- •8.05080102 – Фізична та біомедична електроніка
- •Лекція №1 Основні поняття про біомедичні електронні системи
- •1.1. Призначення біомедичних електронних систем
- •1.2 . Класифікація бес
- •1.3. Математичне моделювання інформаційного процесу в бес
- •1.4. Загальне формулювання проблеми вибору рішення в бес
- •1.5. Оцінювання якості бес Необхідно визначити шляхи побудови оптимальних бес на основі вибору правил рішень, яким відповідають екстремуми (мінімуми) середніх втрат.
- •Лекція №2 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •2.1. Виникнення та дослідження біопотенціалів
- •2.2. Електроди для реєстрації біомедичних сигналів
- •2.3. Перешкоди і спотворення, що виникають під час реєстрації біомедичних сигналів
- •2.4. Підсилювачі біопотенціалів
- •2.5. Електрокардіографія
- •2.5.1. Електрична активность серця
- •2.5.2. Поняття про вектор (диполь) серця і вектор відведення
- •2.5.3. Електрокардіографічні відведення
- •2.5.4. Техніка реєстрації екг
- •2.5.5. Основні елементи стандартної екг
- •Лекція №3 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •3.1. Електрокардіограф 12-канальний “ ucard-200”
- •3.2. Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
- •3.3. Векторкардіографія
- •3.4. Добове моніторування екг (за Холтером)
- •3.5. Діагностична система «Кардіовізор»
- •3.7. Система електрокардіографії високого розрізнення
- •3.8. Електрокардіографія плоду
- •3.9. Апаратні рішення в бес для обробки біопотенціалів
- •3.10. Приклад мобільної бес для реєстрації та обробки біопотенціалів серця
- •Лекція №4 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електроенцефалографія
- •4.1. Визначення електроенцефалографії
- •4.2. Реєстрація еег
- •4.3. Основні характеристики еег
- •4.4. Артефакти при реєстрації еег
- •4.5. Основні методи аналізу еег
- •4.6. Застосування аналізу еег для прогнозування епілептичних нападів
- •Лекція №5 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тиск крові
- •5.1. Методи вимірювання артеріального тиску
- •5.2. Бес для вимірювання артеріального тиску
- •Лекція №6 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тони серця
- •6.1. Основи фонокардіографії
- •6.2. Бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •6.3. Приклади мобільних бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •Лекція №7 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про систему зовнішнього дихання
- •7.1. Дихальна система людини
- •7.2. Методи дослідження зовнішнього дихання у людини
- •7.3. Бес для дослідження функції зовнішнього дихання
- •7.3.2. Спіроаналізатори (спірометри)
- •Лекція №8 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про кровоток та об’єм крові
- •8.1. Ультразвукові вимірювачі швидкості кровотоку
- •8.1.1. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
- •8.1.2. Методи доплерографічних досліджень
- •8.1.3. Спектр швидкостей в перетині судини
- •8.1.4. Обчислення діагностичних параметрів
- •8.1.5. Формування кольорового доплерівського зображення
- •8.2. Фотоплетизмографія
- •8.15. Поглинання світла різними тканинами
- •8.16. Змінна складова сигналу фотоплетизмограми
- •8.18. Нормативні точки для кількісного оцінювання пульсової хвилі
- •8.3. Оклюзійна плетизмографія
- •8.4. Оксиметри і пульсоксиметри
- •8.4.1. Принцип дії оксиметрів
- •8.4.2. Принцип дії пульсоксиметрів
- •8.4.3. Пульсоксиметри в неонатальній медицині
- •Лекція №9 (16) Основні методи цифрової обробки та аналізу даних у бес функціональної діагностики
- •9.1. Попередня обробка сигналів
- •9.1.1. Фільтрація в часовій області
- •9.1.1.1. Синхронне усереднення
- •9.1.1.2. Фільтри усереднення зі зсувом (ковзаючого середнього)
- •9.1.2. Фільтрація сигналів в частотній області
- •9.2. Методи та приклади цифрової обробки і аналізу біомедичних сигналів
- •9.2.1. Спектральний аналіз
- •9.2.2. Вейвлет-перетворення
- •9.2.3. Аналіз біомедичних сигналів на основі методу власних векторів
- •Рекомендована література
7.3.2. Спіроаналізатори (спірометри)
Спіроаналізатори призначені для функціональної діагностики легень. До обов'язкових елементів спірометричної апаратури (рис. 7.8) відносяться:
елементи для приєднання дихальних шляхів пацієнта до приладу (загубник, мундштук або маска);
перетворювач потоку повітря в сигнал тиску;
електроманометр, що вимірює перепад тиску на перетворювачі потоку, цей блок формує електросигнал, пропорційний дихальному потоку;
комп'ютер (мікропроцесор) для обробки сигналу з електроманометра, перетворення його в аналого-цифрову форму та виконання подальших перетворень і обчислень;
дисплей для контролю виконання дослідження, демонстрації одержуваної кривої, цифрових даних і протоколу дослідження;
друкувальний пристрій для отримання протоколу (бланка) з результатами дослідження.
