2. Структура і зміст дипломної роботи (загальні вимоги)

Дипломна робота фахівця ОКР «Магістр», що виконується за результатами досліджень, повинна містити незалежно від обраного напряму наступний план і структуру:

Титульна сторінка Завдання до виконання дипломної роботи Реферат Зміст Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів Вступ Розділ 1. Огляд літератури Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ ТА ЗОНИ ДОСЛІДЖЕННЯ Розділ 3. Результати досліджень та їх аналіз РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ проектних Рішень Розділ 5. Екологічне ОБГРУНТУВАННЯ проектних Рішень Висновки рекомендації Список використаної літератури Додатки

К-ть стор. 1 1 1-2 1 15-20 2-5 15-20 3-4 3-4 1 1-2 1-2

Зміст дипломної роботи має чітко відповідати назві теми.

Загальний обсяг дипломної роботи ОКР «Магістр» повинна складати 60-65 сторінок.

1. Вимоги до структурних складових дипломної роботи

На титульній сторінці (зразок оформлення титульної сторінки дипломної роботи наведено у додатку А) розміщується така інформація: назва навчального закладу та факультету, назва кафедри, код і назва спеціальності, тема, прізвище та ініціали автора, наукового керівника, рецензента та їх науковий ступінь та вчене звання, відомості щодо допуску дипломної роботи до захисту, календарний рік захисту.

Зразок завдання до виконання дипломної роботи наведено у додатку Б.

Реферат

Реферат - це скорочений виклад змісту дипломної роботи з основними її положеннями і висновками. Він містить: відомості про обсяг дипломної роботи (кількість аркушів дипломної роботи, графіків, таблиць, додатків), текст реферату, перелік ключових слів. Текст реферату відображає подану в роботі інформацію в такій послідовності: тема, об'єкт вивчення, мета роботи, використані методи (аналітичний, розрахунковий чи експериментальний), оцінка технологій, рекомендації щодо використання результатів роботи.

Реферат повинен мати обсяг не більше однієї сторінки стислого викладу інформації з використанням стандартних термінів. Завершується реферат переліком 5-15 ключових слів (словосполучень), надрукованих у називному відмінку через коми. Вони є визначальними для розкриття суті дипломної роботи. Орієнтовний виклад реферату наведено в додатку 4.

Зміст дипломної роботи повинен відповідати її темі і плану, його розміщують на початку роботи, що дає можливість представити структуру дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаної літератури та матеріалів.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подають у дипломній роботі окремим списком перед вступом, якщо вжито спеціальну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо.

Перелік друкують двома колонками, в яких ліворуч за абеткою наводять скорочення, праворуч – їх розшифрування.

Якщо у дипломній роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті за першого нагадування.

Вступ

У вступі слід стисло охарактеризувати актуальність і сучасний стан проблеми з обраної теми дипломної роботи, а також її значення для лісового і садово-паркового господарства.

Закінчують вступ визначенням мети та завдань дипломної роботи.

Розділ 1. Огляд літератури

Належний аналіз джерел літератури з обраної теми дозволяє визначити, що зроблено для розв'язання сформульованої проблеми та що найбільш доцільно робити далі для досягнення повного її вирішення. Тому починати виконання дипломної роботи потрібно з такого аналізу: історія, сучасний стан, основні результати попередніх досліджень з обраної теми та перспективні напрями вивчення обраного об'єкта, проблеми. Виклад доцільно вести в дискусійному плані, протиставляючи погляди різних авторів і супроводжуючи їх власними коментарями.

Огляд літератури має містити загальний висновок про сучасний стан вивчення обраного об'єкта. Якісне опрацювання можливе на підставі вивчення студентом близько 25 – 30 джерел літератури, а саме: навчальних посібників, монографій, збірників наукових праць, періодичних видань, авторефератів дисертацій, тощо.

Джерело, на яке посилаються у тексті огляду літератури, позначають в квадратних дужках тим порядковим номером, яким воно записане у списку літератури.

Наприклад:

1. За даними Підлісного В. Д. (1982р.) встановлено наявність скритого періоду ураження рослин патогеном, тривалістю від 3 до 10 днів [15].

2. На можливість вегетативного розмноження в культурі Primula veris L. вказують ряд дослідників [4,11, 17].

