5 клас Українська мова

Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й залежне слово у словосполученні. Граматична помилка та умовне позначення її (практично).

Мета: ознайомити учнiв з основнимироздiлами науки про мову, показати, якемiсце займають серед них синтаксис i пунктуацiя; дати поняття про словосполучення,його будову, вiдмiннiсть вiд слова й речення,формувати вмiння визначати головне й залежне слово у словосполученнi, виділяти словосполучення в межах речення; провестироботу, спрямовану на запобiгання граматичних помилок у будовi словосполучень;розвивати логiчне мислення, вмiння робитиузагальнення на основi спостережень надмовним матерiалом; виховувати любов дорiдного краю, захоплення дивовижнимсвiтом української природи.

 

Тип урокiв: уроки засвоєння новогоматерiалу.

 

Перебiг урокiв

 

Актуалiзацiя мотивацiйних резервів учнiв з теми.

Робота з таблицею «Роздiли наукипро мову».

Методична ремарка.

Таблицю подаємо у спрощеному виглядi, враховуючи вікові особливостi учнiв.

 

Назва роздiлу	Що вивчається у роздiлi
Фонетика	Звуки мови
Орфографiя	Правильне написання слiв
Лексикологiя	Значення, походження, вживання слiв
Будова слова	Значущi частини слова
Морфологiя	Частини мови
Синтаксис	Словосполучення i речення
Пунктуацiя	Роздiловi знаки

 

• Доведiть, що мовознавство, або лiнгвiстика, складається з багатьох роздiлiв.Якi з них уже вам вiдомi?

• Що ви пам’ятаєте про синтаксис iпунктуацiю з початкової школи? Що вивчається у цих роздiлах? Як узаємопов’язанi синтаксис i пунктуацiя?

• Що ви знаєте про словосполучення?

 

Ознайомлення учнiв з темою, метою iзавданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання системи завдань.

Дослiдження-спостереження. Доберiть епiтети (прикметники) до слова осiнь.(Рання, красива, дощова, примхлива i т.д.)

Як називаються такi сполучення слiв? Щоточнiше передає змiст поняття – слово числовосполучення?

• Що спiльного є у слова i словосполучення?

• Чи є рiвноправними слова у словосполученнях? Вiд якого слова ви поставите питання у словосполученнi примхлива осiнь?

Запам’ятайте! Слово, вiд якого ставиться питання, є головним, а iнше, до якого ставимо питання, – залежним.

• Знайдiть головнi й залежнi слова уподаних словосполученнях.

Журавлиний ключ, розкiшнi айстри, збирати гриби, легко дихати.

• Якими частинами мови вираженi головне i залежне слова в кожному словосполученнi?

Дослiдження-аналiз. Подумайте, чиможна вважати словосполученнями поданiсполуки слiв.

Тепле вiтерець, гратися листочки, зриваєдерев.

• Виправте помилки, щоб утворилисясловосполучення. Що для цього потрібно зробити?

• За допомогою чого встановлюєтьсяграматичний зв’язок мiж словами?

Запам’ятайте! Граматичний зв’язок мiжсловами у словосполученнi здiйснюється за допомогою закiнчень або закiнчень i прийменникiв. Порушення такого зв’язку призводить допояви граматичних помилок, якi вчитель позначає на берегах зошитiв лiтерою Г.

Редагування тексту. Спробуйте себе вролi вчителя. Запишiть без граматичнихпомилок текст, автором якого є iноземець,що тiльки починає засвоювати закониукраїнської мови.

Я вже втретє приїжджаю Україна, тому краще розмовляю на українськiй мова. Менi дужесподобалась ваша країна, особливо красивi Карпати й широке Днiпро. Дякую вас за гостиннiсть.

Методична ремарка.

Учитель маєзвернути увагу учнiв на використання прийменника в у словосполученнiприїжджаю вУкраїну: «Коли говоримо про чiтко окресленутериторiю… як самостiйну державу, тодi завждивживаємо прийменник в (а не на)…» (І.Огiєнко).

Робота з пiдручником. Спробуйтесформулювати визначення поняттясловосполучення. Звiрте свої результати з матерiалом пiдручника. Яку нову інформацію ви почерпнули? (Не всi сполуки слiв є словосполученнями.)

• Якi ж сполуки слiв не належать дословосполучень? Чи можна вважати словосполученнями форми слiв, наприклад,найбiльш важливий, буду писати?

