Тема 5. Госп-во та екон. Думка феодальних держав Європи ( V – XV ст. Ст.) стр. 19

Тимочко Н.О.

Тема 5. Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (V – XV ст.)

Лекція (2 год.)

План

1. Загальна характеристика господарства цивілізацій середньовіччя. 2. Господарство Західної Європи та його аграризація (V-ХІ ст.). Основні пам’ятки суспільно-економічної думки. 3. Структурні трансформації суспільно-економічного розвитку Західної Європи в ХІ – ХV ст. та економічна думка цього періоду. 4. Давньоруська ранньофеодальна держава як складова загальноєвропейської цивілізації. Особливості економічного розвитку та пам’ятки економічної думки. 5. Розпад Давньоруської держави: економічні причини та наслідки. 6. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви. Документальні джерела як пам’ятки економічної думки.

У попередньому розділі розглянуто основні напрямки економічного розвитку та економічної думки в осьовий час, дана його характеристика та показано особливості цивілізаційного розвитку регіональних цивілізацій, що сформувалися в цей період – Східної та Західної. Особливу увагу звернено на шляхи розвитку економіки та економічної думки Давньої Греції та Риму, які і заклали основи Європейської цивілізації; проаналізовано процес формування основних інститутів – держави, власності, права; розглянуто шляхи формування основних господарських форм (ойкісне господарство, вілла, латифундія, полісне господарство тощо).

У даному розділі прослідковується подальший економічний розвиток Західної (Європейської) цивілізації. Аналізуються особливості економічного розвитку в Західній Європі та висвітлення цих процесів в документальних та літературних джерелах на окремих етапах (V – XI та XI – XV ст.ст.). Розглянуто економічний розвиток України з найдавніших часів до кінця XV ст. у контексті загальноєвропейського розвитку. Проаналізовано шляхи формування держави та основних елементів феодальної системи господарства, а також висвітлення цих процесів у пам’ятках економічної думки.

Лекція

1. Загальна характеристика господарства цивілізацій середньовіччя.

1). формування основних цивілізаційних регіонів – Азійського (Східна або арабо-мусульманська цивілізація) та Європейського (Західна або християнська цивілізація);

2). становий характер суспільства;

3). ієрархічна структура панівних верств населення та система васальної залежності (зосередженість влади у руках земельних власників (світських і церковних феодалів);

4.). відносини корпоративного типу (сусідські общини, міські комуни, ремісничі цехи, купецькі гільдії, монастирські і рицарські ордени тощо);

5). занепад культури. науки, грамоти і освіченості населення на відміну від злету культури і науки античного світу;

6). втрата світського характеру та існування переважно як складової загального релігійного світогляду;

7). значна роль традицій та втілення економічних ідей у релігієстичній формі;

8) зорієнтованість людини на свій внутрішній світ, інтенсивне духовне життя, створення передумов для „спасіння” душі, досягнення „Царства Божого”.

АЗІЯ (Схід)

У першу чергу слід відзначити формування арабо-мусульманської (ісламської) цивілізації. (в основі цієї форми цивілізації лежить арабська мова, віровчення та культ ісламу).

Іслам або мусульманство виникає у VII ст. н.е. на Аравійському півострові. Особливості: 1. Основа – віра у єдиного Бога Аллаха та Магомета як його пророка; 2. неухильне дотримання п’яти основних приписів, так званих „стовпів віри”: – „Немає Бога крім Аллаха та Магомет пророк його”, – щодення п’ятикратна молитва (намаз). – дотримання посту (урази) в місяць рамазан, – обов’язкова сплата податку (залят) – здійснення паломництва до Мекки (хадж). 3. поділ людей у відносинах з Всевишнім та владою на „вірних”(ті хто служить йому) і „невірних”(влада є уособленням Бога); Аллах – властитель Землі і Всесвіту та всіх її жителів, який вимагає безумовного підпорядкування та поклоніння перед ним, власне, це східний деспот, який тримає своє „творіння” – людину – у страху та залежності. Економічні ідеї Корану Економічні погляди арабів періоду утворення першої загальноарабської держави відбито в Корані, який складено на основі проповідей і висловлювань пророка Мухамеда протягом 610-632 рр. "Коран " переклад. із арабської як «читання». Економічні ідеї мусульманського світу доби середньовіччя: 1). божественне походження майнової і соціальної нерівності, (переваги багатих над бідними, чоловіків над жінками); 2).безумовна покори існуючій владі; 3).дотримания помірності у споживанні; 4).засудження; скупості, марнотратства, нагромадження грошового багатства; 5).зобов'язання віруючого витрачати частину свого майна на милостиню, яка, виступає однією із форм податку; 6).визнання торговельного прибутку, на відміну від лихварського проценту,-нормальним явищем; 7).захист приватної власності.

Поземельні відносини:

1. Найвищий розпорядник земель – намісник – емір;

2. домінування общинного (або громадського) землекористування на державних землях;

3. існування невеликих особистих ділянок (мульк) з правом відчудження, земель правлячого дому (савафи) та земель релігійних установ (вакфи) які не оподатковувалися;

4. існування умовного володіння (ікта) з правом стягнення ренти-податку (надавалося за службу чиновникам, військовим);

5. платою за користування общинною землею а також особистих ділянок з боку селян була рента-податок – харадж або ушр.

Інші риси господарського стану:

1. високий рівень урбанізації. ( Багдад один з найбільших міст світу, в містах діяв державний контроль - хібза);

2. високий рівень розвитку арабських астрономії, медицини, алгебри, філософії, (вищий за європейську культуру того часу);

ЄВРОПА

1. Тут відбувалося становлення нової форми Західної цивілізації – європейської християнської цивілізації, що формувалася після розпаду Римської імперії на дві частини: Східну (Візантійську) та Західну Римську імперії.

Таким чином, сформувалося два різновиди Європейської цивілізації – східно та західно-християнські.

2. Християнство стає єдиним загальним для всіх країн та народів Європи духовним та соціальним інститутом, а становлення Європейської цивілізації був процесом християнізації – залучення язичницьких народів до християнської культури, вірувань та звичаїв, вступу до християнських організацій – католицької та православної церков.

! Завдання на семінар – розглянути основні канони християнської релігії щодо їх впливу на господарське життя Європи !

Отже, на основі економічних, політичних та культурних процесів у середньовічному світі сформувалися основні цивілізаційні регіони – арабо-мусульманський, західно-християнський та східно-християнський, з якими пов’язані всі події середньовічної історії, господарська діяльність, торгівля, війни, обмін культурною спадщиною.