3. Чорноземи глибокі поширені у Вінницькій області на площі 339,1 тис. га, з них карбонатні – 60,6 та вилугувані – 65,8 тис. га [8].

Латинські назви рослин слід писати курсивом, наприклад: Ешшольція каліфорнійська

( Eschscholzia californica L.) - однорічна декоративна рослина, яка відноситься до родини макові ( Papaveraceae).

При описі рослин, при першому згадуванні про вид рослин його назва подається як українською так і латинською мовами. Наприклад: Окрім дуба звичайного на півдні Вінницької області зустрічається в невеликій кількості дуб пухнастий (Quercus pubescens).

При характеристиці і опису рослин є рівноцінним використання назв рослин як українською так і латинською мовами, наприклад:

1. Таволга гостра є самим розповсюдженим видом таволги в декоративному садівництві в Україні.

2. Spiraea arguta є самим розповсюдженим видом таволги в декоративному садівництві в Україні.

При неодноразовому використанні латинської назви рослини в описі можливе скорочення його родової частини назви, наприклад:

Вишня мілкопильчаста (сакура) – Prunus serrulata в скороченому варіанті буде виглядати, як Р. serrulata.

Назви сортів (культиварів) іноземного походження подаються латинською мовою, якщо не існує його літературного перекладу, при цьому сама назва береться в одинарні лапки та виділяється курсивом, наприклад:

1. Сорти жимолості виткої ‘Belgica’, ‘Aureoreticulata’ найкраще зарекомендували себе в умовах Лісостепу України [12].

2. Сорти Lonicera periclymenum ‘Belgica’, ‘Aureoreticulata’ найкраще зарекомендували себе в умовах Лісостепу України [12].

Сорти вітчизняного походження подаються українською мовою в тому ж оформленні, наприклад:

Сорт бузку звичайного ‘Моцарт’ характеризується …

При описуванні підвидів (subspecies), різновидностей (varietas) чи селекційних форм (forms) відповідно використовуються їх скорочені латинські зазначення – (subsp.), (var.) чи (f.), наприклад:

1. Підвид півонії деревовидної – Paeonia suffruticosa subsp.  Spontanea;

2. Півонія деревовидна підвид Spontanea;

3. Півонія деревовидна subsp.  Spontanea;

Якщо культурний вид декоративної рослини має гібридне походження (міжвидовий, міжродовий) то в латинській назві він має наступне позначення: Syringa × henryi – бузок Генрі, являє собою гібрид на основі бузку гімалайського (Syringa emodi).

В латинській назві рослин досить часто зазначається авторство у вигляді певного скорочення фамілії автора прийнятого Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури, наприклад, бузок Генрі – Syringa × henryi C. K. Scheld. Латинську назву з зазначенням авторства прописується лише при першому написанні назви, в подальшому описі авторство опускається – Syringa × henryi.

Огляд літератури обов'язково доцільно поділити на декілька підрозділів з проблемних питань , які вивчаються. Об'єм розділу - 10-12 сторінок. По завершенні розділу подається узагальнюючий висновок.

Розділ 2.Характеристика об’єкту та зони дослідження

Вказують місцезнаходження підприємств, об’єктів озеленення, природних зон, на базі яких проводились дослідження або використовувався дослідний та експериментальний матеріал. Це можуть бути лісівничі та комунальні господарства, лісопаркові території, садові центри, ботанічні сади, об’єкти озеленення міста, тощо. Описують грунтово-кліматичні та лісівничі умови території, характеристику переважних деревних порід, особливості виробничої діяльності підприємства. Характеристику кліматичних умов зони розміщення господарства наводять за даними найближчої метеостанції.

В даному розділі наводяться об’єкти і методика дослідження, перераховуються всі без винятку спостереження, обліки і аналізи, які проводяться у досліді, з посиланням на методики їх проведення. Оригінальні методи описуються детально. Об'єм розділу - 8-12 сторінок.

Розділ 3. Результати досліджень

У цьому розділі потрібно викласти весь фактичний експериментальний матеріал (технології вирощування, облаштування, практичне використання) у такій послідовності, в якій він був одержаний дослідником. Дані досліджень наводяться у вигляді таблиць, графіків, малюнків, фотографій з відповідним їх аналізом.

Аналіз результатів досліджень концентрує в собі всю сукупність набутих студентом теоретичних знань і його уміння самостійно оцінювати одержані результати, пояснювати окремі явища чи цифрові дані, що виходять за рамки звичайних уявлень.

