11Пружинистий опір. При пальпації вдається виявити зміщену головку і западину в ділянці суглоба.

Лікування. Вправлення роблять під місцевою анестезією і дуже часто під наркозом після повного роз­слаблення м'язів.

Застосовують вправлення за Джанелідзе. Хворого кладуть на стіл животом униз так, щоб вивих­нута нога звисала донизу, через край стола. Через 20— ЗО хв ногу обережно згинають у колінному суглобі. По­мічник фіксує таз руками, а хірург злегка відводить та ротуе назовні стегно і натискує своїм коліном на ділян­ку підколінної ямки.

Після контрольного рентгенівського знімка наклада­ють задній гіпсовий лонгет або нашкірне витягання на 10 днів.

 

Вивихи гомілки. Вивихи великогомілкової кістки в колінному суглобі трапляються рідко, переважно після значних ушкоджень суглобової сумки і зв'язок. Розріз­няють передні, задні і бічні вивихи, які можуть бути повними і неповними.

При дослідженні виявляється вкорочення кінцівки і зміщення гомілки, кінцівка перебуває у випростаному положенні. Колінний суглоб-деформований, часто розви­вається гемартроз. При вивихах гомілки можливі ушко­дження судинно-нервового пучка і порушення кровопо­стачання гомілки й стопи.

Лікування. Слід терміново вправити вивих Після знеболювання обережно витягають за гомілку і противитягають за стегно, одночасно натискуючи на виступаючі виростки стегна і гомілки. Після вправлен­ня, при наявності гемартрозу, роблять пункцію і вида-

ляють кров із суглоба. Кінцівку іммобілізують коловою гіпсовою пов'язкою на 4—6 тижнів. Ходити дозволяєть­ся через 2—3 тижні на милицях. Після зняття пов'яз­ки на 2—3 тижні накладають знімний гіпсовий лонгет.

Вивихи в надп'ятковоголінковому суглобі. У над-п'ятковоголінковому суглобі спостерігаються вивихи вперед, назад і вбік. Бічні вивихи поєднуються з пере­ломами кісточок; вивихи наперед і назад не супрово­дяться переломами кісток.

Здебільшого буває вивих стопи назад внаслідок над­мірного підошовного згинання її під час падіння назад при фіксованій стопі.

Вивихи в піднадп'ятковому суглобі, між надп'ятко­вою, з одного боку, і човноподібною та п'ятковою кіст­кою — з другого, супроводяться значною деформацією стопи типу клишоногості при вивиху досередини або сплощенням — при вивиху назовні.

Лікування. Проводиться термінове вправлення. Після знеболювання обережним витяганням стопи і противитяганням гомілки з одночасним обережним на­тискуванням на зміщені кістки вправляють вивих.

Після контрольного рентгенівського знімка накла­дають задній гіпсовий лонгет або роблять нашкірне ви­тягання на 10 днів.

Переломи

Переломи стегнової кістки становлять близько 10 % усіх переломів кісток. За локалізацією розрізняють пе­реломи шийки, діафізу і виростків стегнової кістки .

Переломи шинки стегна виникають переважно у осіб літнього і старечого віку при падінні й ушибі великого вертлюга. Розрізняють медіальні (внутрішньосуглобові), латеральні (позасуглобові) переломи шийки стегна та ізольовані переломи вертлюгів.

При переломах шийки відбуваються вкорочення і зовнішня ротація (поворот) кінцівки. При цьому вели­кий вертлюг зміщується вгору. Хворий не може підняти ноги, постукування по п'ятці викликає локальну боліс­ність у ділянці перелому.. При вбитих переломах роз­пізнавання утруднене; воно полегшується після рентге­нографії.

Прогноз при вбитих і латеральних переломах кращий, ніж при медіальних переломах ший.ки, які зростаю­ться повільно.

Транспортна іммобілізація здійснюється з допомо­гою шини Дітеріхса.

Лікування. Застосовують консервативне ліку­вання з допомогою скелетного витягання з гирею до 10 кг протягом 2—2,5 міс з наступним накладенням .гіпсової пов'язки на 2—3 міс.

Широко використовують оперативне лікування — металоостеосинтез перелому з допомогою