2. Методика виконання роботи

1. Налагодити чотирьохвалкову прокатну кліть, для отримання профілю заданих розмірів:

• встановити зазор між горизонтальними валками;

• встановити зазор між вертикальними валками;

• перевірити розташування горизонтальних валків відносно один одного, при необхідності встановити їх точно один напроти другого;

• перевірити розташування вертикальних валків відносно горизонтальних, при необхідності перемістити їх так, щоб відстань між вертикальними і горизонтальними валками була рівною.

2. Виконати вимірювання зразків до прокатки. Вимірювання заготовок проводити відповідно до попередньої розмітки в п’яти перерізах по довжині. Результати вимірювань занести до таблиці 3.1.

3. Виконати калібрування заготовок в чотирьохвалковій кліті.

4. Виконати вимірювання зразків після прокатки. Вимірювання заготовок проводити відповідно до попередньої розмітки в п’яти перерізах по довжині. Результати вимірювань занести до таблиці 3.2.

5. Розрахувати коефіцієнти витяжки по перерізам зразка. За отриманими результатами побудувати графіки для кожного зразка в одній системі координат. Зразок графіка наведено на рисунку 3.2.

Таблиця 3.1 — Розміри заготовок до процесу прокатки

№ зр.

І переріз

ІІ переріз

ІІІ переріз

ІV переріз

V переріз

Н0, мм

В0, мм

F0, мм2

Н0, мм

В0, мм

F0, мм2

Н0, мм

В0, мм

F0, мм2

Н0, мм

В0, мм

F0, мм2

Н0, мм

В0, мм

F0, мм2

1

2

3

4

5

Таблиця 3.2 — Розміри заготовок після процесу калібровки в чотирьохвалковій кліті

№ зр.

І переріз

ІІ переріз

ІІІ переріз

ІV переріз

V переріз

Н1, мм

В1, мм

F1, мм2

Н1, мм

В1, мм

F1, мм2

Н1, мм

В1, мм

F1, мм2

Н1, мм

В1, мм

F1, мм2

Н1, мм

В1, мм

F1, мм2

1

2

3

4

5

3. Порядок оформлення звіту

1. Привести назву і мету роботи.

2. В ході роботи навести таблиці 3.1 та 3.2; розрахунки площ поперечних перерізів та витяжок; графіки розподілу витяжок по довжині зразків (рис. 3.2).

3. У висновках по роботі зробити аналіз отриманих в лабораторній роботі результатів.

зразок

зразок

зразок

Рисунок 3.2 — Приклад графіку розподілу витяжки по перерізам зразків

4. Завдання до самостійної роботи

1. В процесі виконання роботи необхідно вивчити:

- порядок налагодження чотирьохвалкового стану;

- фактори, що визначають точність готових фасонних профілів;

- способи калібрування.

2. Виконати необхідні обчислення.

5. Контрольні питання

1. У чому полягає процес калібрування?

2. Які види процесів ОМТ можна використовувати для калібрування?

3. Які переваги має процес прокатки у порівнянні з іншими видами обробки металів тиском?

Лабораторна робота №4

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА ПЛЮЩЕНОЇ СТРІЧКИ

Мета роботи – вивчити особливості технології виробництва плющеної стрічки.

Лабораторне устаткування та інструмент: стан 180, штангельциркуль, лінійка.

1. Теоретичні відомості

Плющена стрічка — один з видів металовиробів, яку виготовляють з проволоки, піддаючи її деформації в циліндричних валках.

Виготовлення стрічки з проволоки обумовлене такими техніко-економічними факторами:

• широким сортаментом проволоки, як по маркам сталі так i по розмірам;

• високою точністю розмірів проволоки та високою якістю її поверхні;

• існуючою налагодженою технологією та комплексами обладнання для виготовлення проволоки з заданими механічними властивостями.

Вказані фактори забезпечують виготовлення плющеної стрічки з мінімальними витратами на механічне обладнання та витратами по переділу.

Крім цього, використання проволоки забезпечує одержання плющеної стрічки з унікальним комплексом властивостей. Наприклад, закруглені кромки, або кромки потрібної форми, порівняно високі механічні властивості та iн.