При аналізі цифрового ряду будь-яких супутніх спостережень потрібно намагатись знайти залежності між цими показниками і кінцевим результатом досліду.

Обговорення даних спостережень за змінами параметрів рослин чи зовнішнього середовища повинне закінчуватись короткими висновками, які потім виливаються в загальні висновки і рекомендації.

Це основний розділ дипломної роботи. Цей розділ має включати не менше 6–8 таблиць. Частину таблиць можна замінити ілюстраціями у вигляді рисунків, графіків, діаграм. Назва розділу має бути тематичною, наприклад:

• Результати досліджень ///.

• Структура, динаміка та загальна оцінка паркових насаджень.

• Озеленення досліджуваного об’єкта.

Залежно від тематики дипломної роботи (проекту) кількість окремих підрозділів та їх зміст буде різним.

Наприклад:

3.1. Вибір варіативних підходів до проектування. Розрахунок відвідування об’єкта або техніко-економічне обґрунтування потенційної ємності об’єкта.

3.2. Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території:

- функціональне та ландшафтне зонування території, планувальна структура. Входи, в’їзди, головні напрями та вузли дорожньо-транспортної мережі;

- форма фонтанів, декоративних водойм;

- контури паркових (лісопаркових) насаджень – деревних масивів, груп, галявин, квіткового оформлення.

3.3. Формування насаджень:

- покращення та збагачення існуючого ландшафту, санітарні реконструктивні та планувальні рубки, формування ландшафту;

- підбір асортименту деревних та трав’янистих рослин з урахуванням їх біоекологічних характеристик;

- формування пейзажних картин, найбільш привабливих панорам, коротких та далеких перспектив, видів з найвищих та найнижчих точок рельєфу, формування галявин, масивів, груп, куртин, солітерів.

3.4. Благоустрій території.

Споруди та малі архітектурні форми (підбір типових проектів або проектні пропозиції). Види водойм, їх площа, конструкція (поперечний розріз). Майданчики різного функціонального призначення, алеї, доріжки, стежки, стоянки тощо (конструкція, типи покриття). Календарний план будівництва садово-паркового об’єкту.

3.5. Агротехнічні заходи.

Підготовка території до виконання агротехнічних робіт, Агротехніка садіння дерев, кущів, створення газонів, квітників тощо. Догляд за насадженнями, різні види обрізок, топіарне мистецтво.

3.6. Захист рослин.

Лікування та консервація старих дерев. Планування заходів щодо захисту рослин в існуючих та новостворених насадженнях.

У розділі детально і послідовно викладається зміст виконаної роботи, розкривається зміст проекту та обґрунтовуються запроектовані рішення, наводяться проміжні і остаточні результати досліджень, які супроводжуються відповідними висновками.

Розділ 4 Економічне обґрунтування проектних рішень

У цьому розділі аналізується економічна ефективність впровадження результатів досліджень, отриманих під час виконання дослідницької роботи. Під час виконання технологічної і проектної роботи (проекту) розробляється кошторис витрат та розрахунок економічної ефективності ландшафтних і озеленювальних робіт.

Додатками до цього розділу слугують технологічні карти, календарні плани, калькуляційні таблиці, розрахунки потреби в робочій силі, кількості і вартості будівельних матеріалів. Розділ виконується під керівництвом консультанта з економіки. У випадку проведення досліджень, де підрахунок економічної ефективності неможливий, назва розділу може бути змінена;

• наукова цінність отриманих результатів;

• перспективи використання…

Проте і в цьому випадку студент має показати вміння проводити економічний аналіз. Результати такого аналізу у вигляді технологічної карти, підрахунку собівартості, рентабельності вирощування тощо розміщують в додатках. Висновки до розділу мають бути короткими, чіткими і в цифрах відображати результати підрахунків.

Розділ 5. Екологічне обґрунтування проектних рішень.

У цьому розділі студент має провести екологічний аналіз та обґрунтування проектних рішень. Насамперед слід обґрунтувати запроектовані рішення, направлені на відведення зливових та талих вод з метою уникнення водної ерозії, а саме будівництво зливової каналізації, закріплення схилів. Заміна ґрунтів, їх збагачення, підбір асортименту рослин відповідно до ґрунтово-кліматичних умов також потребують обґрунтування. У випадку будівництва водних споруд необхідно обґрунтувати їх конструкцію, наповнення водою, а в безстічних водоймах очищення води біологічними методами, особливо, коли водойма призначена для утримання риби та інших тварин. Розміщення рослин в групах потребує врахування їх біологічних та екологічних особливостей під час формування штучного біоценозу.

