2. Господарська системи суспільства та її еволюція.

В центрі уваги даного питання лежить цивілізаційний аналіз історичного розвитку господарської системи суспільства. Звернення до поняття господарської системи обумовлене необхідністю виокремлення в суспільстві як цілісному утворенню економічної сфери. Тому розпочати слід з обґрунтування об’єктивності відносно самостійного (відокремленого) функціонування господарства суспільства, цілей та функцій, що стоять перед ним. Коли, на якому історичному етапі розвитку суспільства відбулося відносне її відокремлення, чому і як функціонуючи самостійно вона залишається пов’язаною з іншими (політичною, соціально, духовно-культурною) сферами суспільства. Для відповіді на питання про суть та прояви відносної автономності господарської сфери слід розкрити мету господарської діяльності людей, функції, що виконує в суспільстві господарська система тощо.

Важливо уяснити, що відносно відокремлене функціонування господарської системи суспільства передбачає її аналіз на засадах системності, в якості цілісного утворення. Призначення (місія) господарської системи в суспільстві – створення матеріальних благ і послуг для забезпечення суспільних потреб – вимагає розглянути процес виробництва та його складових, назвати фактори, що впливають на результати суспільного виробництва, визначити показники, в яких воно проявляється. Тому необхідно показати роль техніки і технології в процесі виробництва благ, зміну місця та функцій людей в ньому, вплив природних факторів тощо. Окремого аналізу потребує роль суспільного поділу праці на розвиток виробництва та відмінність між двома його формами: поділом праці в суспільстві та в окремій господарській одиниці (економічній організації). Необхідно встановити зв’язок між революційними змінами у техніці та технологіях виробництва з однієї сторони, та скачкоподібним зростанням обсягів та якості створених благ – з іншої.

Економічна ерудиція передбачає знання студентами основних революційних змін у техніці і технології виробництва: коли ручні знаряддя праці перетворилися у спеціалізований інструмент, коли відбулося об’єднання останніх у робочу машину та долучення до неї зовнішнього джерела енергії, коли з’явився пристрій її передачі та виникла в результаті зазначених змін техніка. Що таке технологія виробництва в чому її єдність та відмінність від техніки, які основні технологічні принципи використовувалися у суспільному виробництві – ці питання дозволять глибше уяснити важливі аспекти процесу господарського виробництва.

На розвиток господарської системи впливає не лише суспільний поділ праці та пов’язаний з ним розвиток техніки та технології, а й існуючі в суспільстві форми власності та засоби виробництва. Тому іншим напрямком виявлення сутності господарської системи є розкриття ролі власності. Чому і як власність на засоби виробництва впливає на місце та роль людей в процесі виробництва, які історичні форми власності існували – відповіді на ці та інші запитання можна знайти досліджуючи історичні форми суспільної залежності людей в господарській сфері.

Техніка і технологія виробництва з одного боку та історичні форми власності на засоби виробництва з іншого утворюють дві найбільш глибокі (сутнісні) складові господарської системи. Вони нерозривно пов’язані між собою так же як взаємопов’язані суспільний поділ праці та власність, що лежать в їх основі. Єдність та взаємо обумовленість зазначених складових господарської системи дають підстави для розгляду її як цілісної сфери суспільства що історично розвивається. Студентам слід розкрити основні історичні етапи розвитку господарської системи кожного суспільства та показати якісні ознаки (і відмінності) натурального, товарного і грошового господарств.

Для конкретизації цих типів господарських систем необхідно показати, що кожному з них притаманні історично визначені розвиток техніки та технології, суспільна зрілість людей, та форми їх суспільної залежності, форми власності на засоби виробництва. Відповідно, зміни у названих складових господарських систем, призводять до переходу суспільства від одного до іншого типу господарств. Важливо показати коли і в яких формах відбувався перехід у кожному суспільстві від натуральної – до товарної, від товарної – до грошової господарських систем.

На практиці цілісність господарської системи в кожному суспільстві забезпечувалась шляхом свідомої організації господарської діяльності людей. Місію організатора економічного життя виконує центр господарської системи в особі держави та її економічних органів, які спираються на верховну владу. Важливо розкрити природу та роль верховної економічної влади, основні форми її реалізації. Чому на одних історичних етапах вона проявляється як примус до економічної діяльності людей, як відносини владарювання-підпорядкування, а в інших – здійснюються шляхом координації дій людей що діють заради досягнення власних інтересів. В зв’язку з цим важливо показати як розвивалися економічні інститути, що відображали різні умови економічної взаємодії людей. Історія економічних реформ відображає пошуки людьми адекватних форм застосування економічної влади в процесі організації господарського життя суспільств. Слід навести приклади успішного чи провального проведення реформ господарських систем та проаналізувати причини що привели до відповідних результатів.

Роль держави як центру господарської системи суспільства замінювалась на різних етапах його історичного розвитку. Це проявилося у різних способах організації господарського життя, різних формах впливу влади на економічну діяльність людей. Необхідно встановити ці способи організації господарських систем і на їх основі показати особливості централізованого та децентралізованого способу встановлення економічних зв’язків та координації взаємодії між господарюючими суб’єктами. На прикладі окремих країн слід показати відмінність між двома способами організації господарських систем та можливість поєднання окремих їх сторін і появу змішаної економічної системи.