IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Орфографічний практикум

• На місці крапок поставити пропущені букви та пояснити їх правопис.

Бл..щати, вин..сений, м..не, ш..рочезний, акт..візу вати, пл..нарний, скр..піти, характ..р..зувати, тр..тина, зас..лити, д..сятий, л..йт..нант, р..зультат, розв..вати, зал..вати, б..р..жливість, п..ервин ний, мат..мат..ка, ж..ве, в..рховина, зап..тання, в..сня ний, практ..кант, щ..б..тати, т..хнічний, кат..горія, гл..бинний, страт..гічний, д..р..гент, ст..хати, р..сурси, в..л..чати, д..сц..плінарний, еф..ктивність, ст..повий, с..мінар, р..кторат, р..ф..ративний,

к..рувати, защ..міти, з..зуля, пр..нц..повий, к..жух, т..рплячий, д..ф..р..нціальний, конц..нтрувати, сп..лучення.

• Переписати слова і вставити пропущені букви е, и. Пояснити їх правопис.

Виділити слова, написання яких перевіряється за словником.

Розд..влятися, гал..рея, пробл..матичний, кр..ва вий, стр..мати, заб..рати, невм..рущий, завм..рати, т..рплячий, прод..ш..вити, усвідомл..ний, зб..р..гти, кр..тич ний, б..р..жливий, нем..лосердний, пов..ртатися, ущ..мити, неприм..ренний, справ..дливий, м..нулий, тр..мтіти, дзв..нить, ос..литися, зв..чайний, гр..міти, дж..р..ло, вс..р..дині, в..селка, ш..л..стіти, принц..повий.

• Вставити в слова пропущені е, и. Які з поданих слів можна об’єднати за спільною значущою частиною? Довести.

Кр..га, б..р..за, пр..б..р..жний, л..стопад, л..стоноша, б..р..зняк, кр..жень,ж..в..й, кр..ж..на, кр..шталь, л..стівка, л..стя, б..р..з..нь, кр..жинка, б..р..говий, б..р..гти, б..р..г.                             

• Прочитати прислів’я. Пояснити їх значення. До яких частин мови належать слова з ненаголошеними е, и? Дібрати до них спільнокореневі й записати групи слів.

Хвилина годину береже. Життя прожити — не поле перейти. ІЦо знаєш, що вмієш — те за плечима не носиш. Весна багата на квіти, а хліба в осеніпросять.

V. Виконання творчих вправ

• До виділених у реченнях фразеологізмів дібрати з довідки синоніми, пояснити в них правопис слів із ненаголошеними е, и.

1. Таке було мишастеньке, таке тендітне, а от дивися — вже на порі.

2. А в лісах тих розвелося багато всякого звіра, птаства, як цвіту в городі.

3. Тільки заїхав, дивись, уже й кінець загінці, знову повертай: за півгодини сорочка, як хлющ. 4. Квартиру вам однаково дали б,— зауважив Байдачий,— Е, це ще баба надвоє ворожила.

5. Хоч батько й копійки не має за душею, але все рівно почуває себе людиною.

Довідка. у кишені вітер гуляє, вилами по воді писано, на виданні, хоч викрути, видимо-невидимо.

• Прочитати приповідки, прислів’я, приказки та народні прикмети. Як ви їх розумієте? Пояснити. Виділити слова з ненаголошеними е, и. До яких правил їх можна навести як приклади? Накреслити таблицю й заповнити її.      

                      

Багатий дивується, чим бідний годується.

Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться.

Краще переконувати словами, ніж кулаками.

Біда — великий учитель.

Біда не ходить лісом, а між людьми.

Тиха вода береги ломить.

Два гриби в один борщ — то забагато.

Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі.

Кривда людська боком вилазить.

Слово біжить, а письмо летить.

Причепили ще й гіркого до лихого.

Довгі бруньки на деревах — спізниться літо.

Літо з дощами — осінь з грибами.

Багато зимою інею — на врожай.

Сонце на літо, а зима на мороз.

Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся.

Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка.

Орачеві земля — мати, а ледарю — мачуха.

Яка пшениця, така й паляниця.

Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.

Творче конструювання

• До поданих слів додайте близькі за значенням з наголошеними е, и та складіть із ними речення.

Титан … ; лід … ; гербарій … ; райдуга … ; бусел … .