Висновки.

У висновках подаються практичні результати проведеної роботи та загальні висновки з виконаної роботи. Висновки повинні бути всебічно продуманими, чіткими, лаконічними, витікати лише з аналізу досліджень студента.

Орієнтовно висновки повинні містити 4-5 пунктів.

Пропозиції.

Пропозиції виробництву повинні витікати із результатів власних досліджень та бути достатньо обґрунтованими. До впровадження слід рекомендувати лише ті прийоми, які перевірені в умовах виробництва і в яких автор і керівник роботи твердо переконані. На рекомендовані до впровадження нововведення повинен бути відгук господарства. Пропозиції повинні містити 1-2 пункти. Об'єм – до 1 сторінки.

Список використаної літератури.

Список літератури оформляється згідно державного Госту - ДСТУ ГОСТ 7.01. 2008.

До списку літератури вносять всі використані джерела: підручники, навчальні посібники, довідники, монографії, періодичні видання (журнали, газети), наукові праці відповідних організацій, стандарти, каталоги, нормативно-технічні документи, авторські свідоцтва та ін. Всі джерела нумерують наскрізною нумерацією арабськими цифрами у алфавітному порядку.

Приклади оформлення списку літератури:

За назвою

Архитектурная композиция садов и парков. – М.: Стройиздат, 1980. –253 с.

Один автор

Родичкин И. Д. Сады, парки, заповедники Украинской ССР / И. Д. Родичкин. – К.: Будівельник, 1985. –167 с.

Два автори

Жирнов А. Д. Будівництво і експлуатація садово-паркових об'єктів: навчальний посібник для курсового та дипломного проектування / А. Д. Жирнов, Я. В. Мельничук.– Львів: УкрДЛТУ, 1995. – 42 с.

Три автори

Войтюк Д. Г. Дипломне та курсове проектування: навчальний посібник / Д. Г. Войтюк, О. В. Дацишин, В. С. Колісник. – К.: Урожай, 1996. – 190с.

Чотири і більше авторів

Справочник работника зеленого строительства / Лаптев A.A. [и др.]. – К.: Будівельник, 1972.–152 с.

Журнали та періодичні видання з одним автором або колективом

Кришталь І. В. Чайно-гібридні троянди / І. В. Кришталь, П. С. Дроб, М. М. Сакс // Садівник. – 2013. – № 3. – С. 25- 31.

Стаття зі збірника наукових праць

Громадченко Т. В. Математичне моделювання впливу вологоперенесення на стійкість зсувонебезпечного масиву грунту / Т. В. Громадченко, П. М. Мартинюк // Математичне та комп’ютерне моделювання. Серія: Технічні науки. – Вип. 7. –

С. 49-55

Матеріали конференцій

Інтродукція квітково-декоративних рослин в Україні: матеріали Всеукр. конф. молодих вчених, 5-7 квіт. 2011 р. – К.: Київ. держ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, 2011. – 123 с.

Словники

Географія: словник-довідник /упоряд. В. Л. Циплін – Х.: Хамілон, 2006. – 175 с.

Стандарти

Якість води: ДСТУ ISO 6107-1:2004 – ДСТУ ISO 6107-9:2004. – Чинний від 2005.04.01. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с.

Законодавчі та нормативні документи

Медична статистика: зб. нормат. док. /упоряд. та голов. ред. В. М. Заболотько; М-во охорони здоров’я України, Київ. міськ. інформ.-анал. центр мед. статистики. – К.: Медінформ, 2006. – 459 с.

Електронні ресурси

Диски

Кардаш А. М. Каталог квітково-декоративних рослин / А. М. Кардаш, П. І. Кравчук. – Одеса: Медіацентр, 2010 – 1 електрон. опт. диск (СD-ROM); – Систем. вимоги: Pentim-266; 32 MbRAM; CD-ROMWindows 98/2000/NT/XP. – Назва з екрану.