Плющену стрічку широко використовують в машинобудуванні, приладобудуванні, в текстильній промисловості в електротехніці та інших галузях. В залежності від призначення стрічку класифікують за такими ознаками: за розмірами; за рівнем точності (допусками); за формою кромок; за хімічним складом; за фізико-механічними властивостями; за станом поверхні та iн. Конкретні вимоги до властивостей i показників плющеної стрічки визначаються в основному такими стандартами:

• 10234-62 Стрічка сталева плющена з конструкційної та інструментальної сталі

• 21997-76 Стрічка сталева пружинна термооброблена холоднокатана i плющена;

• 808- Стрічка сталева плющена для витих роликів підшипників;

• 3632-73 Стрічка сталева плющена для втулок привідних роликових i втулочних ланцюгів;

• 12766-67 Стрічка, проволока i прути з сплавів високого омічного опору.

Крім вказаних стандартів, значна кількість стрічки виготовляється за технічними умовами.

Сортамент плющеної стрічки охоплює діапазон товщин від 0,05 до 7,6 мм при ширині від 0,35 до 17 мм. Окремо відділяють стрічку для спіралей наручних годинників та приладів. Наприклад, для наручних механічних годинників виготовляють стрічку з розмірами 0,01х0,1 мм.

За точністю розмірів виділяють стрічку нормальної i високої точності. Наприклад, допуски товщини за стандартом 808-70 становлять ±4% ( при товщині 6 мм); за стандартом 10234-62: при товщині 2,5 мм нормальна точність ±10%, висока точність ±4%, при товщині 1 мм нормальна точність+12%, висока — +6%. Приблизно такі самі співвідношення розмірів і допусків існують i для ширини стрічки. Наприклад, для товщини 1 мм допуски ширини становлять +20% при нормальній точності +10% при високій, а для товщини 6 мм, відповідно +10% та +5%.

За формою кромок плющену стрічку виготовляють з необробленими кромками або з обробленими. Більша частина стрічки виготовляється з необробленими кромками, тобто з збереженням закруглень утворених при плющенні. Для окремих видів стрічки кромки піддають додатковій обробці. Наприклад, для стрічок, призначених для поршневих кінець двигунів внутрішнього згорання, стрічки повинні мати плоску форму з певним радіусом закруглень, а стрічки для втулок ланцюгів автомобілів — трикутну форму. Обробку кромок здійснюють безпосередньо на плющильних станах, шляхом обтиснення в вертикальних валках з потрібною формою врізів, або як окрему операцію обробки, переважно шліфуванням.

Плющена стрічка за звичайної технології має досить високу якість поверхні. При необхідності поліпшення показників якості поверхні її піддають поліруванню. Деяка частина сортаменту стрічки виготовляється з антикорозійним покриттям. Крім звичайних способів захисту від корозії (покриття металами або пластмасами) використовується метод колоризації, який передбачає витримку стрічки при температурі 200-250 °С до утворення на поверхні плівки окислів.

Плющення проволоки в стрічку здійснюють як окремий технологічний процес на спеціалізованих прокатних станах. Всі підготовчі операції здійснюють на обладнанні яке використовується в сталепроволочному виробництві На плющильний стан надходять підготовлені мотки або котушки проволоки. Тому технологічний процес плющення включає такі операції:

• завантаження на розмотуючі пристрої;

• розмотування i правка проволоки;

• плющення за один, три або п’ять проходів на плющильному стані;

• змотування в моток (бунт або на котушку).

Робочі кліті плющильних станів, на відміну від звичайних станів холодного прокатування, зважаючи на спеціалізацію, мають свої особливості. Найважливішими особливостями конструкції плющильних станів є такі:

• зменшена довжина бочки валків, яка для більшості станів становить приблизно половину діаметру;

• використання валків з зносостійких матеріалів;

• застосування, крім звичайних систем охолодження валків, внутрішнього охолодження валків;

• використання високоточних натискних механізмів (для механізмів з електроприводом передаточне число досягає 6000);

• використання прецензійних (високоточних) роликових підшипників;

Найбільш поширеним є такий ряд типорозмірів валків: 225, 150, 100. Мінімальний діаметр двовалкових клітей плющильних станів становить 70 мм, хоча відомі стани з валкими діаметром 50 мм. При потребі зменшення діаметру, в більшості випадків використовують багатовалкові стани, наприклад двадцятивалкову з приводом через опорні валки.

Робочі кліті плющильних станів мають індивідуальний привід. Більшість станів тандем обладнано вертикальними валками для обробки кромок стрічки. На деяких станах вертикальні валки неприводні i здійснюють деформацію кромок в межах збереження жорсткості стрічки.