Розподiльний акродиктант. Запишiтьсловосполучення у 1-шу колонку, а сполучення слiв у 2-гу.

Широкий степ, говорити наперекiр, зошит iпенал, чарiвна музика, птахи вiдлiтають, біля ялин, пташиний спiв, голосно й дзвiнко, збирати ягоди.

• Пiдкреслiть останнi лiтери у прикiнцевому словi кожного рядка. Має утворитися слово, яке є оцiнкою вашої роботи.

Ключ. Правильно.

• Уведiть одне зi словосполучень у речення.

Гра-естафета «Хто бiльше?». Випишiть якомога бiльше словосполучень зподаного речення.

Ринуло вiд сходу ясне промiння мов руки,простяглося до лiсу, обняло його, засипало самоцвiтами, золотими смугами впало на синю від роси траву на галявi(М.Коцюбинський).

 

Пiдсумок уроку.

Дослiдження-вiдновлення. Заповнiтьпропуски на мiсцi крапок. Усно доповнiтьтекст.

Синтаксис – це роздiл мовознавства, якийвивчає … i … . Словосполучення – це змiстове й… поєднання двох повнозначних слiв. Змiстовий зв’язок установлюється за допомогою питання, а … – за допомогою закiнчення i … . Дословосполучень не належать … .

 

Домашнє завдання.

Вивчити теоретичний матерiал. Виконати одну з вправпiдручника (на розсуд учителя).

 

Наступний урок розпочнемо з перевiрки домашнього завдання методом«Мiкрофон». Учнi ставлять один одномузапитання з теми «Словосполучення», оцiнюють себе i товаришiв.

Ознайомлення учнiв з темою, метою iзавданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання системи завдань.

Робота з текстом. Визначте тип iстиль мовлення висловлення. Спишiть, замiсть крапок уставляючи пропущенi лiтери.

Лiто збiгло, як день, i з невлежаного туманувийшов син..оокий золотозубий вер..сень. Вiнприч..пив до свого бр..ля ч..рвоний з вологістю кетяг калини й нитку бабиного лiта, заглянувдо нашої школи, завзято вдарив у дзвiн та йпiшов помiж садами крутити крила вітряків (М.Стельмах).

Дослiдження-припущення. Що такебабине лiто? Чи можна це сполучення слів уважати словосполученням? Обгрунтуйте.

Пояснення вчителя.

На перший погляд, бабине лiто можна вiднести до словосполучень, оскiльки це поєднання двох повнозначних слiв, вiд iменника до прикметника можна поставити питання, словаузгоджуються мiж собою в родi, числi та вiдмiнку. Однак це словосполучення не синтаксичне, а фразеологiчне. «Бабине лiто» – стале словосполучення, воно iснує в мовi у готовому виглядi (порiвняйте: тепле лiто, дощове лiто, веселе лiто) i має два значення:

1. Погiднi днi на початку осенi.

2. Павутиння, що лiтає в цей перiод.

Отож стiйкi сполучення слiв, якi за змiстом виражають одне поняття, називаються фразеологiчними словосполученнями. Вони не створюються мовцем, а iснують у мовленнi, томуфразеологiчнi словосполучення можна лишевiдтворити, на вiдмiну вiд синтаксичних, якiконструюють. Розчленувати фразеологiчнi словосполучення на головне i залежне слова неможна.

Вибiрковий диктант. Запишiть лишефразеологiчнi словосполучення.

Наламати дров, наламати галуззя; пасти гусей, пасти заднiх; заварити чай, заварити кашу;яблуко пiдняти, яблуку нiде впасти, яблуко незгоди; ловити гав, ловити м’яч.

• Пояснiть значення кожного фразеологiзму.

Запам’ятайте! Фразеологiзм яблуко незгоди, що означає «предмет суперечок, ворожнечi», походить iз Давньої Грецiї. Крiм фразеологiчних, iснують лексичнi словосполучення.Вони називають одне поняття, наприклад, прiзвище й iм’я, географiчна назва, назви установ, органiзацiй, навчальних закладiв тощо. Як iфразеологiчнi, лексичнi словосполучення немають головного i залежного слiв.

Фiзкультхвилинка. Коли вчитель називає лексичне словосполучення – пiднесiть руки догори, фразеологiчне – розведiтьїх у сторони, синтаксичне – присядьте.