Садові доріжки. – К.: Тризуб, 2013 – 1 електрон. опт. диск (СD-ROM); – Систем. вимоги: Pentim-266; 32 MbRAM; CD-ROMWindows 98/2000/NT/XP. – Назва з екрану.

Інтернет видання

Боднар В. П. Топиарное искусство // Ландшафт и дизайн. – 2007. – № 5. – С. –12-13. – Режим доступу до журн.: http://www.daviddarling.info/encyclopedia /P/plan _cell.html. – Назва з екрану.

Інші інтернет-ресурси

Вегетативне розмноження рослин. – 2007. 4 с. Режим доступу: http://www.botany.org/resources/botany.php. – Назва з екрану.

Не допускається включення у список цитованої літератури джерел, на які відсутні посилання в тексті роботи. Бажано мати не менше 25-30 літературних джерел, матеріалів періодики (фахові журнали, брошури брати не більше 5-річної давності). Приклад списка літератури :

Список літератури

1. Архитектурная композиция садов и парков. – М.: Стройиздат, 1980. –253 с.

2. Войтюк Д. Г. Дипломне та курсове проектування: навчальний посібник / Д. Г. Войтюк, О. В. Дацишин, В. С. Колісник. – К.: Урожай, 1996. – 190с.

3. Жирнов А. Д. Будівництво і експлуатація садово-паркових об'єктів: навчальний посібник для курсового та дипломного проектування / А. Д. Жирнов, Я. В. Мельничук. – Львів: Укр ДЛТУ, 1995. – 42 с.

4. Родичкин И. Д. Сады, парки, заповедники Украинской ССР/ И. Д. Родичкин [и др.]. – К.: Будівельник, 1985. –167 с.

5. Справочник работника зеленого строительства /А. А. Лаптев [и др.] – К.: Будівельник, 1972.–152 с.

Ілюстрації і додатки

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті.

Ілюстрації, за винятком ілюстрації додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Якщо рисунок один, його позначають "Рисунок 1 1" скорочено Рис. 1. Допускається нумерувати ілюстрації у межах розділу.

У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Рис. 1.1.

Таблиці в дипломній роботі нумеруються як і рисунки за розділами. Приклад оформлення таблиці наведений нижче.

Таблиця 1.2

Строки цвітіння багаторічних квітково-декоративних видів клумби №5 паркової зони ВНАУ, (2013-2014рр.).

№ за п\п	Назва виду	2013р		2014		Примітка
		Початок цвітіння	Кінець цвітіння	Початок цвітіння	Кінець цвітіння

Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої букви окремим рядком. Нумерація додатків подається великими літерами алфавіту (Додаток А., Додаток Б… ).

Додатки, як правило, виконують на листах формату А4. Допускається оформляти додатки на листах формату А3, А4х3, А4х4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68.

Всі додатки мають бути перелічені у змісті із зазначенням їх позначень і заголовків.

Допускається як додаток до записки використовувати інші самостійно випущені конструкторські документи (габаритні креслення, схеми тощо).

Графічний матеріал

До графічних документів дипломних робіт рекомендується відносити креслення загальних видів, деталей, схематичне зображення елементів ландшафту, схеми малих архітектурних форм, квітників, тощо. Графічний матеріал, малюнки та креслення виконуються на креслярському папері формату А1 (594x841 мм), або виконуються за сучасними комп’ютерними програмами.

До інформаційних матеріалів дипломних робіт рекомендується відносити цифровий матеріал таблиці, графіки, діаграми, схеми тощо, який використовується на захисті роботи в ДЕК.

Склад графічної частини дипломної роботи (проекту) в кінцевому варіанті визначається дипломником разом з керівником і залежить від значущості об'єкта, його площі, наявності насаджень, їх кількості, завдань, визначених за темою дипломної роботи, та ін. Графічні матеріали розміщують безпосередньо у розділі 3 здійснюється обґрунтування проектних рішень із посиланням на ці додатки. Графічні матеріали обов’язково виносяться на захист дипломної роботи перед ДЕК. Це одне з найважливіших питань для оцінювання кваліфікації майбутнього фахівця.

1. Ситуаційний план (визначає місце об'єкта проектування у системі комплексної зеленої зони міста або у плані міста або селища). Виконується на ватмані у масштабі 1:2000-1:5000. Ситуаційний план являє собою викопіровку із плану міста чи району, де показані межі об'єкта, існуючі та заплановані вулиці і магістралі, червоні лінії, прилеглі забудови, існуючі зелені насадження. На схемі позначається сучасне та майбутнє використання прилеглих територій.

