11.2. Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн Європейської цивілізації та сша. Причини та наслідки Першої світової війни

Приступаючи до вивчення другого питання, необхідно наголосити, що світові війни ХХ-го ст. стали важким випробуванням для людства, його гуманістичних цінностей, створених протягом усієї попередньої історії. Оскільки війни ХХ ст. набули світового масштабу, слід почати з аналізу причин Першої світової війни, що мала глобальний характер, міждержавних суперечностей щодо сфер економічного впливу, колоніальних загарбань тощо.

Для правильної оцінки зазначених процесів студент має зрозуміти логіку соціально-економічного розвитку індустріальних країн, що приводить до утвердження монополістичних, а потім — державно-монополістичних відносин в економіці провідних країн світу. При цьому необхідно зясувати, чому Перша світова війна прискорила розвиток тенденцій щодо посилення ролі держави в господарському житті країн, поглиблюючи процес формування регульованого капіталізму та створення практично у всіх країнах етатистської системи господарських відносин. Більш глибоко зрозуміти цей період (1914—1918 р.) допоможуть праці Б. М. Туполева «Происхождение Первой мировой войны» (Новая и Новейшая история. —2002. — № 4), Г. А. Кавтарадзе «История экономического развития Запада» (М., 2005), С. Виднянского «Великая война как проявление кризиса эвропейской цивилизации» (к 90-летию начала Первой мировой войны) — http: zerkalo nedeli.com.

Важливе значення має також аналіз соціально-економічних процесів повоєнного розвитку країн, оскільки закінчення Першої світової війни поклало початок докорінним змінам у політиці, економіці, культурі, а також у свідомості, поведінці і повсякденному житті людей.

У перші роки після закінчення Першої світової війни ці процеси стосувалися формування нової системи міжнародних відносин, яка дістала назву «Версальсько-Вашингтонська система». Тут треба звернути увагу на той факт, що почала складатися нова розстановка політичних сил на міжнародній арені, про що свідчили результати роботи Паризької мирної і Вашингтонської конференцій, а також прийняті на них рішення. (Грунтовний аналіз повоєнних економічних відносин міститься у праці видатного економіста двадцятого століття Дж. М. Кейнса «Економічні наслідки Версальського договору» (1919р.). Слід також акцентувати увагу, що суперечності виникали вже при створенні так званої Версальсько-Вашингтонській системи, враховуючи тенденції до перегляду щойно підписаних і затвер­джених Республіканською партією (США) домовленостей.

Крім того, студент має розібратись у причинах і наслідках для Німеччини так званої Рурської кризи (окупація франко-бельгійськими військами Рурського басейну). У цьому плані особливу увагу слід звернути на різке загострення політичної й економічної ситуації в Німеччині в 1923 р., на основні положення ухваленого згодом (1924 р.) «плану Ч. Дауеса» та причини його заміни на план О.Юнга, а аткож на головні рішення Локарнської конференції (1925 р.). Усе це систематизовано викладено в праці по истории Германии — «Германская история в Новое и новейшее время» (в 2 т.; М., 1970. — Т. 2), а також у книзі Рондо Камерона «Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней» (М., 2001).

Також важливо зупинитися на аналізі причин та сутності кризових процесів у Західній Європі та США (1920—1921 рр.), розібратися, які заходи вживалися в той час у Європі і США з метою плавного переведення економіки і суспільства з воєнного стану на рейки мирного розвитку та наскільки ці заходи виявились ефективними. Одночасно варто звернути увагу на особливості шляхів виходу з тогочасної кризи у різних країнах (Франція, Англія, США, Німеччина), які були пов’язані з формами і методами регулювання економіки та взаємодії механізмів ринкової конкуренції.

Характеризуючи економічну думку цього періоду, слід зазначити, що як альтернатива неокласичному напряму досліджень ринкових процесів на початку ХХ ст. формується інституціональний напрям економічної теорії. Важливою його особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядаються у взаємозвязку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою. Студентам слід розкрити причини виникнення інституціоналізму, його основні напрями: соціально-психологічний (Т.Веблен), соціально-правовий (Дж.Р. Коммонс), емпіричний або кон’юктурно-статистичний (В.Мітчелл), особливості методології досліджень, практичне значення теорій, пояснити причини перетворення інституціоналізму із суто американського явища у провідний напрям економічної думки ХХ - го ст.

Аналізуючи економічний розвиток країн Європейської цивілізації після закінчення Першої світової війни та повоєнної кризи, важливо зясувати причини поступового скорочення державного впливу на економіку в 1924—1929 рр., показати нову роль держави та форми державних регулюючих дій.

Після перших економічних криз повоєнного періоду на Заході почалася смуга стабільності і процвітання — знаменита епоха «prosperity». Студенту необхідно усвідомити, за яких обставин і за рахунок чого в умовах нестабільного суспільства Заходу вдалося досягти стабілізації (1924—1929 рр.) у всіх галузях життя суспільства — в економіці, соціальному житті, у внутрішній і зовнішній політиці, культурі. І чому на зміну стійкому розвитку прийшла в 1929 році глибока економічна криза?

Докладні відповіді на ці питання можна знайти у працях Г. Б. Поляка, А. Н. Марковой «История мировой экономики» (М., 1999), Д. В. Прокудина, Б. М. Меерсона «Лекции по истории западной цивилизации» (http://www.sch57.msk.ru), П. М. Леоненко «Економічна історія» (К., 2004).