11.3. Світова економічна криза 1929—1933 рр. Та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації. Виникнення кейнсіанства

Вивчаючи світову економічну кризу 1929—1933 рр. у США, студенти мають зважати на той факт, що США на початку ХХ ст. почали активно претендувати на роль лідера серед країн західного світу і намагалася впливати на загальну ситуацію як у Європі, так і в усьому світі.

Як зазначалося вище, стабілізація економіки США мала тимчасовий характер. Стійкий розвиток «чудового нового світу» скінчився раптово і катастрофічно. Було втрачено надії на економічне процвітання і перемогу над бідністю, на політичну стабільність, на пацифізм як головний принцип міжнародної політики. Криза набула настільки непомірної руйнівної сили як жодна до 1929 року.

Далі слід з’ясувати причини, характер і наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр., її прояви у США, а також заходи адміністрації Гувера щодо виведення економіки і суспільства з такого важкого становища на початку 1930-х рр., і відповісти на запитання: чому Велика депресія виявилася найбільш тривалою, руйнівною і найбільш масштабною з усіх відомих раніше?

Крім того, потрібно чітко розуміти сутність, значення і результати політики «Нового курсу» по виведенню країни з кризи, зясувати, які саме рекомендації Дж.М.Кейнса використав у своїй програмі Ф. Д. Рузвельт, який прийшов до влади в результаті президентських виборів 1932 р.

Глибокого вивчення студентами потребує теоретична доктрина Дж.М.Кейнса, який став ідеологом нового напряму економічної думки, що спростував тезу про можливість саморегулювання ринкової економіки та обгрунтував необхідність макроекономічного регулювання господарських процесів. Необхідно розкрити сутність кейнсіанської моделі економічного розвитку, наукових новаторств видатного вченого, зокрема щодо методології дослідження, обгрунтування теорії “ефективного попиту”, мультиплікатора інвестицій, “основного психологічного закону” тощо. Пов’язані з цим питання достатньо висвітлені в працях: Кейнс Дж.М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей: Реф.-дайдж. / Укл. Фещенко В.М. (К., 1999); Р.П. Толмачева «Экономическая история: генезис рыночной экономики» (М., 2002), А.Г. Худокормов «История экономических учений» (М., 1994, Ч. II).

Характеризуючи економічний розвиток Німеччини в 1930-ті роки, студенти повинні звернути увагу на специфіку розвитку її економіки в цей період. Для дальшої правильної оцінки розвитку ситуації в Німеччині необхідно розібратись у причинах виникнення фашизму в Німеччині і його соціальній базі. Важливо простежити процес мілітаризації економіки Німеччини на тлі світової економічної кризи 1929—1933 рр., яка супроводжувалася там різким загостренням соціально-політичних відносин. При цьому студент, проаналізувавши результати виборів у вищі органи державної влади, які проходили на початку 1930-х рр., мусить пояснити причини підтримки виборцями нацистської партії, та вибору курсу Німеччини на автаркію — самозабезпечення необхідними ресурсами. Необхідно пояснити також ухвалення законів «Про примусове картелювання дрібних і середніх підприємств» (1933); «Про підготовку до органічної побудови німецького господарства» (1934), «Про організацію національної праці» (1934) тощо. Ці питання найбільш докладно викладено в працях П.М. Леоненко, П.І. Юхименко «Економічна історія» (К., 2004), М. В. Конотопова, С. И. Сметанина «Экономическая история» (М., 2003), Т. М. Тимошиной «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000) та ін.

У зв’язку з цим слід окремо розглянути питання про зародження неолібералізму в Німеччині, напрямку економічної думки, який виник майже одночасно з кейнсіанством. Чому ідеологам німецьких підприємців доводилося розв’язувати два завдання: з одного боку, розробляти стратегію і тактику державного впливу, а з другого — активно захищати засади ринкової економіки від силового, руйнівного втручання в неї? Щоб відповісти на це питання, рекомендується вивчення неоліберальних моделей розпочинати з методології їхнього аналізу, визначення відносин власності, на яких побудована теорія, зясування ролі державних інститутів, дослідження наслідків практичного втілення моделей тощо.

Не менш важливо з’ясувати основи зовнішньої політики Німеччини в 1933—1939 рр., для чого особливо слід зосередитися на найскладнішому для вивчення періоді, пов’язаному безпосередньо з подіями, що передували виникненню Другої світової війни.

Розвиток Англії в 30-і рр. ХХ ст. характеризувався уповільненням темпів економічного розвитку. Війна вкрай негативно вплинула на економіку Англії, тому післявоєнне десятиліття характеризувалося економічним застоєм. Потрібно з’ясувати причини скасування у вересні 1931 р. золотого стандарту англійського фунта стерлінга і його девальвації. Пояснити, чому фунт стерлінгів навіть за умов скасування золотого стандарту й далі обслуговував майже половину світового товарообігу?

Розглядаючи економіку Франції, студенти повинні розкрити її характерні риси і простежити, як змінилась економічна політика країни після закінчення Першої світової війни. Додаткова інформація про це міститься в праці В. И. Голубович «Экономическая история зарубежных стран» (М., 1998). Окремо варто зупинитися також на особливостях прояву кризи 1929—1933 рр., на державному регулюванні економіки, його значенні. Досить систематизовано цей матеріал викладено в підручнику П.М. Леоненко, П.І. Юхименко «Економічна історія» (К., 2004), у праці Т.М. Тимошиної «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000).

Крім того, важливо пам’ятати, що й після виходу з кризи становище французької економіки залишалося складним. Концентрація капіталу, гонка озброєнь призвели до зростання цін, податків, інфляції. Становище трудящих було тяжким. І в цих умовах виникає (1936 р.) «народний фронт» (об’єднання демократичних сил Франції). Студентам потрібно з’ясувати суть і обставини, за яких виникли уряди Народного фронту, ознайомитися з його програмою, розглянути протиборство монополістичних груп і “народного фронту”. Цей матеріал найбільш повно й систематизовано викладений у працях А. Г. Худокормов «История экономических учений» (М., 1994, Ч. II), Т. М. Тимошина «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000).