2. Опорний план виконується на топогеодезичній основі. На ньому має бути зображені всі об’єкти з аналізом існуючих видів насаджень, межі ділянки, прилеглі вулиці та інші території, рельєф у горизонталях, озера, ставки, річки, струмки та болота, будівлі та споруди, дорожньо-стежкова мережа, групові насадження і окремі поодинокі дерева та кущі, квітники, підземні комунікації (каналізація, водопровід, кабельна і телефонна мережі, тепломережа, газопровід тощо).

На опорному плані слід розмістити: напис "Опорний план ...", розу вітрів, масштаб, експлікацію, баланс території, умовні позначення та кутовий штамп. Виконується опорний план на ватмані формату А1, А0 у масштабі 1:200, 1:500, 1:1000.

3. Генеральний план ландшафтного облаштування (озеленення) у більшості випадків виконується у масштабі 1:500 або 1:200 і являє собою креслення, на якому зображений об'єкт у проектованих межах. Генплан виконується на топогеодезичній основі. На кресленні показують; запроектовані зелені насадження, із зазначенням виду насаджень, окремі дерева, чагарники, квітники, відкриті газони, водойми, дорожньо-стежкова мережа, майданчики, малі форми, споруди, входи. На плані показують ширину основних доріг, габарити майданчиків, споруд, горизонталі рельєфу. На генеральному плані повинні бути розміщені: напис "Генеральний план ...", роза вітрів з орієнтацією за сторонами світу, баланс території, масштаб, експлікація, умовні позначення та кутовий штамп.

До генплану додаються схеми функціонального та ландшафтного зонування території об'єкта.

4. Поперечні та поздовжні профілі вулиць, проїздів, доріжок, майданчиків характерних ділянок у масштабі 1:200–1:500. Вони розробляються для всієї території об'єкта, що проектується, або для його частини у найбільш характерних місцях. На цих кресленнях дається об'ємне рішення насаджень та споруд, а також вертикальне планування території.

5. Фрагменти території генплану з детальною проробкою у масштабі 1:10 –1:50 (найбільш цікаві рішення деталей, біогруп, малих архітектурних форм та інших елементів у двох проекціях – фронтальній та горизонтальній).

6. Проект вертикального планування (проект у червоних горизонталях) розробляють у масштабі 1:500. На ньому вказується проектне зображення поверхонь майданчиків і доріжок, водойм, підвищень, профілі і габарити доріжок, підпірних стінок, відкосів, сходів, терас. На полях креслень показують конструктивні розміри споруд і наводять специфікацію по елементах.

7. Дендроплан являє собою креслення у масштабі 1:500,1:200 на якому умовно позначені дерева та кущі у сукупності з відкритими ділян-ками, газони, майданчики, доріжки, водойми. На плані формуються абриси масивів, куртин, груп, поодиноких дерев, будуються пейзажні картини та окремі види. Наводиться таблиця асортименту деревних, кущових і трав'янистих рослин, умовні позначення, орієнтація за сторонами світу. На крупні об'єкти озеленення або складні ділянки можуть бути складені декілька дендропланів, які показують тимчасові насадження деревних або кущових порід по сезонах цвітіння та поетапне формування садово-паркового ландшафту тощо. Квіткове оформлення показується на генплані і детально розробляється у робочих кресленнях. На крупні важливі об'єкти складається спеціальний проект квіткового оформлення.

8. Розбивкове креслення складають для точного перенесення проектованих планувальних елементів садово-паркового об'єкта в натуру, тобто для розбивки доріжок, майданчиків, басейнів, малих архітектурних форм та інших елементів планування на місцевості. Його виконують у масштабі 1:500, а для квіткового оформлення такі креслення слід виконувати у масштабі 1:20­1:10.

Для розробки креслення з генпланом знімається копія на кальку без запроектованих зелених насаджень та горизонталей. На копію наносять: межі об'єкта, дорожньо-стежкову мережу, майданчики, капітальні та тимчасові споруди, елементи мережі наземних комунікацій, крупні дерева та валуни, тобто всі запроектовані та існуючі планувальні елементи, до яких можна “прив'язатися" під час розробки планувальних елементів. Розбивкове креслення виконують методами: ординат, квадратів, теодолітного ходу.

