8.1. Передумови Визвольної війни 1648-1676 рр. Та створення української козацької держави. Особливості її господарського розвитку.

Розгляд питання слід розпочати з аналізу господарського розвитку України, що передує Визвольній війні. При цьому слід з’ясувати, чому цю війну називають національно-визвольною революцією, сформулювати її основні економічні наслідки, визначивши як найважливіший – утворення козацько-гетьманської держави.

Аналізуючи соціально-економічні наслідки Визвольної війни, слід звернути увагу на аграрну політику Б.Хмельницького та зміни у відносинах власності та особистої залежності, соціальній структурі країни та структурі земельної власності, утвердження такої форми господарства, як індивідуальне селянське господарство. Було зміщено велике феодальне землеволодіння польських магнатів та католицької церкви, козацтво стало самостійним військово-службовим станом у державі з правом власності на землю. Важливо також розглянути зміни у міському господарстві, зростання прав міщан (що закріплювалися гетьманськими універсалами), які стали істотними передумовами розвитку товарно-грошових відносин та формування національного ринку.

Слід звернути увагу на створення державних інститутів у козацько-гетьманській державі, з’ясувати джерела формування державного скарбу та шляхи забезпечення його поповнення, проаналізувавши для цього систему податків та апарат, що забезпечував їх надходження. При цьому необхідно розкрити економічну політику Б.Хмельницького як таку, що базувалася на меркантилістських засадах і забезпечувала формування нової економічної структури з вільними товаровиробниками-власниками, конкуренцією, розгалуженим внутрішнім ринком і міжнародними торгівельними зв’язками та зростаючій ролі України у міжнародному поділі праці.

8.2. Господарство Лівобережної України за часів Гетьманщини та у складі Російської імперії.

Вивчення цього питання слід розпочати з аналізу тих причин, що обумовили істотне погіршення умов господарського розвитку Гетьманщини у другій половині XVII ст. В той же час, необхідно звернути увагу на те, що, незважаючи на ці негативні фактори, в країні йде процес поширення підприємницької діяльності як на базі купецького капіталу, із застосуванням вільнонайманої праці, так і на основі феодальних маєтків старшини, де застосовується примусова праця. Слід зрозуміти, що останні форми підприємництва забезпечуються зростаючим старшинським землеволодінням і поступовим зростання особистої залежності селян.

Важливим аспектом у висвітленні господарського розвитку України на початку XVIII ст. є розгляд економічної політики Петра І та її впливу на економіку країни, яка все більше набуває колоніальних рис, перетворюючись на ринок сировини та збуту для російської промисловості. Крім того, розпочинається процес зростання землеволодіння у руках російських поміщиків, значно обмежуються права рядового козацтва. Економічна думка цього періоду представлена поглядами Феофана Прокоповича – одного з ідеологів меркантилізму та прибічника освіченого абсолютизму.

Наступний етап господарського розвитку українських земель у складі Російської імперії пов’язаний з остаточним перетворенням економіки України у складову частину Російської імперії в межах всеросійського ринку, що формується. Слід звернути увагу на те, що ці процеси супроводжувалися ліквідацією більшості соціальних здобутків Визвольної війни, перш за все остаточним покріпаченням українських селян (1783 р). Однак ці втрати для країни не були результатом виключно дій імперського уряду. Вони доповнювалися активними закликами української шляхти та старшини. Про це свідчать документи цього періоду - “Прошение малороссийского шляхетства...” (1767 р.) та “Депутатские наказы..” (1768 р.), зміст які заслуговують на увагу та вивчення як важливі пам’ятки суспільно-економічної думки цього періоду.