6.2. Формування товарного господарства в західноєвропейських країнах.

При розгляді другого питання основну увагу треба звернути на передумови та наслідки Великих географічних відкриттів як для європейських монархій, так і для відкритих європейцями земель.

Великі географічні відкриття стали потужним фактором змін, що відбувалися в господарстві країн Західної Європи в цілому. Аналізуючи це питання, слід з’ясувати, в чому полягали передумови Великих географічних відкриттів кінця XV — початку ХVIII ст., яку роль у процесі розкладу феодальних господарств та переходу до капіталістичних господарств відіграв розвиток науки, техніки, промисловості, сільськогосподарського виробництва.

Окремої уваги потребує питання про наслідки Великих географічних відкриттів для розвитку європейських країн і перш за все первісного накопичення капіталу. Важливо звернути увагу на той вплив що спричинила на економічний розвиток країн Західної Європи так звана «революція цін» та розкрити її суть. Важливо проаналізувати, які класи суспільства виграли від цієї революції, як змінилось у суспільстві становище феодалів, селян, буржуазії та пролетаріату, нових класів. Дослідити вплив революції цін на розвиток ринкових відносин.

Певну увагу потрібно приділити наслідкам Великих географічних відкриттів для народів відкритих європейцями земель. Слід проаналізувати особливості колоніалізму епохи первісного нагромадження капіталу, визначити його відмінність від античного. Доцільно дослідити створення перших колоніальних імперій - іспанської і португальської, проаналізувати особливості економічного розвитоку країн Європи - Англії, Португалії та Іспанії - після отримання колоніальних здобутків. При цьому зверніть увагу на роль релігії та влади у господарському розвитку цих країн, значення Великих географічних відкриттів для світової економіки, зародження та розвитку міжнародної торгівлі, утворення світового ринку.

Важливе значення має аналіз процесу переходу від ремісничого дрібного товарного до мануфактурного виробництва, становлення фермерського господарства, формування класу найманих працівників та становлення світового ринку. Важливо показати як виникнення нових господарських форм вплинуло на швидке зростання всіх галузей господарства.

З’ясовуючи питання про первісне нагромадження та його особливості в різних державах Європи, слід його пов’язати з Великими географічними відкриттями. Детальніше слід розглянути процес первісного нагромадження капіталу в Англії як класичний приклад нагромадження, з’ясувати що складало його основні джерела, які істотні зміни в господарстві та в соціальній сфері цієї країни відбувалися під його впливом.

Зверніть увагу на взаємозв’язок між процесами первісного нагромадження і великим масовим виробництвом. Необхідно детально проаналізувати, які соціальні зрушення відбулися в суспільстві під впливом первісного нагромадження, чому і як ускладнилась класова структура суспільства. Після цього розглянути особливості цього процесу в інших європейських країнах.

Важливі сторони цих процесів знайшли своє відображення у економічній думці фізіократів. У зв’язку з цим необхідно ознайомитися із спадщиною представників цього учення, проаналізувати його особливості у працях – Ф.Кене (1694 – 1774) та Ж.Тюрго (1727 – 1781), показати як на основі фізіократичних поглядів сформувалася наукова школа економічного лібералізму, чому в її основу покладена ідея економічної свободи втручання держави у виробничу, торгівельну та фінансову діяльність своїх підданих. Чому формула «Laissez fair, laissez passer», тобто «дайте людям самим робити свої справи, дайте справам йти своїм ходом», була покладена в основу ідеології економічного лібералізму, який зв’язок вона мала з релігією.

Особливої уваги потребує аналіз поглядів яскравого представника економічної науки періоду подолання меркантилістських догм - видатного англійського економіста Вільяма Петті (1623 – 1687), який одним з перших вийшов за межі меркантилізму і започаткував новий напрям економічної науки – класичну політичну економію. Він відноситься до економістів перехідного періоду, хто критикував меркантилістську доктрину, який намагався проникнути у сутність економічних явищ і процесів та, застосовуючи метод наукової абстракції, намагався показати притаманні цим явищам і процесам причинні залежності, внутрішні закономірності, виявити їх «таємничу природу».

При цьому з поглядами В.Петті корисно порівняти погляди французького представника економічної думки періоду виникнення ринкового господарства, що став родоначальником політичної економії у Франції, П'єра де Буагільбера (1646 – 1714), який самостійно дійшов до ідей природного порядку, природної ціни й ринкового саморегулювання та невтручання держави в господарську діяльність. Зверніть увагу, що внесок П. Буагільбера в розвиток економічної думки і формування ринкових відносин у Франції підтверджується тим, що саме його твори стали теоретико-методологічною базою критики меркантилістських ідей.