Чорна гниль плодів

Тип збудника:

Гриб

Збудник:

Diplodina destructive Petr

Проявляється хвороба, як правило, у вологу погоду при пізньому збиранні плодів та їх зберіганні

На плодах (верхівці чи збоку) спочатку з'являється невелика, сірувата, вдавлена пляма. Згодом на ній утворюється багато чорних пікнІд, внаслідок чого пляма стає чорною і шорсткою. Навколо неї зберігається світла зона.

Збудником хвороби є незавершений гриб Diplodina destructive Petr. порядку Sphaeropsidales, який проникає у плоди через різні пошкодження. Пікніди гриба 120-200 мкм у діаметрі. Пікноспори безбарвні, одно- чи двоклітинні, недозрілі, циліндричні, з округлими кінцями, 5-10 х 2-3 мкм.

Збудник зберігається в грунті на уражених рештках плодів.

Буруватість листків

Тип збудника:

Гриб

Збудник:

Fulvia fulva (Cooke) Ciferri (Cladosporium fulvum Cooke)

Найбільш поширене захворювання томату у теплицях. В парниках і відкритому грунті виявляють при підвищеній вологості повітря (понад 80%).

Хвороба здебільшого проявляється на початку цвітіння рослин. На верхньому боці листка з'являються спочатку світло-зелені, а потім бурі плями, на нижньому — бурий наліт. Уражені листки буріють, засихають й відмирають. Інколи буруватість і наліт зустрічаються на плодах, і це погіршує їхні товарні якості.

Збудником хвороби є незавершений гриб Fulvia fulva (Cooke) Ciferri (Cladosporium fulvum Cooke) порядку Hyphomycetales. Його грибниця розмішується у міжклітинниках, а на поверхню виходять конідієносці, на яких утворюються конідії. Конідієносці зібрані в пучки, трохи розгалужені, жовто-бурі, 120-145 х 4,3-5,0 мкм. Конідії еліптичні або зворотно-яйцеподібні, на кінцях округлі, з 1-4 перетинками, світло-бурі, 10-28 х 4-8 мкм. Гриб зберігається на рештках рослин, часто у щілинах тепличної споруди.

Септоріоз, або біла плямистість листків

Тип збудника:

Гриб

Збудник:

Septoria lycopersici Speg

Хвороба дуже поширена в районах з достатньою вологістю. Здебільшого спостерігається на томаті у парниках і відкритому грунті, в теплицях зустрічається рідко, вогнищами.

Проявляється переважно на листках, інколи на інших надземних органах рослин. На нижніх листках спочатку з'являються поодинокі дрібні, брудно-білі плями з темно-бурою облямівкою, які згодом збільшуються. За посиленого розвитку хвороби плями зливаються і в них утворюються безладно розміщені крапки-пікніди. Пізніше плямистість поширюється на середні й верхні листки. Уражене листя буріє, скручується, засихає й відпадає.

Збудником хвороби є незавершений гриб Septoria lycopersici Speg. порядку Sphaeropsidales. Він утворює безбарвну грибницю, яка поширюється в тканинах рослин у міжклітинниках, а біля поверхні ураження формує нестатеве спороношення у вигляді пікнід з пікноспорами. Пікніди кулясті, чорні, 150-200 мкм у діаметрі, мають продихи. Пікноспори безбарвні, лінійно-циліндричні, з одного кінця трохи потовщені, прямі або ледь зігнуті, з 3-11 перетинками, 50-120 х 2-3 мкм.

Гриб уражує переважно томат, менше картоплю, баклажан та чорний паслін.

Заражуються рослини від пікноспор, які, проростаючи, утворюють інфекційну гіфу й проникають у тканину рослин безпосередньо через кутикулу.

Розвивається септоріоз при температурі 15-27Х і відносній вологості повітря 77-94%. Інкубаційний період хвороби триває 8-14 днів.

Джерелом інфекції є уражені неперегнилі рештки рослин, у яких зберігаються пікніди з пікноспорами.

При ранньому розвитку шкідливість хвороби проявляється більше, оскільки передчасне засихання листків затримує розвиток рослин; частина пластичних речовин витрачається на формування нових листків, що позначається на швидкості утворення і росту плодів.

В окремі роки септоріоз знижує врожай на 30-40 і навіть 50%. Відносно стійкі до хвороби сорти томату Застава, Лікуріч та ін.