2015-2016 н. р.
IV курс,
денна форма навчання
рубіжний контроль:
43 Ф – іспит,
44 Ф – залік
ПРОГРАМА КУРСУ
«Історія української літератури:
40–50-ті рр. ХХ ст.»
Лекції – 30 год.
Практичні заняття – 30 год.
проф. Райбедюк Г. Б.
Ізмаїл – 2015
Питання до рубіжного контролю з курсу «Історія української літератури хх століття: 40-50-ті рр.»
Загальні тенденції українського літературно-мистецького життя 40-50-х рр. ХХ ст.
Ізоляція української літератури 40-50-х років від світових художніх процесів і тенденцій.
Ідеологічні «проробки» митців як основна причина зниження художнього рівня творів «материкової» літератури 40-50-х років.
Соцреалістичний канон української «радянської» літератури та його редукції.
Творча спадщина О. Корнійчука: проблеми рецепції та наукової інтерпретації.
Одержавлення таланту письменника в умовах тоталітаризму.
Письменницька публіцистика 1940-1950-х років.
Українська зарубіжна література як альтернативна гілка «радянської» літератури (творчість І. Багряного, У. Самчука, В. Барки, М. Ореста, Д. Гуменної, І. Костецького та ін.).
Громадська та літературно-художня діяльність МУРу (1945-1949 рр.).
Жанрово-стильові особливості української еміграційної літератури періоду МУРу.
Аспекти модернізму в українській еміграційній літературі (І. Костецький, В. Барка).
Жанрово-стильова динаміка української літератури періоду Великої Вітчизняної війни.
Мотивна структура лірики воєнної пори. Природа пафосу, наративі моделі, суб’єктна сфера тексту.
Редукції соцреалістичного канону в українській літературі воєнної тематики 40-50-х рр. (П. Тичина, О. Довженко, О. Корнійчук).
Змістово-формотворчі виміри поеми «Неопалима купина» М. Рильського.
Специфіка хронотопу поеми «Данило Галицький» М. Бажана.
Поема П. Тичини «Похорон друга»: структурно-функціональні рівні тексту.
Тематичні домінанти публіцистики воєнної пори (П. Тичина, А. Малишко, О. Довженко та ін.). Художнє й документальне начало.
О. Довженко – відомий і невідомий. Роздвоєння душі. Письменник і «золоті кайдани» слави.
Кіноповість «Україна в огні»: національна іманентність і гуманістичний пафос твору.
Шевченківські мотиви у творчості О. Довженка.
Художня концепція автора в кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка.
Людина і земля у філософському осмисленні О. Довженка (кіноповість «Земля», «Зачарована Десна»).
Возвеличення мужності та героїзму народу в «Повісті полум’яних літ» О. Довженка. Патріотичний пафос твору.
Поетизація людського генія в новелістиці О. Довженка («Мати», «На колючому дроті», «Ніч перед боєм»): психоаналітична проекція тексту.
«Щоденник» О. Довженка як документ про долю автора і держави. Публіцистичність і художність у «Щоденнику».
Естетичні уроки О. Довженка.
Остап Вишня – відомий і невідомий (корективи життєвої і творчої біографії письменника).
Усмішки Остапа Вишні: світ життєвий і художній.
Домінантні особливості гумору та сатири Остапа Вишні. Риси творчої індивідуальності письменника.
Особливості індивідуального стилю А. Малишка-лірика.
Естетичні функції фольклоризму в поетиці А. Малишка. Пісенна лірика митця.
Сонетарій А. Малишка: синтез традиції та новаторства.
Віталістична концепція світу в ліриці А. Малишка воєнної пори. Цикл «Україно моя».
Художньо-стильові особливості ліро-епосу А. Малишка («Прометей», «Сини», «Це було на світанку»).
Дискурс модернізму у науковій концепції та художній творчості В. Петрова-Домонтовича.
Особливості художнього мислення М. Ореста. Релігійно-містичні аспекти.
Синкретизм художнього стилю М. Ореста. Авторська версія неокласичної поетики.
Полістилістика І. Костецького: теоретична концепція і творча реалізація.
Художня творчість і громадсько-політична діяльність І. Багряного.
Проза І. Багряного: біографічна проекція на текст.
Лірика та ліро-епос І. Багряного: змістово-формальні виміри.
Роман у віршах «Скелька» І. Багряного: генологічна сутність і структура.
Невгасима віра в людину – провідна ідея творчості І. Багряного.
Художній світ роману «Тигролови» І. Багряного: Символіко-алегоричний дискурс у творі.
Роман «Сад Гетсиманський» І. Багряного в неоміфологічній проекції. Біблійний інтертекст твору.
Поетика роману «Людина біжить над прірвою» І. Багряного. Антивоєнний пафос твору.
Міфічний аспект внутрішнього й зовнішнього ворога нації в повісті «Огненне коло» І. Багряного.
Політична прозірливість І. Багряного: ідейні акценти публіцистики письменника.
Ідея невмирущості української нації як домінанта художньої творчості Д. Гуменної.
Художні моделі долі України в тетралогії «Діти Чумацького шляху» Д. Гуменної.
У. Самчук – письменник і громадський діяч (етапні віхи життєвої і творчої біографії).
Поетика ранньої прози У. Самчука.
Публіцистичність і глибокий психологізм як ознаки індивідуального стилю У. Самчука-прозаїка.
Художнє осмислення долі українського селянства в романі-трилогії «Волинь» У. Самчука. Автобіографічне у творі.
Філософські домінанти роману-хроніки «Волинь» У. Самчука. Панорамність твору.
Роман «Марія» У. Самчука в контексті гуманістичної змістовності.
Агіографічне звучання роману «Марія» У. Самчука.
Творчість У. Самчука еміграційного періоду (романи: «Ост», «На твердій землі»).
Автобіографічне й суспільне в мемуаристиці У. Самчука (кн.: «На білому коні», «На коні вороному», «П’ять по дванадцятій»). Синтез художнього й публіцистичного.
Засадничі принципи естетики та поетики Василя Барки.
Рання творчість Василя Барки. Літературні джерела та впливи.
Барокові тенденції в поезії Василя Барки.
Відображення трагедії голодомору в українській еміграційній літературі (романи «Жовтий князь» Василя Барки і «Марія» Уласа Самчука: типологічні аспекти).
Наративна структура роману «Рай» Василя Барки.
Роман «Жовтий князь» Василя Барки в аспекті гуманістичної змістовності.
Метафізичний план роману «Жовтий князь» Василя Барки.
Філософсько-релігійні есе в естетичній системі Василя Барки.
Науково-критичні студії Василя Барки (праці про Т. Шевченка, П. Тичину).
Перекладацька діяльність письменників українського зарубіжжя (М. Орест, І. Костецький, Василь Барка).