- •8.05080102 – Фізична та біомедична електроніка
- •Лекція №1 Основні поняття про біомедичні електронні системи
- •1.1. Призначення біомедичних електронних систем
- •1.2 . Класифікація бес
- •1.3. Математичне моделювання інформаційного процесу в бес
- •1.4. Загальне формулювання проблеми вибору рішення в бес
- •1.5. Оцінювання якості бес Необхідно визначити шляхи побудови оптимальних бес на основі вибору правил рішень, яким відповідають екстремуми (мінімуми) середніх втрат.
- •Лекція №2 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •2.1. Виникнення та дослідження біопотенціалів
- •2.2. Електроди для реєстрації біомедичних сигналів
- •2.3. Перешкоди і спотворення, що виникають під час реєстрації біомедичних сигналів
- •2.4. Підсилювачі біопотенціалів
- •2.5. Електрокардіографія
- •2.5.1. Електрична активность серця
- •2.5.2. Поняття про вектор (диполь) серця і вектор відведення
- •2.5.3. Електрокардіографічні відведення
- •2.5.4. Техніка реєстрації екг
- •2.5.5. Основні елементи стандартної екг
- •Лекція №3 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •3.1. Електрокардіограф 12-канальний “ ucard-200”
- •3.2. Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
- •3.3. Векторкардіографія
- •3.4. Добове моніторування екг (за Холтером)
- •3.5. Діагностична система «Кардіовізор»
- •3.7. Система електрокардіографії високого розрізнення
- •3.8. Електрокардіографія плоду
- •3.9. Апаратні рішення в бес для обробки біопотенціалів
- •3.10. Приклад мобільної бес для реєстрації та обробки біопотенціалів серця
- •Лекція №4 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електроенцефалографія
- •4.1. Визначення електроенцефалографії
- •4.2. Реєстрація еег
- •4.3. Основні характеристики еег
- •4.4. Артефакти при реєстрації еег
- •4.5. Основні методи аналізу еег
- •4.6. Застосування аналізу еег для прогнозування епілептичних нападів
- •Лекція №5 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тиск крові
- •5.1. Методи вимірювання артеріального тиску
- •5.2. Бес для вимірювання артеріального тиску
- •Лекція №6 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тони серця
- •6.1. Основи фонокардіографії
- •6.2. Бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •6.3. Приклади мобільних бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •Лекція №7 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про систему зовнішнього дихання
- •7.1. Дихальна система людини
- •7.2. Методи дослідження зовнішнього дихання у людини
- •7.3. Бес для дослідження функції зовнішнього дихання
- •7.3.2. Спіроаналізатори (спірометри)
- •Лекція №8 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про кровоток та об’єм крові
- •8.1. Ультразвукові вимірювачі швидкості кровотоку
- •8.1.1. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
- •8.1.2. Методи доплерографічних досліджень
- •8.1.3. Спектр швидкостей в перетині судини
- •8.1.4. Обчислення діагностичних параметрів
- •8.1.5. Формування кольорового доплерівського зображення
- •8.2. Фотоплетизмографія
- •8.15. Поглинання світла різними тканинами
- •8.16. Змінна складова сигналу фотоплетизмограми
- •8.18. Нормативні точки для кількісного оцінювання пульсової хвилі
- •8.3. Оклюзійна плетизмографія
- •8.4. Оксиметри і пульсоксиметри
- •8.4.1. Принцип дії оксиметрів
- •8.4.2. Принцип дії пульсоксиметрів
- •8.4.3. Пульсоксиметри в неонатальній медицині
- •Лекція №9 (16) Основні методи цифрової обробки та аналізу даних у бес функціональної діагностики
- •9.1. Попередня обробка сигналів
- •9.1.1. Фільтрація в часовій області
- •9.1.1.1. Синхронне усереднення
- •9.1.1.2. Фільтри усереднення зі зсувом (ковзаючого середнього)
- •9.1.2. Фільтрація сигналів в частотній області
- •9.2. Методи та приклади цифрової обробки і аналізу біомедичних сигналів
- •9.2.1. Спектральний аналіз
- •9.2.2. Вейвлет-перетворення
- •9.2.3. Аналіз біомедичних сигналів на основі методу власних векторів
- •Рекомендована література
3.9. Апаратні рішення в бес для обробки біопотенціалів
Схема захисту від високих напруг (рис. 3.30) складається з резисторів та обмежувачів. Можна зменшити дію перешкод та запобігти вихід підсилювачів з ладу. Існує декілька способів отримати вольт-амперну характеристику (рис. 3.31). Зустрічно-включені діоди мають порог Vb=600 мВ. Обмеження напруги забезпечується відкритим діодом. Більш високі порогові напруги забезпечуються двуханодним стабілітроном (Vb=2-20 В). Ще більші обмеження напруги можна отримати за допомогою неонової лампочки (Vb=50-90 В).
