10 Клас Українська мова

Аналіз контрольного переказу. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах. Милозвучність української мови — характер­на ознака всіх її стилів.

Мета:  актуалізувати,  узагальнити  та  систематизувати 

знання десятикласників про милозвучність укра­

їнської  мови,  повторити  матеріал  про  звуковід­

творення  в художніх  текстах;  розвивати  чуття 

мови, стилю; виховувати любов до мови.

обладнання:  підручник, дидактичний матеріал, збірки поезій, 

повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною».

Хід УРоКів

I.  АКТУАлізАція  опоРниХ знАнь Учнів

1. перевірка  домашнього  завдання.

2.  Бесіда.

—  Поясніть лексичне значення слова «милозвучність».

—  Що ви знаєте про милозвучність української мови?

II. оГолоШення ТеМи, МеТи  й  зАвдАнь УРоКів

III.  МоТивАція  нАвчАльної  діяльносТі ШКоляРів

IV. спРийняТТя  й  зАсвоєння  УчняМи  нАвчАльноГо МАТе-РіАлУ

1.  Робота  з підручником.

(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний 

матеріал підручника.)

2.  Розповідь  учителя.

Для української мови характерна евфонічність, або милозвуч­

ність. Видатний учений І. Срезнєвський у позаминулому столітті 

відзначав,  що  українська  мова —  «це  мова  поетична,  музикаль­

на,  живописна».  Мелодійністю  української  мови  захоплювалися 

Л. Толстой,  А. Чехов,  В. Самійленко,  А. Метлинський  та  інші.

Евфонія —  галузь  фоностилістики,  що  вивчає  здатність  фо­

нетичної  організації  мови  до  мелодійного  звучання,  створення 

звукозображення  у висловлюванні  відповідно  до  його  змісту  та 

призначення.

Милозвучність  української  мови  досягається  чергуванням 

окремих  голосних  та  приголосних  звуків,  спрощенням  у групах 

приголосних,  рухливим  інтонуванням  та  наголошуванням,  по­

внозвучним, не приглушеним кінцем слова, використанням пара­

лельних форм слів тощо.

Українська мова уникає збігу голосних звуків. Тому ми гово­

римо ріка й озеро(а не ріка і озеро). Небажаним також є важкий 

збіг  приголосних.  Відтак  говоримо використовують  у промис­

ловості (а  не  використовують  в промисловості).  Дотримання 

правил  поєднання  голосних  та  приголосних  звуків  забезпечує 

милозвучність мовлення, як і розвинена система варіантів різно­

манітних мовних елементів, що чергуються: прийменників (у—в,

з—зі—із,над—наді,під—піді), сполучників (і—й), часток (би—б,

ж—же),  префіксів  (від—віді, над—наді),  постфіксів  (ся—сь),  по­

чаткових  та  кінцевих  звуків  у словах  (ужити—вжити, знов—

знову).  Вживання  того  чи  іншого  варіанта  визначається  його 

звуковим оточенням.

Стилістична фонетика вивчає засоби звукової організації мов­

лення,  виділяє  найдоцільніші  способи  використання  природних 

і функціональних ознак звуків для певного типу мовлення.

Фоностилістика відображає фоносемантичні зв’язки між сло­

вами в тексті. Вони можуть бути первинними (звуконаслідуваль­

ними) і вторинними (звукосимволічними). Наявність фонетичного 

значення спостерігається в словах, що позначають рух, звучання, 

колір, форму, світло.

3.  Групова  робота.

yДайте визначення понять, проілюструйте їх прикладами з по­

етичних та прозових творів.

1­ша група

Алітерація.

2­га група

Асонанс.

3­тя група

Анафора.

4­та група

Епіфора.

5­та група

Звуконаслідування.

35

4. презентація  результатів  групової  роботи.

V. зАКРіплення  вивченоГо МАТеРіАлУ

1.  Робота  з підручником.

(Учні виконують вправи з підручника за вибором учителя.)

2.  Тренувальні  вправи.

1) У поданих реченнях знайдіть порушення евфонічності україн­

ської мови та виправте їх.

Діти повертались з школи додому повз залізничну колію.

Надходив  вечір,  йшов  сильний  дощ,  з моря  поривчасто  дув 

вітер.

Мій брат сьогодні залишивсь вдома.

В повітрі уже пахло весною.

В дорогу йому потрібно узять з собою багато різних речей.

Олена  подала  заяву  ректору  університету  Данченку  Петру 

Павловичу.

З дерева у траву упало рум’яне яблуко.

Жито, пшениця і овес — все разом поспіло.

У  усіх  суспільних  сферах  сучасного  життя  простежується 

утвердження виразно індивідуалізованого мовлення.

2) Прочитайте  поезію  Олександра  Олеся.  Проаналізуйте  фоне­

тичні засоби творення образу вітру.

Вітер віє, віє, мліє, 

Навіває срібні сни, 

Навіває злотні мрії, 

Чеше кучері Весни.

То загляне в чорні прірви, 

То злетить в блакить ясну, 

То пелюстки білі зірве, 

І посипле на Весну.

То замовкне, то заграє, 

То всміхнеться, то зітхне…

З кожним з нас таке буває, 

Як кохання спалахне.

3) У тексті повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» знайдіть 

приклади асонансу, алітерації та звуконаслідування.

VI. підБиТТя  підсУМКів УРоКів

VII. доМАШнє  зАвдАння

1.  Вивчити теоретичний матеріал.

2.  Виконати вправу з підручника (на вибір учителя).

3.  Із текстів  художньої  літератури  виписати  приклади  асо­

нансу,  алітерації,  звуковідтворення,  анафори  та  епіфори.

Правопис.Складні випадки правопису великої букви та слів з ненаголошеними голосними. Культура мовлення.Правильна вимова звукосполучень.

Мета: повторити правила про написання слів з ненаголошеними голосними; удосконалювати уміння правильно писати слова з ненаголошеними голосними, знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Фонетика: фонетична характеристика голосних звуків.

Орфоепія: правильне вимовляння ненаголошених голосних.

Орфографія: правопис великої букви.

Лексикологія: синоніми, ознайомлення з фразеологічним складом української мови.

Словотвір: частини слова.

Морфологія: частини мови.

Міжпредметні зв’язки:

Література: твори українських авторів, виразне читання віршових творів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників з теми

Спостереження над мовним матеріалом

Аудіювання