Чорне море, п’ятами накивати, витрiшкипродавати, задачу розв’язати, Нестор Лiтописець, Кабiнет Мiнiстрiв України, Схiдноєвропейський унiверситет, пам’ятний день, ллє як iзвiдра, вiдповiв правильно, Київська Русь.

Робота з пiдручником.Письмове виконання вправ на застосування i закрiплення знань, формуваннявiдповiдних умiнь (синтаксичний розбiр словосполучень, розподiл словосполучень залежно вiд того, якою частиною мови вираженеголовне слово, розрiзнення словосполучень iсполучень слiв та речень).

Творча робота. Напишiть невеликутворчу роботу в художньому стилi проосiнь, увiвши в текст доречнi для цього стилю словосполучення.

Намисто горобини, легенько кружляють, золотий килим, атмосфернi опади, розкiшневбрання, пониження температури, зеленi насадження, голiвки айстр, родина складноцвiтих,срiбне павутиння.

 

Методична ремарка.

Це завданняможна запропонувати як iндивiдуальне для окремих учнiв у той час, коли iншi виконуватимуть вправи з пiдручника.

 

Пiдсумок уроку.

• Продовжiть речення:

• На уроцi менi вдалося поглибити своїзнання про словосполучення i дiзнатися, що… .

• Найцiкавiше було виконувати… .

• Найважчим для мене було… .

• Я хочу бiльше дiзнатися про… .

 

Домашнє завдання.

Розвиток мовлення. Типи мовлення (різновиди текстів): розповідь, опис, роздум. Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду.

Мета: забезпечити засвоєння учнямипоняття про типи мовлення, навчати школярiв визначати тип мовлення тексту, знаходити поєднання в текстi ознак кількох типiв мовлення; ознайомити з особливістю побудови розповiдi, опису та елементарного роздуму; формувати вмiння будувативисловлення, правильно обираючи типмовлення; виховувати почуття любовi довсього живого на землi, вiдповiдальнiсть зазбереження природи.

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

 

Перебiг уроку

 

Актуалiзацiя мотивацiйних резервів учнiв з теми.

Дослiдження-гiпотеза. Чи доводилосявам чути про таємничу чупакабру, яка часвiд часу з’являється поблизу людськихосель? Уявiть, що ваш однокласник, прийшовши до школи, повiдомив: вiн бачив чупакабру. Ви заiнтригованi. Якi запитанняпоставите однокласниковi?

 

Методична ремарка.

Вислухавши учнiв, учитель запише на дошцi запитання:

– Як поводилася чупакабра?

– Як вона виглядає?

– Ти вiриш, що це була саме чупакабра? Доведи.

Педагог має спрямовувати мiркування учнів до таких висновкiв: щоб вiдповiсти на перше запитання, треба скласти розповiдь, назвати дiї,якi виконувала тварина в певнiй послiдовностi;вiдповiдаючи на друге запитання, потрiбно вдатися до опису чупакабри; а вiдповiдь на третєвимагає аргументованого роздуму.

Ознайомлення учнiв з темою, метою iзавданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання системи завдань.

Запам’ятайте! Залежно вiд мети, змiсту йбудови висловлення розрiзняють три типи мовлення: розповiдь, опис, роздум. Завдання розповiдi – повiдомити про якусь подiю, тому запитання, якi можна поставити до тексту-розповiдi, –що вiдбувається? (в i д б у л о с я?), щ ороблять ? (робили?). До опису вдаються тодi,коли потрiбно передати зовнiшнiсть людини, тварини, словесно змалювати предмет чи явище. Дотворiв-описiв можна поставити запитання я к и й?(яка? яке?). Тип мовленняроздум обираютьтодi, коли треба пояснити причину якогось явища,процесу або в чомусь переконати спiврозмовника.Запитання, що ставимо до роздуму, – ч о м у?

Щоб не сплутати типи мовлення зi стилями,запам’ятайте такi асоцiативнi пари: у словiстиль п’ять лiтер – вам вiдомо п’ять стилiв: розмовний, художнiй, науковий, публiцистичний,офiцiйно-дiловий; у словi тип три лiтери – є тритипи мовлення: розповiдь, опис, роздум.

Робота з текстами. Прочитайте тексти. Установiть типи мовлення. Обгрунтуйте. Визначте стильову належність текстiв.

