6Туберкульозної інфекції з передміхурової залози по сім'явивідній протоці. Захворювання може мати гострий або хронічний перебіг.

Спочатку уражається хвостова частина придатка, потім увесь придаток і яєчко. У зв'язку з прогресуванням процесу утворюються вогнища казеозного розпаду і фістули в ділянці мошонки.

Хворі скаржаться на біль у ділянці яєчка. При гострій формі спостерігається висока температура тіла, з'являється сильний біль і швидко розвивається болісне ущільнення в ділянці придатка яєчка.

При дослідженні виявляється збільшення придатка і чоткоподібне ущільнення сім'явивідної протоки. В разі розвитку туберкульозного орхіту яєчко щільне, збільшене, в ділянці мошонки часто визначаються характерні туберкульозні фістули.

Лікування оперативне. Залежно від розмірів ураження видаляють придаток і сім'явивідну протоку, роблять резекцію або видалення яєчка. Неодмінно до операції і в післяопераційному періоді призначають специфічні антибактеріальні препарати (стрептоміцин, натрію парааміносаліцилат, фтивазид та ін.) і загально-зміцнювальне лікування.

Водянка яєчка і водянка сім'яного канатика

Водянка яєчка і водянка сім'яного канатика розвивається після травми, внаслідок запалення оболонок, рідше буває природженим захворюванням. Розрізняють гостру і хронічну водянку. Гостра водянка швидко, протягом 10—15 днів, зникає в результаті розсмоктування ексудату.

Хронічна водянка яєчка характеризується безболісним еластичним набряком, який просвічує в прохідному світлі й флуктуює.

Природжена водянка яєчка виникає в результаті не-зарощення вагінального відростка очеревини; вона може бути двобічною (сполучена водянка).

Водянка сім'яного канатика звичайно визначається у вигляді розміщеного за ходом останнього невеликого, нерухомого еластичного утворення округлої або довгастої форми; шкіра при цьому не змінена.

Лікування. При гострій водянці застосовують консервативні лікувальні заходи. При хронічній водянці роблять операцію з частковим видаленням зовнішньої оболонки яєчка.

Захворювання статевого члена

Фімоз. Фімозом називається природне звуження крайньої плоті. При сильному звуженні можуть виникати тяжкі порушення сечовипускання. Захворювання є звичайно природженим, у дорослих воно спостерігається в окремих випадках після рубцевих звужень і виразок статевого члена.

Лікування оперативне. Розсікають і частково видаляють крайню плоть.

Парафімоз. Парафімозом, або удавкою, називається защемлення крайньої плоті позаду головки статевого члена. Защемлення виникає при запаленні або звуженні крайньої плоті, здебільшого під час статевого акту. Внаслідок защемлення порушується кровообіг головки статевого члена, виникає набряк її; при тривалому защемленні можливий частковий або повний некроз.

Лікування. В ранні строки після защемлення провадять безкровне вправлення. Головку статевого члена змазують вазеліновим маслом і, захопивши її вказівним та середнім пальцями, великим пальцем насильно вправляють, зсуваючи при цьому на неї крайню плоть.

У різні строки і при безрезультатності безкровного вправлення розсікають защемлююче кільце, після чого вправляють головку.