9.4. Особливості господарської системи Англії в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа.

Починаючи вивчення питання щодо особливостей розвитку англійської економіки в період монополістичної конкуренції, слід мати на увазі, що Англія першою в світі стала індустріальною державою. Однак, в 70-х роках ХІХ ст. в економіці Англії відбуваються суттєві зрушення, які призводять до того, що вона втрачає свою першість. Це стосувалося змін і в соціальній структурі Англії: зменшення сільського населення, недостатній рівень розвитку освіти, особливо технічної. Негативно на економічний розвиток Англії вплинула також поява на світовому ринку нових конкурентів – США та Німеччини, які створили свою промисловість на базі досягнень нової хвилі науково-технічних досягнень. На втрату позицій Англією вплинув перехід багатьох країн від вільної торгівлі до політики протекціонізму, затримка процесу утворення монополій. Кризові явища мали місце і в сільському господарстві.

В той же час Англія була найбільшою в світі колоніальною імперією, окремі території якої стали місцем вкладання капіталу, ринком збуту товарів та джерелом дешевої сировини. Тому, щоб компенсувати втрату своєї промислової першості, Англія починає активно вивозити капітал за кордон і особливо в свої колонії, вплив колоній на економіку зростає. Разом з тим зміцнилася роль англійського банку. Дані фактори суттєво вплинули на розвиток ринкової економіки.

Суттєві зміни в ринковій економічні системі, що відбулися під впливом монополізації господарської діяльності, посилення дії соціальних, політичних факторів знайшли своє відображення у наукових дослідженнях так званої кембріджської школи, засновником якої був Альфред Маршалл.

Студентам необхідно розглянути відмінність кембріджської школи від австрійської, проаналізувати спроби ліквідації протиріч у теорії граничної корисності. Основна праця А.Маршалла - «Принципи економікс», 1890 р., в якій він намагався розробити універсальну економічну теорію, поєднати різні концепції. Найбільшою його заслугою є створення синтетичної теорії, яка об’єднувала елементи трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, формування неокласичної економічної теорії.

Студентам слід розкрити ключові положення обгрунтованої А.Маршаллом та його послідовниками неокласичної школи, яка до цього часу є одним із сучасних напрямів економічної думки. Для більш повного розуміння цієї школи студентам потрібно чітко з’ясувати спільні риси та відмінності класичного та неокласичного напрямів економічної думки. Для цього потрібно звернутися до підручників з історії економічних учень за ред. Базилевича В.Д. та Корнійчук Л.Я., які називалися вище.

9.5. Економічний розвиток Франції.

При вивченні цього питання слід розкрити причини зниження темпів економічного зростання Франції та показати, яке відображення він знайшов в роботах представників математичної школи. При цьому слід урахувати вплив революційних та політичних подій. Втрати у франко-пруській війні 1870-1871 рр. та її наслідки призвели до того, що країна за рівнем промислового виробництва з другого місця у світі перемістилася на четверте.

Потрібно звернути увагу студентів на негативний вплив на економіку країни парцеллярного характеру сільського господарства, що мав низький рівень товарності та технічного забезпечення, домінування сільського населення. Тому повільно проходив процес монополізації виробництва, французька промисловість в переважній більшості складалася з дрібних підприємств, які орієнтувались на виробництво дорогих товарів.

За таких умов Франція більше уваги стала надавати банківському капіталу на противагу промисловому. В країні одержали розвиток біржова спекуляція, випуск цінних паперів, швидкими темпами зростав прошарок рантьє. Франція переважно спрямовувала свої кошти на лихварські операції, надаючи під великі відсотки гроші різним країнам. Перед першою світовою війною Франція залишилася аграрно-індустріальною країною з недостатньо розвиненою важкою промисловістю, займаючи четверте місце за рівнем економічного розвитку. Більш грунтовно матеріал викладений в “Истории Франции”: В 2 томах. – М.: Изд-во “Наука”, 1973.

Зазначені процеси потребували теоретичного осмислення, використання нових підходів, зокрема, математичного апарату. Значний внесок у застосування математики в економіку зробив представник французької школи маржиналізму А.Курно. Основна ідея концепції А.Курно полягала в тому, що економічні системи потрібно розглядати як замкнуті системи ринкових взаємозалежностей, що перебувають у стані рівноваги. Ціна відображала стан рівноваги попиту і пропозиції. В центрі досліджень Курно була поведінка окремої фірми, тобто він аналізував економіку на мікрорівні, не цікавлячись економікою країни в цілому.

Студентам слід уяснити ключові положення математичної школи, розглянути еволюцію. Перший етап її розвитку пов’язаний з працями А.Курно і Г.Госсена, де обгрунтовувалися лише окремі елементи та підходи до цієї концепції. Другий етап складають праці Л.Вальраса і В.Парето, в яких математичну концепцію подано в цілісному вигляді. Потрібно звернути увагу також на основні передумови активного впровадження математичних методів в економічні дослідження. Цей матеріал більш глибоко викладається в підручниках з історії економічних учень (Див. Історія економічних учень за ред. Базилевича В.Д. – К.: Знання, 2004; Історія економічних учень за ред.Корнійчук Л.Я. – К.: КНЕУ, 2001.).

Окремої уваги потребує встановлення особливостей шведської (стокгольмської) школи. Розглядаючи це питання, слід передовсім запам’ятати, що засновником цієї школи був К.Віксель (1851-1926), а її найвідомішими представниками – Г.Мюрдаль (1898-1987), Е.Ліндаль (1891-1960), Є.Лундберг (1902-1987), Б.Олін (1899-1979), Г.Кассель (1866-1945). Центральне місце при розгляді даної школи займає аналіз методологічних підходів, на які спиралися зазначені автори у своїх дослідженнях. Цей матеріал викладено в вищеназваних підручниках з історії економічних вчень.