3.3. Порядок укладання договорів на використання енергоносіїв, їх зміст та особливості.

Договори на використання та забезпечення енергоресурсами здебільшого є типовими, тексти таких договорів наведені у відповідних правилах використання того чи іншого енергоресурсу.

Договір містить такі розділи:

• відомості про контрагентів (постачальник-споживач);

• відомості про предмет договору (обсяги постачання);

• обов’язки сторін;

• права сторін;

• порядок обмеження та припинення постачання енергоресурсу;

• облік обсягу постачання та порядок розрахунків;

• відповідальність сторін;

• форс-мажорні обставини;

• відносини між контрагентами;

• інші умови;

• термін дії договору, реквізити та підписи сторін.

У вигляді додатків до договору додаються:

• акт розмежування відповідальності сторін;

• інші акти, що регулюють технічні питання транспор­тування та споживання енергоносія.

Договори можуть укладатися:

- на технічне забезпечення енергопостачання, коли енергозабезпечення відбувається за такою схемою

- на постачання електричної енергії, коли енергозабезпечення відбувається за такою схемою

• на спільне використання мереж, коли енергозабезпечення відбувається за такою схемою

- на приєднання до мереж - цей договір укладається двома сторонами (виконавцем і замовником). Алгоритм проведення дій з підключення замовника до мереж постачальної організації в загальному вигляді наведений на рис. 3.2.

Рисунок 3.2 - Алгоритм укладання договору на приєднання до енергомережі

Питання для самоконтролю:

1. З чого складається структура управління паливно-енергетичним комплексом України? Які функції виконує кожна ланка?

2. Яким чином держава може впливати на учасників енергоринку?

3. Якими документами регламентуються правила користування енергоресурсами?

4. Договори на використання енергоносіїв, їх зміст та особливості.

Тема 4 організаційно – технічні основи забезпечення підприємств енергоресурсами. План лекції

1. Суть та задачі експлуатації енегргетичного господарства

2. Структура та функції органів управління енергетичним господарством.

3. Основні техніко-економічні показники діяльності господарства

4. Резерви та напрями вдосконалення енергетичного господарства

4.1 Суть та задачі експлуатації енергетичного господарства

Нормальне функціонування виробничої системи підприємства залежить від своєчасного забезпечення енергетичними ресурсами за їх видами і в певній кількості. За характером використання енергія, що споживається, поділяється на:

• силову, що приводить у дію технологічне устаткування;

• технологічну, яка призначена для зміни властивостей і стану матеріалів;

• виробничо-побутову, яка витрачається на освітлення, вентиляцію, опалення та інші цілі.

Надійне і безперебійне забезпечення виробництва підприємства всіма видами енергії встановлених параметрів при мінімізації затрат є основною метою створення енергетичного господарства як сукупності генеруючих, перетворювальних, передавальних та споживаючих енергетичних засобів.

Основні задачі енергогосподарства визначаються специфічністю енергопостачання, безперебійністю процесу, обмеженими можливостями зберігання енергії, одночасністю її виробництва і споживання і зводяться до наступних:

• отримання від зовнішніх постачальників основних видів енергії загально промислового призначення;

• організація виробництва власними силами тих видів енергоресурсів, передача яких на великі відстані нераціональна або недостатня для задоволення потреб підприємства;

• перетворення енергії і підготовка її до використання (зміна напруги, насиченості);

• своєчасний і правильний розподіл енергії між підрозділами і подача її до робочих місць;

• організація споживання, раціонального використання та економії енергії і палива;

• нагляд за строгим виконанням правил експлуатації енергетичного устаткування;

• організація і проведення планово-запобіжних ремонтних робіт;

• забезпечення надійного зв'язку між підрозділами;

• організація зберігання палива і енергії;

• підвищення енергоозброєності праці;

• здійснення заходів щодо вдосконалювання та розвитку енергогосподарства.