1-й т е к с т. Нарештi мiсто скiнчилося, i нашавтомобiль запетляв вибоїстою польовою дорогою. Ще кiлька кiлометрiв – i ми в лiсi. Беремо вруки кошики i йдемо по гриби. Шурхотить під ногами листя. Я уважно придивляюся довкола,бо кажуть, що це грибне мiсце. Ось пiд берiзкоювидно купку листя. Пiдходжу, нахиляюся, обережно розгортаю сухi листочки. З’являєтьсяшапочка. Пiдберезовик! Нахиляюся, обережнозрiзаю i кладу його в кошик. Оглядаюся. Щеодин гриб! Через годину мiй кошик доверху наповнився рiзноманiтними грибами (З журн.).

2-й т е к с т. На зарослiй зозулиним льономкупинцi стоїть отакенне красноголовище! Шапка на ньому буде не менше полумиска, а ніжка завтовшки з мою руку… А он тiль-тiль проклюнувся грибочок, у нього ще й нiжки нема, а шапочка навiть не встигла почервонiти. Вiн ще маля. Хай росте (За М.Стельмахом).

3-й т е к с т. Деякi мої друзi дивуються:«Хiба ж цiкаво пiвдня бродити лiсом у пошукахгрибiв? Є значно бiльше прекрасних способів прекрасно провести час!»

Для мене ж тихе полювання (а саме так називають збирання грибiв) – найприємнiше проведення часу.

По-перше, це спiлкування з природою. Якприємно прокинутися раненько, пройтися поросi, вдихнути на повнi груди свiже повiтря!

По-друге, велика радiсть – знайти гриба. Потiм другого, третього. Вiдчуваєш себе розвiдником, першопрохiдцем, а може, Шерлоком Холмсом, бо без дедукцiї у такiй справi також необiйтися.

Нарештi, прогулянка лiсом – це шлях доздоров’я, своєрiдний спорт.

Отже, тихе полювання – це поєднанняприємного й корисного (З журн.).

Проблемне запитання. Чи можна за заголовком твору визначити тип мовлення?

Дослiдження-обгрунтування. Визначте тип мовлення твору за поданими заголовками.

• Барви осiннього парку.

• Цiкава екскурсiя.

• Моє улюблене заняття.

• Чи потрiбна в школі форма.

• Комп’ютер – друг чи ворог. На цiйсвiтлинi бабуся така молода. Мiй песик.

• Який з поданих заголовкiв передбачаєдва типи мовлення тексту? («Мiй песик».Це може бути i розповiдь, i опис.)

Робота з пiдручником.

Учнi читають уголос i коментують матерiал про особливiсть побудови кожноготипу мовлення.

Дослiдження-спостереження. Прочитайте текст. Якi типи мовлення в ньомупоєднано? Який є основним? Визначте тему й основну думку тексту.

Я давно мрiяв потрапити в зоопарк. Не той,де звiрi сидять у тiсних клiтках, бо менi болячедивитися в їхнi сумнi очi, а справжнiй.

…І ось ми ходимо красивим парком, де у величезних вольєрах перебувають мешканцi лiсiв,гiр i степiв. Вольєри просторi, дерева й кущiсправжнi, а тварини живуть своїм життям: вiдпочивають, сплять, ховаються в затiнку чи вспецiально пристосованих примiщеннях. Вонине хочуть позувати перед об’єктивом, а менi такхочеться сфотографувати жирафу. Нi, кращеслона. Вiн такий великий, ноги – як колоди, хобот – нiби труба. Вуха широкi, мов листя лопуха. Очi добрi-добрi. А ще маленький кумеднийхвостик, який все ж таки личить слониковi.

Хтось кидає яблуко. Слон неквапливо пiднiмає його хоботом i вiдправляє до рота. Усiмсмiшно. А я радiю, бо таки вдалося зафiксуватицю мить.

Створення висловлення. Прочитайтепершi речення майбутнiх текстiв. Яким типам мовлення вони вiдповiдають?

1. Маленьке пухнасте кошенятко довірливо дивилося на мене великими сумними очима.

2. Одного разу ми з подругами гуляли намайданчику поблизу будинкiв. Раптом почулижалiбне скавулiння.

3. Чому в нашому мiстi так багато собак, якiчасто ходять зграями i лякають перехожих?

