5.4. Давньоруська ранньофеодальна держава – Київська Русь: господарський розвиток та пам’ятки економічної думки.

Розгляд цього питання слід розпочати з розгляду процесу формування державності у східних слов’ян, широко використовуючи при цьому матеріал літописних пам’яток, зокрема “Повісті минулих літ”. В той же час, слід пам’ятати, що питання походження держави Київська Русь є надзвичайно дискутованою проблемою, і варто ознайомитися з різними його трактуваннями.

Розглядаючи історію Київської Русі у контексті загальноєвропейської історії, слід розглянути процес формування на її теренах феодальної системи господарства, зокрема відносин власності, особистої та станової залежності, форм землеволодіння та форм організації господарства. Неоціненним джерелом для висвітлення всіх цих питань є “Руська Правда”- зведення норм давньоруського права. Студентам слід з’ясувати, як “Руська правда” дає уявлення про відносини власності та їх захист, про шляхи формування феодального землеволодіння та форми його організації (вотчину), про соціальний склад населення та ступінь його залежності тощо.

Окремого розгляду потребує аналіз ролі в господарській системі податків. Формування податкової системи та її впорядкування княгинею Ольгою мало ряд особливостей, що підтверджує досить високий рівень організації в Київській Русі феодальної днержави. Воно органічно пов’язане з виникненням та розвитком давньоруських міст, які з адміністративних племінних центрів вже у Х ст. перетворюються у центри ремесла і торгівлі. Проте, слід пояснити, чому найбільш важливі ознаки організації господарства західноєвропейських міст – особиста свобода городян, корпоративна організація ремесла і торгівлі, міське самоврядування, - у давньоруських містах майже не прослідковується. Для цього необхідно розкрити причини застосування праці залежних ремісників (княжих, боярських, монастирських), яка існувала поряд з вільним посадським ремеслом.

Необхідно звернути особливу увагу на розвиток торгівлі, як зовнішньої, так і внутрішньої, з’ясувати роль міжнародних торговельних шляхів, які проходили через Київську Русь, особливо знаменитого шляху “із варяг у греки”.

Важливий вплив на господарський розвиток Київської Русі, як і у розвитку західноєвропейських ранньофеодальних держав, мала феодальна роздробленість. Слід з’ясувати причини та наслідки цього процесу, зв’язок його з монгольською навалою та втратою державності вже у ХІV ст.

5.5. Господарський розвиток українських земель у складі Полщі та Литви та його відображення в документальних джерелах.

Розгляд питання слід розпочати з аналізу тих змін, що відбуваються господарському житті українських земель у XIV-XV ст., коли вони попадають під владу іноземних держав – Литви та Польщі. Необхідно звернути увагу на те, що Литовська держава, під владою якої опиняється більша частина українських земель, не лише не руйнує тієї господарської системи, що склалася, але й запозичує багато її елементів. Так, зберігаються форми організації господарства та форми земельної власності (вотчина як спадкова та держава як умовна).

В той же час, потребують пояснення причини збереження особистої залежності та феодальної ренти (продуктової або відробіткової) та їх посилення з кінця XV ст., заміни терміну “двір”, що означав господарство феодала терміном “фільварок”. Слід з’ясувати, що означав цей новий термін, в чому економічна суть нової організації господарство, що викликало її до життя і сприяло активному поширенню.

Важливим аспектом питання є з’ясування соціальної структури залежного населення та посилення цієї залежності, про що досить ґрунтовно свідчать документальні джерела, зокрема Литовські статути, які є правовим кодексом Великого князівства Литовського і дія яких була поширена на всі українські землі. Слід ознайомитися з деякими його статтями, в яких закріплювалися права та привілеї верхівки (шляхти). Ще одним важливим документом, зміст якого слід ґрунтовно розглянути, є “Устава на волоки” (1557), в якому знайшов відображення розвиток фільваркової системи господарства.

Слід зазначити, що господарство українських міст переживає певні зміни, тут виникає цехова система організації ремесла. Тому студентам необхідно розглянути її особливості та вплив на господарський розвиток українських земель. Заслуговує уваги й процес отримання “магдебургії” українськими містами та його наслідки.

Необхідно також з’ясувати процеси розвитку торгівлі, формування внутрішнього ринку, а також розвитку грошових відносин, зокрема продаж товарів у кредит, появи перших банківсько-торгових домів тощо. Всі ці явища, безумовно, означало зародження в українських землях ринкових відносин, хоча й ще у дуже незначних розмірах.

Підводячи підсумки теми слід зауважити, що основні риси господарської системи, яка склалася в Західній Європі та Україні у зазначений період, мають багато спільного, і що саме ця система заклала підвалини для подальшого розвитку Європейської цивілізації.