Рис. 3.30. Захист від викидів вхідних напруг
Рис. 3.31. Вольт-амперна характеристика (а). Зустрічно-увімкнуті діоди (б). Двуханодний стабілітрон (в). Неонова лампочка (г)
Інформацію про частоту серцевих скорочень (ЧСС) можна отримати з сигналів артеріального тиску, тонів серця та ЕКГ. Можна вимірювати середню ЧСС, визначаючи кількість скорочень серця за певний проміжок часу. При визначенні миттєвої ЧСС (рис. 3.32) обчислюється тривалість кожного кардіоциклу; а величина, обернена до тривалості , являє собою миттєву ЧСС. Сигнал ЕКГ проходить через смуговий фільтр, який пропускає QRS комплекси, послаблюючи артефакти та зубці P і T. Пороговий детектор запускає перший одновібратор, який виробляє імпульс P1. Задній фронт імпульса Р1 запускає імпульс P2. Ці обидва імпульси надходять на входи елементу «або-ні», вихід якого (P3) знаходиться у високому стані весь кардіоцикл, крім 20 мкс (тривалість P1 та P2). Високий рівень P3 дозволяє сигналу з частотою 1 кГц проходити на вихід елемента «і» (P4), що підключений до входу лічильника. Оскільки P2 скидає лічильник в 0, то число, яке міститься в лічильнику до початку QRS комплекса, дорівнює тривалості минулого кардіоциклу. Імпульс P1 забороняє дію лічильника і копіює (відкриваючи ключ) вміст лічильника в регістр, який зберігає його до наступного QRS комплекса. До виходу регістра підключен перетворювач код-опір. На цей опір подається стала напруга (з джерела стабілізованої напруги), і струм через нього дорівнює i=U/R=k/Tr, де Tr ─ інтервал між QRS-комплексами. Із цього виразу видно, що струм обернено пропорційний тривалості кардіоциклу, а іншими словами, пропорційний миттєвій ЧСС. Вихідна напруга V0 формується перетворювачем струм-напруга. Часова діаграма роботи вимірювача частоти серцевих скорочень наведена на рис. 3.33.
Рис. 3.32. Вимірювання частоти серцевих скорочень
Рис. 3.33. Часова діаграма роботи вимірювача частоти серцевих скорочень
Для визначення електричної активності м’язів використовують міограф (рис. 3.34).
Рис. 3.34. Блок-схема інтегратора міограми
Вхідний сигнал ЕМГ (V1) подається на випрямляч, на виході якого сигнал (V2) має позитивну полярність. Напруга V2 подається на інтегратор. Заряд на конденсаторі інтегратора пропорційний інтегралу вхідного сигналу V2. Коли вихідний сигнал інтегратора досягає порога, компаратор запускає одновібратор. Вихідний сигнал з одновібратора замикає ключ, який підключено паралельно конденсатору, що визиває розряд конденсатора. Після цього, інтегратор починає інтегрувати з нуля і цикл повторюється знову. Часова діаграма інтергатора міограми наведена на рис. 3.35.
Рис. 3.35. Часова діаграма інтергатора міограми
При тривалому записі ЕКГ може порушуватися контакт електрод-шкіра. Більшість кардіомоніторів має схеми для виявлення обриву електрода (рис. 3.36). Джерело струму з частотою 50 кГц увімкнено паралельно електродам. Якщо контакт порушується через обрив дроту, тоді опір між електродами, а також падіння напруги різко збільшуються. Смуговий фільтр виділяє сигнал виміру імпедансу, який подається на пороговий детектор. Якщо амплітуда цього сигналу перевищує поріг, включається синал тривоги.
Рис. 3.36. Блок-схема системи для виявлення обриву електрода
