В'янення пасльонових
Збудник:
гриби Verticillium albo-atrum Reinke et Berth., Verticillium lycopersici Pritch. Porte, Colletotrichum atramentarium Taub., бактерії Corynebacterium michiganense Jensen, Pseudomonas solanacearum Smith.
Дуже поширене захворювання, яке проявляється тільки на дорослих рослинах Характерні його прояви — поступове або швидке в'янення рослин, що в одному випадку починається з нижніх листків, в іншому з верхніх При розрізі зів'ялої рослини помітне побуріння судин.
Характер в'янення рослин залежить від патогена.
В'янення томату можуть викликати незавершені гриби Verticillium albo-atrum Reinke et Berth., Verticillium lycopersici Pritch. Porte і Colletotrichum atramentarium Taub., а також бактерії Corynebacterium michiganense Jensen, (див. Бактеріальний рак) і Pseudomonas solanacearum Smith.
При ураженні V.albo-atrum листки, починаючи з нижніх, повільно жовтіють і в'януть. На зрізаному стеблі у просвітах судин видно багатоклітинну безбарвну грибницю. Гриб утворює кільцево розгалужені конідієносці. Конідії дрібні, одноклітинні, безбарвні, розміром 5-10 х 2-3 мкм.
V.lycopersici викликає швидке в'янення рослин, а листки подекуди зберігають нормальне забарвлення. На зрізі стебла у просвітах судин видно тонку безбарвну грибницю. Гриб утворює серпоподібні безбарвні конідії з 3-5 перетинками. Розмір конідій — 31-56 х 3-4 мкм.
Catramentarium спричинює поступове в'янення рослин, яке починається з верхніх листків. Уражені рослини легко висмикнути, оскільки корені руйнуються і на них утворюються дрібні чорні склероції, заглиблені у тканину. Гриб утворює спороложе з довгими чорними щетинками. Конідії гриба довгасто-циліндричні, одноклітинні, безбарвні, розміром 15,2-22 х 3,5 мкм
При ураженні Pseudomonas solanacearum рослини, починаючи з нижніх листків, швидко в'януть. З надрізу уражених стебел витікає білий слиз з великою кількістю бактерій. Розвиваються вони при температурі 10-14°С Крім томату, уражують картоплю та інші пасльонові.
Збудники хвороби проникають у рослину через кореневу систему в місцях пошкодження. Розповсюджуючись у рослині, патогени можуть проникати в плоди і насіння.
Джерелом інфекції в'янення є уражені рештки рослин та насіння.
Шкідливість хвороби залежить від строку її прояву. При ранньому ураженні рослини не утворюють плодів, більш пізньому — у період формування плодів зменшуються їх розмір і кількість.
Фітофтороз, або бура гниль
Тип збудника:
Гриб
Збудник:
Phytophthora infestans dBy
На томаті фітофтороз проявляється через 10-15 днів після виявлення його на картоплі. Уражуються листки, стебла й особливо сильно плоди. На листках утворюються бурі плями (з нижнього боку білуватий або сіруватий наліт), на стеблах — темно-бурі смуги, а на плодах — темно-бурі, великі, трохи вдавлені, тверді плями з нерівною поверхнею, хоч гниль проникає глибоко в плід Особливо інтенсивно гниль розвивається при достиганні, транспортуванні та зберіганні плодів.
Збудником хвороби частіше є нижчий гриб Phytophthora infestans dBy. порядку Peronosporales (див. Фітофтороз картоплі). Захворювання можуть викликати й інші гриби роду Phytophthora dBy.
На плодах вони спороношення не утворюють. Розвитку хвороби у полі сприяють холодні ночі й порівняно теплі дні при високій вологості повітря (часті дощі, тривалі тумани та великі роси).
Джерелом інфекції можуть бути уражене насіння і рештки уражених рослин. Під час вегетації інфекція здебільшого потрапляє з картоплі на томат.
За інтенсивного розвитку хвороби багато плодів непридатні для споживання у свіжому вигляді і переробки.
З метою обмеження розвитку фітофторозу томат слід вирощувати якомога далі від полів картоплі І тих полів, де в минулому році вирощували ці культури. Просторова ізоліція має становити не менше 500 м.
Насіння збирають із здорових плодів і протруюють його.
При виявленні хвороби видаляють з поля уражені плоди, обприскують рослини фунгіцидами. В окремих випадках при значному розвитку хвороби рекомендується робити декілька обприскувань з інтервалом 8-10 діб.
Відносно стійкими до фітофторозу вважають сорти Застава, Світанок, Лія та ін.