• Оберiть початок, який найбiльше сподобався. Складiть усно невеликий твiр, додержуючи потрiбного типу мовлення. Подумайте, якi елементи iнших типiв мовлення можна використати у вашiй роботi. Дайте їй заголовок.

 

Методична ремарка.

За потреби учнi,виконуючи завдання, об’єднуються у групи.

Обговорення й редагування творчихробiт.

 

Пiдсумок уроку.

Дайте розлогу вiдповiдь на запитання «Що я дiзнався на уроцiпро типи мовлення?».

 

Домашнє завдання.

Знайти в художньому текстi опис тварини. Записати його в зошит, скласти план. Переказати текст за планом.

Розвиток мовлення. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета.

Мета: перевірити рівень сформованості в учнів комунікативних та текстотворчих умінь, мовної грамотності; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, уважність

Очікуванні результати: учні вміють докладно переказувати текст; розпізнають його структурні особливості, визначають тему й основну думку висловлювання; складають план прочита-ного або почутого.

Обладнання: текст для переказу, дидактичний матеріал

Тип уроків: застосування знань і формування вмінь.

 І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроків

Проблемне питання.

— Для чого потрібне вміння переказувати текст? 

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

 ІІІ. Основний зміст роботи

1. Читання вчителем тексту для переказу.

ДУБ

Не першу сотню літ росте на пагорбі кремезний дуб із розлогим, покрученим, мов пальці в старої роботящої людини, гіллям. Він міцно вчепився в землю товстим корінням, й жодному вітрові, здається, несила похитнути його сонцем обсмалений, дощами й морозами покарбова-ний стовбур.

 Час добряче подзьобав кору велетня, блискавкою скосило верховіття, а внизу, поблизу землі, виникло чималеньке дупло. Саме це дупло й завдавало найбільше прикрощів дубові… Розкошували в ньому деревоточці, а що міг дуб зробити? Стогнав, сердешний, від безсилля, опускав додолу гілля від горя невтішного.

Не обминула радість і нашого дуба. Летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку, а тут дупло. Далі бджоли не полетіли, оселилися в ньому. Швиденько почистили, зайвину з нього викинули. Затишно стало, сухо. А там, де сухо, немає місця деревоточцям. Деякі з них хотіли проникнути в дупло, так де там: хазяї і на поріг не пустили. Невдовзі бджоли обжилися, меду наносили. Довго їм дупло за вулика правило.

(150 сл.) (За А. Давидовим)

2. Словникова робота.

1) Поясніть лексичне значення слів кремезний, покарбований, деревоточці, зайвина.

2) Доберіть синоніми до слів кремезний, роботящої, хазяї.

3. Бесіда.

— Визначте тему й головну думку тексту.

— До якого типу та стилю мовлення він належить?

— Яким ви уявили дуб, коли прослухали текст для переказу?

— Що символізує дуб в усній народній творчості?

4. Самостійна робота учнів над складанням плану.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН

1) Кремезний дуб із розлогим, покрученим гіллям.

2) Чималеньке дупло завдавало найбільше прикрощів дубу.

3) Бджолиний рій оселився в дуплі дерева.

5. Повторне читання вчителем тексту для переказу.

6. Робота учнів у чернетках, редагування переказів.

7. Написання переказу в чистовиках.

 ІІІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1) Повторити теоретичний матеріал

2) Виконати вправи

 ІV. Підсумок уроків

1. «Опитування-інтерв’ю».

(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)

— Чи сподобалась вам розповідь про дуб? Чим вона вас вразила?

2. Фразеологічний тренінг.

Чи знаєте ви прислів’я, у яких говориться про дуб? Поясніть зміст поданих прислів’їв.

За одним разом дуба не зрубаєш. І великий дуб від малої сокири падає. Смола до дуба не пристане.

Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення).

Мета: поглибити засвоєні в початкових класах знання про основні ознаки речення; удосконалювати навички відрізняти словосполучення від речення; формувати вміння визначати межі речень, граматичні основи; дати поняття про речення з одним головним членом; розвивати логічне мислення, спостережливість, уважність

Очікувані результати: учні відрізняють речення від словосполучення; знаходять межі речення в тексті, частини складного речення, що мають будову простих; правильно виділяють граматичну основу речення.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

• І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Бесіда.

— Як називається розділ науки про мову, який вивчає будову словосполучень і речень?

— Що вивчає пунктуація?

— Що вам відомо про словосполучення? Наведіть приклад.

