їх характеристикою в економічній думці. Найзмістовніші дослідження в цьому напрямі належать О. Вільямсону (р.н. 1932), а також П. Друкеру, Дж. Гелбрейту.

Важливим моментом при з’ясуванні суті основних форм організації господарства є характеристика відносини власності. Проблемі відносин власності, як в межах корпорацій, так і загалом в ринкових суспільствах даного періоду надається увага в окремих концепціях теорії народного капіталізму, а саме в концепціях дифузії власності (А. Берлі (1895-1971), Дж.М. Кларк (1884-1963) та ін.) та управлінської революції (П. Друкер, Дж. Бернхем, Т. Ніколс).

Завершити розгляд питання слід ознайомленням з однією із ключових характеристик світогосподарських процесів 50-80-х рр. ХХ ст. – утвердженням транснаціональних корпорацій. При цьому слід пам’ятати, що цей процес розгортається переважно на двох рівнях: на рівні інтеграції національних економічних комплексів і на рівні комерційного середовища. З одного боку, транснаціоналізація на рівні відтворювальних комплексів країн має своїм результатом створення нових ринкових систем, ширших можливостей для розвитку великомасштабного спеціалізованого виробництва, що становить об’єктивні передумови розвитку міжнародного бізнесу. З іншого боку, транснаціоналізація за участю комерційних структур є економічним механізмом, який визначає нові пріоритети суспільного відтворення, цілі міжнародної політики держав, особливості й динаміку інтернаціоналізації господарського життя.

Розглядаючи ці процеси слід з’ясувати основні причини виникнення транснаціональних корпорацій (ТНК), чинники, які з часом посилюють вплив подібних утворень. Важливим також є встановлення позитивних і негативних наслідків утворення і діяльності ТНК, а також засобів державного контролю над їх функціонуванням.