9. Садивне креслення (план котлованів) слугує для прив'язки у натурі місць насаджень дерев, кущів, квіткових рослин та висіву газонних трав. Його виконують на кальці. На креслення наносять всі існуючі та запроектовані будівлі, площинні планувальні елементи без горизонталей та існуючої рослинності та місця, де будуть посаджені запроектовані дерева та кущі.

Місця насаджень поодиноких екземплярів чи групових насаджень показують відповідними умовними позначками: для дерев – кружечками діаметром близько 3 мм; для кущів – трикутником зі стороною 3 мм. Місця насаджень однакових видів з'єднують тонкими лініями і виводять позиційну лінію, де вказують: у чисельнику номер виду за відомістю об'ємів садивних робіт; у знаменнику – кількість рослин цього виду. Поодинокі рослини позначають номером, який визначає даний вид за відомістю садивних робіт без позиційної лінії.

Місця садіння дерев та кущів "прив'язують" до базисних ліній або до існуючих чи запроектованих бордюрів доріг, поребриків доріжок, майданчиків, будівель, огорож та вказують відстань в метрах між садивними місцями.

Під час планування насаджень у котловані вказують його розміри та відстані між рослинами або кількість рослин на 1 м² чи погонний.

Запроектовані масиви виділяють умовними позначками та вказують схему садіння дерев та кущів.

Садивне креслення виконують методами ординат (для невеликих ділянок з малою кількістю посадкових місць) або квадратів (для великих площ з великою кількістю видів). Для різних ділянок об'єкта озеленення можуть бути застосовані різні способи.

На садивному кресленні розміщують відомість обсягів садивних робіт, в якій вказують номер виду на плані, назву виду чи форми, кількість екземплярів, вік та групу садивного матеріалу, розмір садивної ями та її об'єм, а для квітників чи газону – його площу, розмір грудки (кому) та її об'єм, витрати рослинної землі (у м³), джерела отримання садивного матеріалу.

Залежно від ступеня розробки дендрологічного плану, садивних креслень може бути декілька: основних і тимчасових насаджень, квіткового оформлення.

10. Проекти за видами благоустрою: електропостачання і електроосвітлення, теплофікації і гарячого водопостачання для обігріву споруд, а також проекти дренажу, водопостачання, зливової та господарської каналізації (де вирішуються технічні питання з осушення заболочених ділянок, розрахунки загальної кількості стічних вод, вибір системи їх каналізації, розрахунки потреби у воді для поливу насаджень і наповнення водойм та побутових потреб і витрат води за видами споживання, визначення та обґрунтування джерел водопостачання: міська мережа, водойма, артезіанська свердловина тощо).

11. Проект організації будівельних робіт полягає у розробці календарних планів-графіків виконання всіх видів робіт, розрахунку потреби у робочий силі, механізмах і транспортних засобах на період будівництва, складанні будівельного генерального плану (будгенплану) і окремих планів-пам'яток по ділянках.

Обсяг графічного матеріалу повинен складати 4-8 аркушів формату А1, або 8-16 аркушів формату А2.

Графічний матеріал виконується тушшю у довільній графіці (чорно-біла графіка, чорно-біла графіка з використанням кольору, відмивка, аплікація, або виконується на комп’ютері за допомогою спеціальних наступного програмного забезпечення: AutoCAD 2009 (06, 07, 08), КОМПАС-3D V8-9 Plus, Autodesk 3ds Max Design, Наш Сад Рубин 9.0, Adobe Photoshop CS3, Планировщик садового участка, версия 1.00 издатель: © Бизнессофт, 2006, sierra complete 3d land designer 7.0 та ін.

Примітка.

Вибір графічних робіт та їх кількість залежать від площі території об'єкта, його функції, конкретних цілей та задач, які потрібно вирішити у процесі роботи. Керівнику дипломної роботи (ДП) дається право внести необхідні корективи до змісту пояснювальної записки та складу креслень, враховуючи при цьому, що дипломник у своєму проекті повинен показати знання всіх предметів (особливо спеціальних), які він здобув у процесі навчання, оволодіваючи майбутньою спеціальністю.

Усі графічні матеріали, що використовуються у кваліфікаційній роботі, підписуються в нижньому правому кутку креслення (кутовий штамп).