— Які сполучення слів не є словосполученням?

— Що таке поширені словосполучення? Наведіть приклад.

• ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Спостереження над мовним матеріалом.

Прочитайте поданий мовний матеріал. Чим відрізняється словосполучення від речення?

Ромашка. Лугова ромашка. Лугова ромашка — польова царівна.

Осінь. Різнобарвна осінь. Різнобарвна осінь прийшла до нашого міста.

Мріяти. Мріяти про весну. Пожовклі трави в лугах мріяли про весну.

• ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

1)   Що називаємо реченням. Граматична основа.

Одиницями синтаксису є словосполучення, речення, складне синтаксичне ціле (текст).

Речення — основна синтаксична одиниця: саме по собі служить мовленнєвому спілкуванню і є будівельним матеріалом для тексту.

Усі слова в реченнях пов’язані граматично. Головними членами речення є підмет і присудок, вони й складають його граматичну основу, і залежать один від одного.

2)   Якими частинами мови можуть бути виражені підмет і присудок.

Підмет найчастіше виражений іменником або займенником у називному відмінку. Присудок найчастіше виражений дієсловом. Рідше — прикметником або іменником.

3)   Види речень за емоційним забарвленням.

Окличні речення виділяються окремо — за інтонаційною ознакою.

4)   Поширені та непоширені речення.

Речення, у якому є хоч один другорядний член, є поширеним.

5)   Двоскладні та односкладні речення.

Граматична основа речення може включати лише один головний член — підмет або присудок. Такі речення називаємо односкладними.

2.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

3.   Робота біля дошки й у зошитах.

Запишіть речення, підкресліть граматичну основу.

Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок. На тихому плесі почали виринати зелені пуп’янки. Минула година. Золоті промені перетворили смарагдові бруньки на білосніжні чашечки з пучками гарячого сонця. Розквітла лілія — біле латаття.

(Л. Михайловський)

4.   Конструювання речень.

Із поданих слів складіть речення-прислів’я, підкресліть підмет і присудок.

Хвості, сорока, на, принесла. Болото, кулик, хвалить, кожен, своє. Чоловіка, і, компанія, доброго, зіпсує, погана. Солодша, у, від, меду, друга, вода, вражого. Біді, в, друзі, пізнаються.

• IV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Вибіркове списування.

Прочитайте, випишіть речення з одним головним членом. Підкресліть граматичну основу.

Я не міг відірвати очей від вишні. (В. Сухомлинський) У повітрі вже пахне весною. (Є. Гуцало) Гаї шумлять. (П. Тичина) Не люблю осінньої ночі. (Б. Лепкий) Вітер. Осінь глибока. (О. Довженко) І верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять поволі. (Леся Українка) З полови хліба не спечеш. (Нар. творч.)

2.   Творче завдання.

Уживаючи двоскладні та односкладні речення, складіть діалог «Правила дорожнього руху».

• V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

• VI.  Підсумок уроку

Завдання учням.

Наведіть приклад речення з одним головним членом.

5 Клас Українська література

Казка «Летючий корабель». Непереборна життєствердність та людинолюбство у творі.

Мета: ознайомити учнів із народною казкою «Летючий корабель»; розвивати фантазію, творчу уяву, навички виразного читання та переказування казок, виділення головних епізодів та їх коментування

Очікувані результати: учні знають і розуміють зміст казки, вміють її виразно читати й переказувати, коментувати ключові епізоди, робити власні висновки.

Теорія літератури: народна казка, її ознаки; реальне та фантастичне.

Обладнання: підручник

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

• І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Здавна люди мріяли про те, щоб бачити й чути, що відбувається на великій відстані, регулювати температуру за потребою — робити холодно чи жарко, швидко пересуватися, навіть літати, наприклад на кораблі. Про це й складали казки. І що дивно: найсміливіші мрії, висловлені в казках, ставали через деякий час дійсністю. Потяги, автомобілі допомагають швидко долати великі відстані; телефони, відеокамери, супутниковий зв’язок дають змогу бачити весь світ, спілкуватися з людьми, що знаходяться далеко; кондиціонери влітку освіжають, узимку — зігрівають, а летючі кораблі стали звичайними для нас літаками, повітряними кораблями. Тож, мабуть, варто мріяти й далі! Про це ми й поміркуємо сьогодні на уроці.

• ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання, переказування, коментування народної казки «Ох» або її окремих епізодів.

2.   Проблемне питання.

— У яких інших казках різних народів трапляються подібні мотиви? (Українська казка «Про жар-птицю та вовка», російська казка «Про Кощея Безсмертного» та ін.)

• IІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Робота з підручником.

Опрацювання статті-коментаря до теми.

2.   Виразне читання казки «Летючий корабель».

(Можна за ролями.)

33. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

Жалувати — виявляти прихильність, ласку, любити.

Хлоп — селянин, мужик.

І в пельку не йде — не має апетиту, не хочеться їсти.

Лук — зброя для метання стріл.

Зі світу звести — знищити.

Занапастити — заподіяти смерть, призвести до загибелі.

Грубник — робітник, що палить у печах (грубах).

4.   Спостереження над текстом.

— Чим ця казка схожа на попередню («Ох»), чим відрізняється? (Схожі риси: перетворення ледачого сина на розумного, красивого та багатого; фантастичні персонажі й речі; будова казки. Казка «Летючий корабель» відрізняється від інших тим, що в ній багато персонажів, утілені мрії людей про речі, які допомагали б їм жити, швидко пересуватися, мати комфорт.)

— Скільки людей посадив на свій корабель головний герой казки? (7; Слухало, Скороход, Стрілець, Об’їдайло, Обпивайло, Морозенко, Той, що ніс дрова.)

— Назвіть усіх героїв казки, з’ясуйте їхній рід занять чи вміння. (Розумні брати, дурень, дід, баба, сивий дід-чарівник, Слухало, Скороход, Стрілець, Об’їдайло, Обпивайло, Морозко, Той, що ніс дрова — імена говорять самі за себе; останній міг із дрів добути військо.)

— Яку, на ваш погляд, мрію відображають персонажі Об’їдайло, Обпивайло, Скороход, Стрілець, Морозенко? (Завжди мати достатньо їжі, питва, швидко пересуватися, робити холод у спеку, стріляти на далекі відстані.)

— Про які українські національні традиції згадується в казці? (Давати на дорогу хліб, шанобливо ставитися до старших, ділитися їжею, допомагати друзям, виручати їх зі скрутного становища.)

— Які чудеса відбувалися в казці? Назвіть «чарівні речі». (Чудеса — це можливості героїв: дід-чарівник побудував летючий корабель; друзі дурня, яких він зустрів дорогою, виконували складні завдання, що їх давав цар, допомагали йому й рятували. Чарівні речі — летючий корабель, живуща і цілюща вода, солома, дрова.)

— Які магічні цифри присутні в тексті? (3, 7, 12, 40.)

• ІV.  Закріплення знань, умінь та навичок

Творче завдання.

Пофантазуйте й назвіть та опишіть речі, пристрої, які б вам хотілося мати в майбутньому і яких ще немає тепер (про які можна тільки мріяти). Наприклад, охоронець здоров’я, який би говорив людині про якість продуктів, попереджав би про небезпеку їх уживання, якісь шкідливі дії, явища та радив, як цьому запобігти.

• V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

Навчитися виразно читати, переказувати казку, висловлювати про неї власні міркування. Для бажаючих — підготувати інсценівку казки.

2.   Завдання підвищеної складності.

Знайти приклади перетворення фантастичних мрій давніх людей на реальність (у прочитаній казці та інших творах.)

• VІ.  Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Якби в мене був летючий корабель… (такий друг, як…)

Контрольна робота. Вступ. Міфи, легенди, перекази українців. Народні казки (літературний диктант і розгорнуті відповіді на запитання).

Мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів із метою контролю й корекції; розвивати пам’ять, уміння зосереджуватись, логічне та образне мислення, зв’язне мовлення

Очікувані результати: учні знають зміст і художні особливості вивчених народних казок, уміють виділяти в них ключові епізоди, висловлювати власні думки з приводу прочитаного, проводити аналогії із сучасним життям.

Теорія літератури: образне слово, міф, фольклор, легенда, переказ, народна казка.

Обладнання: тестові завдання у двох варіантах

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

• І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

На попередніх уроках ми з вами познайомилися з чудовим світом фантазії, мудрості нашого народу. Міфи, легенди, перекази, казки не лише розповідають про життя, уявлення, мрії наших предків, розважають, а й навчають бути працьовитими, кмітливими, розумними, мужніми, сміливими, любити рідний край. Своїми міркуваннями про це ви й поділитеся на сьогоднішній контрольній роботі. Успіху вам!

