3. Взаємовідносини енергопостачальної компанії і споживачів енергії

Недосконалість взаємовідносин енергопостачальної компанії і споживачів енергії є причиною того, що на підприємствах слабо проводиться робота з енергозбереження. Її можна поліпшити насамперед завдяки проведенню енергопостачальною компанією активної енергозберігаючої політики. Компанії треба мати на увазі, що якщо підприємство у зв'язку із зменшенням випуску продукції перейшло на скорочений робочий тиждень, встановило додаткові вихідні дні з повною зупинкою виробництва для економії енергії на виробничі і загальнозаводські потреби, енергопостачальна організація з метою зниження і вирівнювання максимуму навантаження, особливо в осінньо-зимовий період, повинна забезпечити рівномірний розподіл цих неробочих днів упродовж тижня і місяця між різними споживачами, що повинно знайти відображення в договорі на відпуск електроенергії. На робочі дні споживачеві слід встановити величину договірної потужності, яка необхідна йому для забезпечення нормальної роботи, а на інші дні - меншу величину договірної потужності.

Згадуючи про розрахунки за спожиту електричну енергію, треба відзначити, що зовсім не використовуються знижки (надбавки) до тарифів за якість електроенергії, що пояснюється відсутністю приладів, які дозволяли б контролювати показники якості електроенергії, і відсутністю зацікавленості у їх встановленні як з боку енергопостачальної організації, так і з боку споживачів.

Взаємовідносини енергопостачальної компанії з побутовими споживачами мають свої особливості. Побутові споживачі теж повинні укладати з енергопостачальною компанією договір на електропостачання. На практиці розрахунки населення з енергопостачальною компанією не регулюються угодами і здійснюються переважно на основі абонентської розрахункової книжки.

У практиці розрахунків за спожиту енергію існує декілька методів. Перший, коли побутові споживачі зобов'язані самостійно знімати показники лічильників та виставляти рахунок один раз на місяць. Розрахунок побутового споживача здійснюється у такій послідовності: споживач записує в розрахункову книжку останні і нові показники лічильника електроенергії і самостійно підраховує суму до оплати, перемножуючи величини споживання енергії на ціну кВт-год. в даному місяці, про яку він може дізнатися на місці оплати або з преси. При цьому споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію, коли йому забагнеться, вказуючи те споживання, яке йому подобається. Він зменшує споживання, яке повинен оплатити, коли у нього мало грошей, та оплачує більшу суму у випадку передбаченого значного підвищення тарифу. Розрахунки за спожиту електроенергію побутовими споживачами за попередній місяць, не здійснені до 10 числа наступного місяця, при зміні тарифів на електроенергію проводяться за тарифами, що діють на час оплати. Але контролю за виконанням цієї Постанови в енергопостачальній компанії не існує.

Деякі енергопостачальні компанії використовують іншу схему розрахунків з побутовими абонентами, виставляючи їм рахунки за еенергоресурси, спожиті у попередньому місяці на основі показників лічильників, які знімають контролери. Споживач зобов'язаний до кінця поточного місяця оплатити своє споживання за попередній місяць, інакше він не може зробити цього доти, доки не прийде нове розрахункове повідомлення. Ця система теж має ряд недоліків, пов'язаних насамперед із великими витратами на її здійснення і труднощами зняття показників лічильників за відсутності споживача.

Велика проблема для енергопостачальної компанії - крадіжки енергії. Найпоширенішими випадками крадіжок, наприклад електроенергії, є самовільне під'єднання до мереж енергопостачальної компанії, встановлення перемички, гальмування лічильника. їх виявляють за допомогою контролю відомості (дуже мале споживання), при перевірці лічильників контролерами на місці та у результаті доносів. На даному етапі робота з виявлення крадіжок електроенергії не ведеться на належному рівні через нестачу людських і технічних ресурсів.

Сьогодні енергопостачальна компанія повинна формувати нову філософію обслуговування споживачів, мірою якої стає не кількість відпущених кіловат-годин, а задоволення кінцевої потреби споживачів, які вимагають тієї чи іншої кількості електроенергії, залежно від ефективності її використання і оплати.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте основні принципи управління матеріальними ресурсами.

2. Опишіть систему управління матеріальними ресурсами на підприємстві і відзначте її особливості.

3. Що таке «система управління «Канбан»»? Опишіть.

4. Розкрийте зміст поняття «диспетчеризація». Які види робіт вона охоплює?

5. Функції диспетчеризації та керівний склад.

6. Розкрийте основні особливості взаємовідносин енергопостачальної компанії і споживачів енергії.