13Переломи діафізу кісток гомілки. Переломи обох кісток гомілки виникають при прямому ударі, здавлен-ні, падінні на гомілку або падінні тіла при фіксованих стопах.

Переломи бувають поперечними, косими, спіральни­ми й оскольчастими. При обстеженні виявляється змі­щення по довжині і ротація назовні периферичних від­ламків; у ділянці перелому визначається різка боліс­ність, рухомість відламків і набряк у зв'язку з розвит­ком гематоми.

Транспортна іммобілізація при переломах обох кіс­ток гомілки здійснюється з допомогою шин Крамера, які накладають від середньої третини стегна до пальців стопи.

Лікування. При переломах гомілки накладають лонгетно-циркулярну гіпсову пов'язку із стременом від середньої третини стегна до пальців на 2—3 міс, при ізольованих переломах великогомілкової кістки — на 1,5—2 міс, при переломах малогомілкової кістки—на 2—4 тижні. Скелетне витягання роблять, якщо не мож­на одномоментно вправити відламки, звичайно при гвинтоподібних і оскольчастих переломах. Спицю проводять за п'яткову кістку (гиря — 9 кг).

Переломи кісточок. Розрізняють однокісточкові, дво-кісточкові (абдукційні, аддукційні) і трикісточкові пере­ломи. Найчастіше трапляються переломи зовнішньої кіс­точки; надкісточкові переломи від прямої травми бу­вають рідше.

При абдукційних переломах відбувається відрив внутрішньої кісточки і перелом малогомілкової кістки в нижній третині, при аддукційних — відрив зовнішньої і перелом внутрішньої кісточок. При різкому підошовно­му згинанні може статися перелом обох кісточок і від-лом заднього краю великогомілкової кістки, так званий трикісточковий перелам.

При обстеженні виявляється різка болісність у ді­лянці перелому, гематома і деформація. Остаточний діагноз уточнюють при рентгенографії.

Лікування переломів кісток полягає в ручній репозиції і фіксації в гіпсовій пов'язці за типом чобітка. Строк іммобілізації при переломах без зміщення — 1— 1,5 міс, із зміщенням — до 3 міс.

Вогнестрільні переломи кісток нижніх кінцівок відносяться до тяжких пошкоджень. Переломи багато-оскольчасті з великими руйнуваннями кістки та прилег­лих тканин часто поєднуються з пошкодженням судин з масивними крововиливами та кровотечею. Перша до­помога при вогнестрільних переломах 'включає обробку шкіри в ділянці рани спиртовим розчином йоду, накла­дання стерильної пов'язки, введення наркотичних пре­паратів і транспортну іммобілізацію. В стаціонарі про­водять хірургічну обробку ран, видаляють вільні від­ламки кістки та сторонні предмети.

Проводять репозицію, фіксацію перелому, місцеву і загальну антибіотикотерапію.

Травми суглобів. При закритих травмах суглобів виникають крововиливи (гемартроз). Суглоб збільшує­ться в об'ємі, рух у ньому різко обмежений, болісний. Протягом першої доби застосовують холод на суглоб, проводять пункції суглоба з видаленням крові. Після пункції на суглоб накладають тугу пов'язку. Обов'язко­во проводять рентгенографію ділянки суглоба. Велике значення має раннє призначення лікувальної фізкульту­ри для попередження контрактури.

Потертості стоп виникають при неправильному носін­ні взуття. В результаті тиску і травматизації під час ходьби виникає пошкодження шкіри з відшаруванням епідермісу і утворенням пухирів, в тяжких випадках розвиваються гнійні ускладнення.

Лікування. Місцеве застосовують антисептичні розчини для профілактики інфікування й розвитку гній­них ускладнень. Пухирі підсікають, накладають захисну асептичну пов'язку.

Профілактика потертостей стоп — носіння вільного взуття і правильне, без складок, обгортання стопи ону­чами.

Пошкодження зв'язок. В ділянці колінного суглоба, і особливо суглобів гомілки і стопи, часто виникають розтягнення і розриви зв'язок.

У ділянці колінного суглоба спостерігаються пошко­дження колатеральних зв'язок. Присередній удержувач наколінка порушується при тяжких травмах суглоба при зігнутій нозі, виникає бічна ротація. Бічний удержу­вач наколінка ушкоджується при тяжкій травмі сугло­ба, часто поєднуючись з розривом меніска і. переломами кісток.

При обстеженні відмічають припухлість і болісний набряк у ділянці зв'язки і порушення ротаційних рухів.

Лікування. Накладають тугу пов'язку на 2— З тижні, потім призначають ЛФК,. теплові процедури.

Найчастіше розриви, розтягнення і відриви зв'язок спостерігаються в ділянці

14надп'ятковоголінкового сугло­ба. Дуже часто пошкоджується передня надп'ятково-ма­логомілкова зв'язка, рідше — присередня (дельтовидна) зв'язка. Відмічаються набряк, різка болісність у ділян­ці зв'язки, через добу з'являються крововиливи і гема­тома. Різко болісні пасивні рухи в суглобі. Для виклю­чення переломів кісток проводять рентгенографію.

Лікування. Накладають тугу пов'язку, холод на ділянку суглоба (6—12 год). При різкому болі місцеве застосовують хлоретил. При тяжких пошкодженнях на­кладають гіпсовий лонгет.