• ІІ.  Основний зміст роботи

1.   Інструктаж щодо виконання тестових завдань.

2.   Виконання учнями тестових завдань.

Варіант І

І–ІІ рівні

(Кожна правильна відповідь — 1 бал.)

1.   Про дівчину, яка напоїла людей і врятувала їх, говориться в легенді чи міфі

А   «Берегиня»

Б   «Про зоряний Віз»

В   «Неопалима купина»

Г   «Чому в морі є перли і мушлі»

2.   Силун і Карпо — це герої легенди, переказу

А   «Як виникли Карпати»

Б   «Білгородський кисіль»

В   «Прийом у запорожців»

Г   «Дажбог»

3.   Незважаючи на завдані кривди, прощає свого ворога герой чи героїня казки

А   «Мудра дівчина»

Б   «Ох»

В   «Про правду і кривду»

Г   «Летючий корабель»

4.   Родоначальником русів-українців, першим князем і незмінним покровителем був

А   Перун

Б   Дажбог

В   Сварог

Г   Білобог

5.   Білгородці в народному переказі змусили ворогів відступити за допомогою

А   киселя й сити

Б   юшки й узвару

В   хліба й води

Г   хліба й солі

6.   Летючий корабель в однойменній народній казці символізує

А   мрію людей про швидкісні кораблі

Б   творчу фантазію народу

В   мрію людей про літаки

Г   майстерність, вправність народу в будівництві

ІІІ рівень

(Кожна правильна відповідь — 1,5 бала.)

7.   Коротко схарактеризуйте героя народного переказу «Ой Морозе-Морозенку»

8.   Напишіть, чому, за легендою, в морі є перли й мушлі.

ІV рівень

(Правильна, змістовна, цікава відповідь — 3 бали.)

9.   Виконайте одне із завдань.

А   Напишіть твір-мініатюру «Краса світу і людської душі в художньому слові».

Б   Порівняйте легенду «Неопалима купина» й переказ «Білгородський кисіль», знайдіть спільне та відмінне.

Відповіді: 1 Б, 2 А, 3 В, 4 Б, 5 А, 6 В.

Варіант ІІ

І–ІІ рівні

(Кожна правильна відповідь — 1 бал.)

1.   Про жінку, яка зупинила страшних ворогів, говориться в легенді чи міфі

А   «Берегиня»

Б   «Про зоряний Віз»

В   «Чому в морі є перли і мушлі»

Г   «Дажбог»

2.   Військовою вправністю, мужністю, сміливістю, великою любов’ю до свого народу відзначався герой легенди, переказу

А   «Прийом у запорожці»

Б   «Ой Морозе-Морозенку»

В   «Білгородський кисіль»

Г   «Берегиня»

3.   Простий герой (чи героїня) виявляється мудрішим за освіченого пана в казці

А   «Летючий корабель»

Б   «Мудра дівчина»

В   «Про правду і кривду»

Г   «Ох»

4.   За народним переказом, запорожці випробовували новоприбулого так

А   змагалися з ним на шаблях

Б   наказували здобути зброю

В   казали варити кашу

Г   просили розповісти щось смішне

5.   Неопалима купина в народній легенді символізує

А   чарівний світ рослин України

Б   народну фантазію

В   непередбачуваність явищ природи

Г   мужність і непереможність народу

6.   Перлини в морі — це

А   намисто, що його розсипало сонце

Б   сльози закоханої дівчини

В   зірочки, які впали з неба

Г   крапельки роси з чарівних квітів

ІІІ рівень

(Кожна правильна відповідь — 1,5 бала.)

7.   Коротко схарактеризуйте героїню народної казки «Мудра дівчина».

8.   Напишіть, як білгородці змусили ворогів відступити (за переказом «Білгородський кисіль»).

ІV рівень

(Правильна, змістовна, цікава відповідь — 3 бали.)

9.   Виконайте одне із завдань.

А   Напишіть твір-мініатюру «Народне уявлення про добро і зло в казці».

Б   Порівняйте, як зображуються запорозькі козаки в різних народних легендах та переказах.

Відповіді: 1 А, 2 Б, 3 Б, 4 В, 5 Г, 6 Б.

• ІІІ.  Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Сьогодні на уроці найскладнішим для мене було…