Рис. 7.8. Приклади спіроаналізаторів
Лекція №8 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про кровоток та об’єм крові
8.1. Ультразвукові вимірювачі швидкості кровотоку
Ультразвукова доплерографія ─ метод діагностики патологічних процесів в судинах, заснований на ефекті Доплера, який полягає в тому, що частота ультразвукових хвиль в діапазоні від 3 до 10 МГц, відбитих від рухомого об'єкту, зокрема від еритроцитів у судинах, змінюється пропорційно змінам швидкості переміщення. Це дозволяє реєструвати швидкість і напрямок кровотоку в судинах.
Рис. 8.1. Ефект Доплера
В ультразвукових діагностичних приладах визначається не сама частота коливання, що надходить в приймач, а різниця цієї частоти f і частоти f0 - коливання, що випромінюється джерелом. Ця різниця називається доплерівським зсувом частоти fd.
Коли відбивач рухається до датчика, доплерівський зсув є позитивним. Якщо відбивач рухається у протилежну від датчика сторону зі швидкістю (-v), то доплерівський зсув буде від'ємним.
Для випадку руху відбивача в сторону датчика:
Швидкість руху біологічних структур v (наприклад, кровотоку) не перевищує декількох метрів в секунду. Швидкість звуку c в м'яких біологічних тканинах в середньому дорівнює 1540 м/с. Тому v << с, тобто швидкість руху структур істотно менше швидкості звуку.
8.1.1. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
У загальному випадку вектор швидкості руху спрямований під кутом α відносно датчика. Доплерівський зсув частоти визначається проекцією швидкості v на лінію, що сполучає відбивач з датчиком, тобто величиною v·cosα.
Рис. 8.2. Вектор швидкості руху спрямований під кутом α відносно датчика
Основне співвідношення, яке дозволяє за виміряним в приладі доплерівським зсувом частоти fd оцінювати швидкість руху v:
Рис. 8.3. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
У доплерівських режимах використовуються датчики з наступними частотами:
2 МГц - для дослідження судин мозку;
3 МГц - для дослідження плацентарного кровотоку;
4 або 5 МГц - для дослідження великих і глибоко розташованих судин;
8 або 10 МГц - для дослідження дрібних, неглибоко розташованих
периферичних судин.
Якщо використати значення швидкості v = 2 м/с, то для частоти випромінювання f0 = 8 МГц можна отримати (приймаючи, що с ≈ 1540 м/с, а для спрощення Cosα = 1) зсув частоти fd = 16 кГц. Для інших, менших значень швидкості доплерівський зсув частоти буде меншим. Отриманий результат цікавий тим, що має важливе практичне значення. Діапазон частот, які чує людське вухо, становить від 20 Гц до 20 кГц. Тому за допомогою акустичних систем доплерівський зсув частоти можна зробити чутним, що застосовується практично у всіх сучасних приладах з доплерівськими режимами роботи. Можливість чути доплерівські частоти окрім їх спостереження на екрані приладу є дуже корисною функцією для лікаря, так як людське вухо - чутливий і тонкий аналізатор частот.
