2.4.2. Ставка доходу на капітал (ставка дисконту)

В оцінках по доходу визначальне значення має поняття і зміст ставки дисконтування r. Ця ставка визначається на рівні ставки доходу на капітал, що склалася на даному ринку інвестицій, або тої, що вимагається інвестором.

Ставка дисконту повинна відповідати грошовому потоку, прогноз якого складається для інвестиційного проекту. Так, грошовому потоку для власного капіталу відповідає ставка доходу на власний капітал, а грошовому потоку з урахуванням заборгованості - середньозважена вартість капіталу (WACC).

Крім того, якщо грошові потоки розраховуються на реальній основі, ставка дисконту також повинна розраховуватися без урахування інфляції.

Найбільш часто при оцінці бізнесу використовується ставка доходу на власний капітал, яку можна визначити одним із двох наступних методів, таких як:

• кумулятивний підхід;

• модель оцінки капітальних активів (CAPM).

При кумулятивному підході за базу розрахунків береться безризикова ставка доходу, до якої додається додатковий дохід, пов'язаний з ризиком інвестування в конкретний інвестиційний проект або в акції конкретного підприємства. Потім вносяться поправки (у бік збільшення або зменшення) на дію кількісних і якісних факторів ризику, пов'язаних зі специфікою проекту або компанії.

Найпоширенішим методом оцінки величини премії за ризик інвестування в проект і компанію є метод, згідно з яким виявляються всі присутні у проекту фактори ризику, і залежно від ступеня ризику кожному фактору присвоюється значення от 0 до 5 відсотків. В окремих випадках оцінювач може вирішити присвоїти якомусь з факторів більш високе значення.

САРМ заснована на уявленні, що інвестор прагне отримати додаткові доходи (порівняно з гарантованими доходами). Додатковий дохід являє собою винагороду, яку інвестор отримує за те, що вкладає кошти в активи з більш високим рівнем ризику.

За допомогою САРМ робиться спроба виміряти додатковий очікуваний дохід для активів на основі трьох компонентів: без ризикової ставки доходу (risk-free rate), коефіцієнта бета та ринкової премії за ризик (market premium).

re= rf+ β(rm– rf), (10)

де re - очікувана інвестором ставка доходу на власний капітал;

rf- безризикова ставка доходу;

β - коефіцієнт бета;

rm- ставка доходу в середньому по ринку;

(rm- rf) - ринкова премія.

Для цілей оцінки конкретного бізнесу необхідно зробити ряд поправок до отриманого значення.

Поправки до САРМ

1. Премія для невеликих компаній (S1).

2. Премія за ризик, характерний для окремої компанії (S2).

3. Ризик країни (С).

4. Ризик упровадження нової продукції на ринок (S3).

Тоді рівняння САРМ з урахуванням поправок буде виглядати так:

re= rf+ β(rm– rf)+ S1 + S2 + S3 + C. (11)

Визначення чистої вартості проекту на основі грошового потоку з урахуванням заборгованості (грошового потоку для загального інвестованого капіталу). В цьому випадку слід визначити середньозважену вартість капіталу, яка враховує як дохід на власний капітал, так і дохід за позиковими коштами. Управління WACC виглядає таким чином:

WACC = reхPe+ rd1x (1 – t)xPd1+ rd2xPd2+ rpxPp+ rbxPb, (12)

де re – ставка доходу на власний капітал, визначена за допомогою САРМ або кумулятивним підходом;

Pe – частка власного капіталу в загальній структурі капіталу компанії;

rd – ставка доходу за позиковими коштами;

Pd – частка позикового капіталу в загальній структурі капіталу компанії;

t – ставка податку на прибуток;

rp – ставка доходу за привілейованими акціями;

Pp - частка привілейованих акцій у загальній структурі капіталу компанії;

rb – ставка доходу по облігаціях;

Pb – частка облігацій у загальній структурі капіталу компанії;

rd1 – ставка доходу за позиковими коштами, відсотки по яких відносяться на собівартість;

Pd1 – частка позикового капіталу, відсотки за яким відносяться на собівартість у загальній структурі капіталу компанії;

rd2 – ставка доходу за позиковими коштами, виплата відсотків по яких провадиться з прибутку;

Pd2 – частка позикового капіталу, виплата відсотків по яких провадиться з прибутку, в загальній структурі капіталу компанії.

Фахівці вважають, що інфляцію в розрахунках має сенс враховувати, тільки якщо її відсоток становить більше 8% на рік. Як уже зазначалося, якщо грошовий потік складено на реальній основі, то і ставка доходу повинна бути очищена від впливу інфляції. І, навпаки, для грошового потоку на номінальній основі ставка доходу повинна враховувати вплив інфляційного зростання. Нижче наведена формула показує, яка залежність існує між реальною і номінальною ставкою доходу:

rн= rр+ π+ rр*π, (13)

де rн- номінальна ставка доходу (з урахуванням інфляції);

rр- реальна ставка доходу (без урахування інфляції);

π- рівень інфляції.

Тоді:

rр= rн– π / 1 + π (14)